| 33. | Архип Тесленко. Відомості про життя і творчість. „Школяр”. Життя дітей сільської бідноти. | |||||
| 34. | Архип Тесленко „Школяр”. Портрет Миколки як засіб розкриття його внутрішнього світу. Теорія літератури. Поняття про літературний портрет. | |||||
| 35. | „Школяр” (продовження). Передання засобами виразного читання авторського ставлення до героя. Виразне читання літературного портрета. | |||||
| 36. | Володимир Винниченко. Короткі відомості про життя і творчість. „Федько-халамидник”. Читання оповідання. | |||||
| 37. | Володимир Винниченко. „Федько-халамидник”. Життя дітей передмістя, їхні розваги, стосунки між собою і з дорослими. | |||||
| 38. | „Федько-халамидник”. Різноманітність дитячих характерів. Чесність, незрадливість, винахідливість, співчутливість до чужого горя Федька і водночас бешкетливість, схильність до нерозважливих учинків. Показна вихованість, лицемірство, егоїзм Толі. Протиставлення добра злу. Мова твору. | |||||
| 39. | Використання засобу контрасту для повнішого зображення персонажів в оповіданні „Федько-халамидник”. Виразне читання діалогів дійовими особами. Теорія літератури. Про епічний твір. Про оповідання. | |||||
| 40. | Яків Качура. Короткі біографічні відомості про письменника. „Іван Богун” (уривок). Звитяжна боротьба українського козацтва проти польсько-панської агресії. Хоробрість, гострота розуму, винахідливість, військова вправність, почуття гумору козаків. | |||||
| 41. | „Іван Богун”. Молодецьке завзяття, військовий талант, відважність Івана Богуна. Зарозумілість польських панів, зневажливе ставлення їх до козаків. Значення визвольної війни українського народу за свободу і незалежність. Мова твору (військова лексика, іншомовні слова, діалектизми). | |||||
| 42. | Андрій Малишко. „Вчителька”. Виразне читання вірша. Роль учителя у навчанні підростаючого покоління. Трагічна доля героїні. Повага до вчителів – духовних наставників. Ліризм поезії. | |||||
| 43. | Дмитро Білоус „Хліб і слово”, «Звертання», „Рідне слово”. Поетова думка про хліб і слово, які становлять одвічну і довічну основу фізичного та духовного життя народу. Спостереження за використанням епітетів в обох творах. Теорія літератури. Порівняння як художній засіб. Вивчити напам’ять „Хліб і слово”. | Напам'ять | ||||
| Запис у журналі без дати: Напам’ять | ||||||
| 44. | Урок виразного читання поезії Д. Білоуса. | |||||
| 45. | Контрольна роботаз теми „Слово давнє і сьогочасне. Творчість А. Тесленка, В. Винниченка, Я. Качури, А. Малишка та Д. Білоуса” (тест). | |||||
| 46. | Урок позакласного читання. В. Близнець «Земля Світлячків». | |||||
| Виставлення тематичної. Запис у журналі без дати: Тематична | ||||||
| 47. | Павло Тичина. „Хор лісових дзвіночків”. Поетичні картини української природи. Своєрідне сприйняття її краси автором. Краса рідних місць. Мелодика вірша. Розуміння назви твору. Вивчити напам’ять„Хор лісових дзвіночків”. | Напам'ять | ||||
| Запис у журналі без дати: Напам’ять | ||||||
| 48. | Володимир Сосюра. „Зима”. Поетичне змалювання зимового пейзажу в поезії. Ліризм і пісенність творів. Теорія літератури. Епітет. | |||||
| 49. | Володимир Сосюра. „Люблю весну”. Порівняння опису завірюхи в полі та в місті в поезії «Зима» та весняного пейзажу в поезії «Люблю весну». Порівняння із власним баченням природи. Художні засоби. | |||||
| 50. | Урок виразного читання (конкурс на кращого декламатора поезії). | |||||
| 51. | Леонід Смілянський „Лідер”. Роль людини в охороні рідної природи. Віра письменника в людину – доброго і мудрого господаря природи. | |||||
| 52. | Стосунки між батьками і дітьми в оповіданні „Лідер”. Майстерне розкриття внутрішнього світу дітей. Роль описів у художньому творі. | |||||
| 53. | Розкриття вдачі Степанка. Головна думка оповідання. | |||||
| 54. | Контрольна робота. Письмовий твір-роздум«Що означає бути добрим сином (доброю дочкою)». | |||||
| 55. | Василь Симоненко. „Грудочка землі”. Пісня – виразник дум і сподівань народу, його мудрості й життєвого досвіду. Художнє вираження синівської любові і вдячності до рідної Батьківщини. Роль епітетів у творі. | |||||
| Виставлення тематичної. Запис у журналі без дати: Тематична | ||||||
| 56. | Євген Гуцало. Стислі відомості про життя і творчість письменника. „Лось”. Природа й людина у творі. Виховання любові до природи. | |||||
| 57. | „Лось”. Возвеличення гуманного ставлення до природи й осуд бездушного, корисливого. Відображення переживань хлопчиків, змін у їхніх настроях. | |||||
| 58. | „Лось”. Зіставлення зовнішності хлопчиків та дядька Шпичака. Удосконалення виразного читання художніх творів. | |||||
| 59. | РЗМ. Художній етюд про природу (письмово). | |||||
| 60. | Володимир Бровченко „Два хлопчики”. Філософське осмислення естетичного ставлення людини до природи. Художнє відтворення проблеми екології. Виразне читання вірша. | |||||
| 61. | Віктор Близнець „Кривенька”. Ознайомлення зі змістом оповідання. Ставлення людини до природи, зокрема взаємини людини з тваринним світом. | |||||
| 62. | „Кривенька”. Характеристика вчинків баби Гані. | |||||
| 63. | Анатолій Давидов. „Рятували Конотоп”. Художнє осмислення проблем екології рідного краю. | |||||
| 64. | „Рятували Конотоп”. Характеристика образів дідуся і внука. Краса рідної природи. Судження про екологічні проблеми рідного краю. Народні традиції та народні прикмети у творі. | |||||
| 65. | РЗМ.Усний переказ оповідань, виразне читання. | |||||
| 66. | Контрольна роботаза творчістю Є.Гуцала,В.Бровченка, В. Близнеця, А. Давидова (тест). | |||||
| 67. | Урок позакласного читання. В. Шевчук „Панна квітів”. | |||||
| 68-69. | ЛРК(за рекомендованою програмою). | |||||
| 70. | Літературна гра,,Кращий знавець літератури 5-го класу”. | |||||
| Виставлення тематичної. Запис у журналі без дати: Тематична | ||||||






