Українська письменниця

Кохані речі

«Яка ти хороша! Як гожая весна!

Як квітка чудесна, як зірка небесна!

Як місячний промінь, як божеє сонце!

Поглянь же на мене, як ранок в віконце!

Заглянь в мою душу, що повна тобою;

Ти світ мені цілий скрасила собою.

Тебе ж я кохаю незмірно, безмірно!

На світі ніхто не любив ще так вірно!

Тобі ж я не зраджу до суду, довіку!»

Невже ж завдавати брехню чоловіку?

Не слухать речей отих чулих, гарячих?

Не чути в їх струн щирозлотих, молячих?

Ба! Чом би не слухать той гомін мов з неба

Та вірити тілько клятьбам тим не треба!…

Чари кохання: Любовна лірика українських поетів XIX – початку XX ст. – К., 1985. ‑ С. 140.

(Лариса Косач, (1871–1913),