2015-06-30
501
Марко Кропивницький. Зрозуміло, що оглядовий характер вивчення творчості драматурга обумовлює лекційній метод подачі матеріалу, адже за порівняно короткий час необхідно докладно розглянути щонайменше три п’єси, а саме: «Дай серцеві волю, заведе в неволю», «Доки сонце зійде, роса очі виїсть» та «Глитай, або ж павук». Вузловим питанням такої роботи, як уже говорилось, буде з’ясування народних джерел конфлікту як засобу розкриття внутрішнього світу героїв. Подаємо план лекції та матеріал до неї:
1. Життя і побут, внутрішній світ людини, її дії та вчинки — основний предмет зображення.
2. Протилежність поглядів на життя, принципів моралі та етики, уявлень про красу як джерело конфлікту.
3. Прагнення свободи, щастя і становлення конфлікту та характерів.
Драматургія і театральна діяльність М. Кропивницького позначені особливою увагою до рис національної психології українців. У художньому осмисленні граней внутрішнього світу свого героя М. Кропивницький виходить з ідейно-естетичних засад фольклору. Це виявляється насамперед у пильній увазі драматурга до повсякденного життя і побуту, у розкритті найніжніших поривань людини, яскраво вираженій морально-етичній та народно-психологічній основі формування і становлення характерів героїв. Разом з тим драматург поглиблює соціально-психологічну мотивацію дій, вчинків, характерів своїх героїв, а отже, і соціально-психологічну загостреність конфлікту, в результаті чого конфлікти, як і самі характери, стають більш динамічними, що веде до інтенсивного розвитку критичного начала.
|
|
|
