Морально естетичний характер драм М.Крапивницького («Дай серцю волю заведе вневолю», «Глитай, абож паук» та ін.)

Марко Кропивницький. Зрозуміло, що оглядовий характер вивчення творчості драматурга обумовлює лекційній метод подачі матеріалу, адже за порівняно короткий час необхідно докладно розглянути щонайменше три п’єси, а саме: «Дай серцеві волю, заведе в неволю», «Доки сонце зійде, роса очі виїсть» та «Глитай, або ж павук». Вузловим питанням такої роботи, як уже говорилось, буде з’ясування народних джерел конфлікту як засобу розкриття внутрішнього світу героїв. Подаємо план лекції та матеріал до неї:

1. Життя і побут, внутрішній світ людини, її дії та вчинки — основний предмет зображення.

2. Протилежність поглядів на життя, принципів моралі та етики, уявлень про красу як джерело конфлікту.

3. Прагнення свободи, щастя і становлення конфлікту та характерів.

Драматургія і театральна діяльність М. Кропивницького позначені особливою увагою до рис національної психології українців. У художньому осмисленні граней внутрішнього світу свого героя М. Кропивницький виходить з ідейно-естетичних засад фольклору. Це виявляється насамперед у пильній увазі драматурга до повсякденного життя і побуту, у розкритті найніжніших поривань людини, яскраво вираженій морально-етичній та народно-психологічній основі формування і становлення характерів героїв. Разом з тим драматург поглиблює соціально-психологічну мотивацію дій, вчинків, характерів своїх героїв, а отже, і соціально-психологічну загостреність конфлікту, в результаті чого конфлікти, як і самі характери, стають більш динамічними, що веде до інтенсивного розвитку критичного начала.


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: