33.
| Архип Тесленко. Відомості про життя і творчість. „Школяр”. Життя дітей сільської бідноти.
|
|
|
|
34.
| Архип Тесленко „Школяр”. Портрет Миколки як засіб розкриття його внутрішнього світу. Теорія літератури. Поняття про літературний портрет.
|
|
|
|
35.
| „Школяр” (продовження). Передання засобами виразного читання авторського ставлення до героя. Виразне читання літературного портрета.
|
|
|
|
36.
| Володимир Винниченко. Короткі відомості про життя і творчість. „Федько-халамидник”. Читання оповідання.
|
|
|
|
37.
| Володимир Винниченко. „Федько-халамидник”. Життя дітей передмістя, їхні розваги, стосунки між собою і з дорослими.
|
|
|
|
38.
| „Федько-халамидник”. Різноманітність дитячих характерів. Чесність, незрадливість, винахідливість, співчутливість до чужого горя Федька і водночас бешкетливість, схильність до нерозважливих учинків. Показна вихованість, лицемірство, егоїзм Толі. Протиставлення добра злу. Мова твору.
|
|
|
|
39.
| Використання засобу контрасту для повнішого зображення персонажів в оповіданні „Федько-халамидник”. Виразне читання діалогів дійовими особами. Теорія літератури. Про епічний твір. Про оповідання.
|
|
|
|
40.
| Яків Качура. Короткі біографічні відомості про письменника. „Іван Богун” (уривок). Звитяжна боротьба українського козацтва проти польсько-панської агресії. Хоробрість, гострота розуму, винахідливість, військова вправність, почуття гумору козаків.
|
|
|
|
41.
| „Іван Богун”. Молодецьке завзяття, військовий талант, відважність Івана Богуна. Зарозумілість польських панів, зневажливе ставлення їх до козаків. Значення визвольної війни українського народу за свободу і незалежність. Мова твору (військова лексика, іншомовні слова, діалектизми).
|
|
|
|
42.
| Андрій Малишко. „Вчителька”. Виразне читання вірша. Роль учителя у навчанні підростаючого покоління. Трагічна доля героїні. Повага до вчителів – духовних наставників. Ліризм поезії.
|
|
|
|
43.
| Дмитро Білоус „Хліб і слово”, «Звертання», „Рідне слово”. Поетова думка про хліб і слово, які становлять одвічну і довічну основу фізичного та духовного життя народу. Спостереження за використанням епітетів в обох творах. Теорія літератури. Порівняння як художній засіб. Вивчити напам’ять „Хліб і слово”.
|
|
| Напам'ять
|
| Запис у журналі без дати: Напам’ять
| | | |
44.
| Урок виразного читання поезії Д. Білоуса.
|
|
| |
45.
| Контрольна роботаз теми „Слово давнє і сьогочасне. Творчість А. Тесленка, В. Винниченка, Я. Качури, А. Малишка та Д. Білоуса” (тест).
|
|
|
|
46.
| Урок позакласного читання. В. Близнець «Земля Світлячків».
|
|
|
|
| Виставлення тематичної. Запис у журналі без дати: Тематична
|
47.
| Павло Тичина. „Хор лісових дзвіночків”. Поетичні картини української природи. Своєрідне сприйняття її краси автором. Краса рідних місць. Мелодика вірша. Розуміння назви твору. Вивчити напам’ять„Хор лісових дзвіночків”.
|
|
| Напам'ять
|
| Запис у журналі без дати: Напам’ять
|
|
| |
48.
| Володимир Сосюра. „Зима”. Поетичне змалювання зимового пейзажу в поезії. Ліризм і пісенність творів. Теорія літератури. Епітет.
|
|
|
|
49.
| Володимир Сосюра. „Люблю весну”. Порівняння опису завірюхи в полі та в місті в поезії «Зима» та весняного пейзажу в поезії «Люблю весну». Порівняння із власним баченням природи. Художні засоби.
|
|
|
|
50.
| Урок виразного читання (конкурс на кращого декламатора поезії).
|
|
|
|
51.
| Леонід Смілянський „Лідер”. Роль людини в охороні рідної природи. Віра письменника в людину – доброго і мудрого господаря природи.
|
|
|
|
52.
| Стосунки між батьками і дітьми в оповіданні „Лідер”. Майстерне розкриття внутрішнього світу дітей. Роль описів у художньому творі.
|
|
|
|
53.
| Розкриття вдачі Степанка. Головна думка оповідання.
|
|
|
|
54.
| Контрольна робота. Письмовий твір-роздум«Що означає бути добрим сином (доброю дочкою)».
|
|
|
|
55.
| Василь Симоненко. „Грудочка землі”. Пісня – виразник дум і сподівань народу, його мудрості й життєвого досвіду. Художнє вираження синівської любові і вдячності до рідної Батьківщини. Роль епітетів у творі.
|
|
|
|
| Виставлення тематичної. Запис у журналі без дати: Тематична
|
56.
| Євген Гуцало. Стислі відомості про життя і творчість письменника. „Лось”. Природа й людина у творі. Виховання любові до природи.
|
|
|
|
57.
| „Лось”. Возвеличення гуманного ставлення до природи й осуд бездушного, корисливого. Відображення переживань хлопчиків, змін у їхніх настроях.
|
|
|
|
58.
| „Лось”. Зіставлення зовнішності хлопчиків та дядька Шпичака. Удосконалення виразного читання художніх творів.
|
|
|
|
59.
| РЗМ. Художній етюд про природу (письмово).
|
|
|
|
60.
| Володимир Бровченко „Два хлопчики”. Філософське осмислення естетичного ставлення людини до природи. Художнє відтворення проблеми екології. Виразне читання вірша.
|
|
|
|
61.
| Віктор Близнець „Кривенька”. Ознайомлення зі змістом оповідання. Ставлення людини до природи, зокрема взаємини людини з тваринним світом.
|
|
|
|
62.
| „Кривенька”. Характеристика вчинків баби Гані.
|
|
|
|
63.
| Анатолій Давидов. „Рятували Конотоп”. Художнє осмислення проблем екології рідного краю.
|
|
|
|
64.
| „Рятували Конотоп”. Характеристика образів дідуся і внука. Краса рідної природи. Судження про екологічні проблеми рідного краю. Народні традиції та народні прикмети у творі.
|
|
|
|
65.
| РЗМ.Усний переказ оповідань, виразне читання.
|
|
|
|
66.
| Контрольна роботаза творчістю Є.Гуцала,В.Бровченка, В. Близнеця, А. Давидова (тест).
|
|
|
|
67.
| Урок позакласного читання. В. Шевчук „Панна квітів”.
|
|
|
|
68-69.
| ЛРК(за рекомендованою програмою).
|
|
|
|
70.
| Літературна гра,,Кращий знавець літератури 5-го класу”.
|
|
|
|
| Виставлення тематичної. Запис у журналі без дати: Тематична
|
| | | | | | |