2015-06-30
846
373. Закінчення -а в родовому відмінку мають такі географічні назви:
1. Ужгород
2. Кривий Ріг
3. Дністер
4. Сахалін
374. Закінчення -у в родовому відмінку мають такі географічні назви:
1. Стир
2. Сиваш
3. Кавказ
4. Івано-Франківськ
375. Пишу ться разом такі складні прикметники:
1. навчально/виховний
2. західно/український
3. фізико/математичний
4. східно/європейський
376. Правильно дібраний український відповідник у таких рядках:
1. принимать участие – брати участь
2. разработать мероприятие – розробити міроприємство
3. сдавать экзамены – складати іспити
4. вовлекать в работу – включати в роботу
377. Вислови нормативні в таких рядках:
1. сильна головна біль
2. старший за мене
3. розповідати більш цікавіше
4. дозволити як виняток
378. Правильну відмінкову форму мають такі числівники:
1. дев’ятистам сімдесяти п’яти (Д.в.)
2. дев’ятьомстам семидесяти п’яти (Д.в.)
3. сорока трьома (О.в.)
4. дев’ятистами трьома (О.в.)
379. Нормативні такі відмінкові форми імені та прізвища
1. Іваном Зайцьом (О.в.)
|
|
|
2. Петрові Коваленку (Д.в.)
3. Ларисі Коваленко (Д.в.)
4. Іваном Кравченко (О.в.)
380. Основні ознаки літературної мови
1. унормованість
2. наявність діалектизмів
3. поліфункціональність
4. варіативність
381. Закріпленню лексичних норм сприяють такі словники:
1. словник іншомовних слів
2. орфографічний словник
3. словник української мови в 11-ти томах
4. орфоепічний словник української мови
382. Виклад інформації від першої особи мають такі документи:
1. протокол
2. заява
3. автобіографія
4. характеристика.
383. За складністю розрізняють такі види документів:
1. стандартні
2. індивідуальні
3. прості
4. складні
384. За ступенем гласності розрізняють такі види документів:
1. стандартні
2. індивідуальні
3. секретні
4. для загального користування
385. За формою розрізняють такі види документів:
1. стандартні
2. індивідуальні
3. службові
4. особисті
386. За напрямком розрізняють такі види документів:
1. вхідні
2. вихідні
3. службові
4. особисті
387. За походженням розрізняють такі види документів:
1. вхідні
2. вихідні
3. службові
4. особисті
388. За місцем виникнення розрізняють такі види документів:
1. внутрішні
2. зовнішні
3. вхідні
4. вихідні
389. Правила користування діловими візитними картками передбачають такі рекомендації:
1. візитними картками обмінюються відразу ж після того, як особи були представлені одна одній
2. візитними картками традиційно обмінюються наприкінці зустрічі, якщо про це попросить співрозмовник
3. отримавши візитну картку, її відразу ховають, адже вивчати її зміст перед співрозмовником неввічливо
4. отримавши візитну картку, спочатку ознайомлюються з її текстом, а тоді ховають, але в жодному разі не можна її згинати
|
|
|
390. Процес „мозкового штурму” передбачає такі стадії:
1. внесення якомога більшої кількості ідей або рішень проблеми
2. фіксування ідей на спеціально підготовлених бланках для подальшого вивчення керівником
3. виступ учасників із доповідями щодо обговорюваної проблеми
4. аналіз і відбір кращих і найбільш придатних для подальшого опрацювання ідей
391. Для ділової візитної картки характерні такі особливості оформлення:
1. шрифт має бути таким, щоб добре читався, інформація подається стисло, але зрозуміло
2. шрифт строго регламентований, інформація подається якомога детальніше
3. текст зазвичай друкується двома мовами: українською та російською
4. текст традиційно друкується державною мовою тієї країни, яку представляє її власник
392. Наради за ступенем підготовленості поділяють на
1. офіційні
2. неофіційні
3. заплановані
4. позапланові
393. Наради за технікою проведення поділяють на
1. наради за методом „мозкової атаки”
2. „Наради без наради”
3. наради за методом „дерева рішень”
4. наради в стилі ток-шоу
394. Під час наради голова має дотримуватися таких рекомендацій:
1. дякувати кожному промовцеві за виступ
2. дякувати тільки тим промовцям, які підтримали позицію голови
3. називати тільки прізвище та посаду тих, хто виступає
4. називати не тільки прізвище того, хто виступає, а й ім’я, по батькові, посаду
395. Визначаючи порядок денний наради, варто дотримуватися таких правил:
1. першим до порядку денного вносять питання, з якого не передбачається гостра полеміка
2. першими до порядку денного вносять спірні питання
3. формулювання питань повинно бути чітким і зрозумілим для всіх учасників наради
4. питання формулюють детально, орієнтуючись на фахівців
396. Оперативна (диспетчерська) нарада характеризується такими особливостями проведення:
1. точно визначений час і день, що дає змогу учасникам підготуватися
2. не потребує попередньої підготовки учасників
3. тривалість – 2-3 год.
4. відносно нетривала – 20-30 хв.
397. Збори за складом учасників поділяють на:
1. відкриті
2. таємні
3. закриті
4. неофіційні
398. Рішення, що ухвалюється під час зборів, складається з таких частин:
1. констатування
2. пояснення
3. погодження
4. ухвалення
399. За негативного результату перемовин на завершальній стадії варто вдатися до таких дій:
1. зберегти суб’єктивний контакт із партнером
2. підсумувати ті розділи, де не було досягнуто позитивних результатів
3. відмовитися від підсумовування тих розділів, де не було досягнуто позитивних результатів
4. відмовитися від будь-яких ділових контактів із цим партнером у майбутньому
400. За позитивного результату перемовин на завершальній стадії варто вдатися до таких дій:
1. стисло повторити основні положення, які розглядали під час обговорення, схарактеризувавши позитивні
2. обговорити перспективу нових зустрічей
3. відмовитися від підсумовування тих розділів, де не було досягнуто позитивних результатів
4. зберегти суб’єктивний контакт із партнером
401. Перемовини за кількістю учасників класифікують на:
1. односторонні
2. двосторонні
3. багатосторонні
4. усесторонні
402. Перемовини за повторюваністю класифікують на:
1. разові
2. щоквартальні
3. щорічні
4. постійні
403. Перемовини за характером класифікують на:
1. юридичні
2. документальні
3. офіційні
4. неофіційні
404. Під час проведення перемовин за наявності „гострих кутів” рекомендовано уникати таких виразів:
1. безумовно
2. мені здається
3. тільки так
4. можливо
405. Під час проведення перемовин за наявності „гострих кутів” варто надавати перевагу таким виразам:
1. я переконаний у протилежному
|
|
|
2. це буде кращий варіант
3. безумовно
4. мені здається
406. Дослідники розрізняють такі підходи до проведення перемовин:
1. конфронтаційний
2. ворожий
3. дружній
4. партнерський
407. Власна назва Бондар Василь Андрійович має такі правильні відмінкові форми:
1. Р. в.: Бондара Василя Андрійовича
2. Д. в.: Бондарю (-еві) Василеві (-ю) Андрійовичу
3. О. в.: Бондаром Васильом Андрійовичем
4. М. в.: (у, на, при) Бондареві (-ю) Василю (-еві) Андрійовичу
408. Нормативні такі мовні конструкції:
1. добре засвоїти теоретичний матеріал
2. ознайомити присутніх із інформацією
3. діяти згідно закону „Про мови”
4. запрошення вислати по пошті
409. Правильно утворені такі жіночі найменування по батькові:
1. Лазаревна
2. Савівна
3. Сергієвна
4. Андріївна
410. Спрощення відбувається лише у вимові, але не передається на письмі:
1. шіс(т)надцять
2. студен(т)ський
3. проїз(д)ний
4. швидкіс(т)ний
411. Правильно утворені найменування по батькові в таких рядках:
1. Ілліч, Сергійович; Іллівна, Сергіївна
2. Ільїч, Сергієвич; Ільївна, Сергієвна
3. Вітальєвич, Ігоревич; Вітальївна, Ігоревна
4. Віталійович, Ігорович; Віталіївна, Ігорівна
412. Правильно утворені такі чоловічі найменування по батькові:
1. Георгієвич
2. Львович
3. Лазаревич
4. Савич
413. Нормативні такі мовні конструкції:
1. праці з історії медицини
2. праці по історії медицини
3. управління по фізичній культурі і спорту
4. управління фізичної культури і спорту
414. Нормативні такі мовні конструкції:
1. виступив краще всіх
2. виступив краще за всіх
3. понад сімсот кілометрів
4. понад семисот кілометрів
415. Щоб досягати мети спілкування, необхідно послугуватися такими правилами:
1. уважно слухати співрозмовника
2. довго і заплутано викладати суть справи
3. говорити тільки те, що стосується теми
4. відповідати надто емоційно й голосно
416. Правильні такі форми кличного відмінка:
1. Друже Михайле.
2. Сергіє Валентиновичу.
3. Андрію Віталійовичу.
4. Оксано Петрівна.
417. Нормативні такі мовні конструкції:
1. виступ Віктора Козаченко
2. зустріч з Миколою Петренко
|
|
|
3. коментар Ігоря Кравченка
4. на думку Андрія Шевченка
418. Наголошений другий склад у таких словах:
1. вимога
2. чотирнадцять
3. колесо
4. завдання
419. Наголошений третій склад у таких словах:
1. одинадцять
2. вісімдесят
3. податковий
4. завдання
420. Відкритими називають запитання на зразок:
1. Ви навчаєтеся на стаціонарі?
2. Чому Ви обрали цей напрям підготовки?
3. Що Ви могли б запропонувати для вдосконалення системи оцінювання якості знань?
4. Ви проходили зовнішнє Тествання з хімії?
421. Відкритими називають запитання на зразок:
1. Ви стрибали з парашутом?
2. Ви піднімалися на Говерлу?
3. Чому активний відпочинок ефективніший від пасивного?
4. Яка Ваша думка щодо екстремального відпочинку?
422. Форми усного фахового спілкування
1. співбесіда з роботодавцем
2. рецензія
3. анотація
4. проблемні (дисциплінарні) бесіди
423. Основні правила поведінки під час бесіди такі:
1. розмовляйте емоційно й голосно, щоб Вас почули
2. постійно перебивайте співрозмовника, щоб встигнути все сказати
3. уважно слухайте запитання, не перебиваючи співрозмовника
4. говоріть тільки те, що стосується теми
424. Відповідають правилам етикету такі фрази з телефонної розмови:
1. Алло! А Федора Петровича можна?
2. Вибачте, з ким я розмовляю?
3. А Федора Петровича нема?
4. Відрекомендуйтесь, будь ласка. Федір Петрович у своєму кабінеті.
425. Наголошений перший склад у таких словах:
1. приятель
2. новий
3. вимога
4. подруга
426. Закритими називають запитання на зразок:
1. Ви навчаєтеся на державній формі?
2. Навіщо Ви здобуваєте вищу освіту?
3. Що Ви могли б запропонувати для вдосконалення системи комп’ютерного Тествання?
4. Ви проходили зовнішнє Тествання з історії України?
427. Риторичними називають запитання на зразок:
1. Ви погоджуєтеся з висловленою тезою?
2. Що робити?
3. Куди йдемо?
4. Чи не правда?
428. Навідні запитання зазвичай формулюють так:
1. Ви думаєте, що було б доцільно..?
2. Справді?
3. Чи віддаєте Ви перевагу..?
4. Чи не правда?
429. Закритими називають запитання на зразок:
1. Ви навчаєтеся в Луцьку?
2. Чому Ви обрали для навчання СНУ?
3. Ви проходили зовнішнє Тествання з іноземної мови?
4. У який спосіб можна вдосконалити систему зовнішнього Тествання випускників шкіл?
430. Риторичними називають запитання на зразок:
1. Справді?
2. Хто винен?
3. Дійсно?
4. Що робити?
431. Відкриті запитання здебільшого починають словами:
1. Навіщо…?
2. Справді?
3. Чи не так?
4. У який спосіб…?
432. Відкриті запитання здебільшого починають словами:
1. Чому…?
2. Яка Ваша думка щодо…?
3. Чи не правда?
4. Дійсно?
433. Підтверджувальні запитання (техніка Сократа) передбачають використання таких стандартних зв’язок:
1. Що робити?
2. Дійсно?
3. Що Ви пропонуєте?
4. Справді?
434. Підтверджувальні запитання (техніка Сократа) передбачають використання таких стандартних зв’язок:
1. Правда ж?
2. Яке Ваше бачення цієї проблеми?
3. Чому так склалося?
4. Ви погоджуєтеся?
435. Підтверджувальні запитання (техніка Сократа) передбачають використання таких стандартних зв’язок:
1. Правильно?
2. Яка Ваша думка з цього приводу?
3. Чи не так?
4. Що Ви могли б запропонувати?
436. Види природного вступу публічного виступу
1. притча
2. пояснення мети виступу
3. покликання на авторитети
4. історичний огляд
437. Види штучного вступу публічного виступу
1. казка
2. аналогія
3. історичний огляд
4. пояснення теми виступу
438. Види природного вступу публічного виступу
1. пояснення теми виступу
2. використання наочного матеріалу
3. презентація однодумців
4. гумор
439. Види штучного вступу публічного виступу
1. проблемне питання
2. апеляція до інтерес ів аудиторії
3. історичний огляд
4. пояснення мети виступу
440. У вступі публічного виступу варто уникати таких висловлювань:
1. Перепрошую, що займаю Ваш час…
2. Тема вирізняється актуальністю...
3. Основне було сказане попереднім доповідачем...
4. Специфіка теми виступу полягає в тому, що…
441. У вступі публічного виступу варто уникати таких висловлювань:
1. Мета мого виступу…
2. У мене, на жаль, не було достатньо часу для підготовки виступу…
3. Основне було сказане попереднім промовцем...
4. Особливість теми виступу в тому, що…
442. Види штучного вступу публічного виступу
1. пояснення теми виступу
2. афоризм
3. легенда
4. пояснення причини виступу
443. Під час розмови жінки здебільшого
1. уникають прямого погляду
2. відверто дивляться у вічі співрозмовника
3. контролюють і керують перебігом розмови
4. починають і підтримують розмову
444. Для чоловічої поведінки характерні такі жести:
1. сплескування руками
2. хапання за волосся
3. стукання кулаком по столі
4. почісування потилиці
445. Для жіночої поведінки характерні такі жести:
1. тупання ногою
2. погроза кулаком
3. закривання обличчя руками
4. потирання рук
446. Поняття „ораторське мистецтво”, або „красномовство”, має такі значення:
1. вид громадсько-політичної та професійної діяльності, мета якої – інформувати та переконувати аудиторію засобами живого слова
2. процес відтворення письмового тексту чи усного вислову засобами іншої мови
3. високий ступінь майстерності публічного виступу, мистецьке володіння словом
4. розділ лінгвістики, що вивчає зв’язок мови з життям народу, відбиття в мові фольклору та міфів, матеріальної і духовної культури етносу
447. З урахування специфіки каналів спілкування виокремлюють
1. нормативне мовлення
2. ненормативне мовлення
3. мовлення безпосереднього спілкування
4. мовлення опосередкованого спілкування
448. Чоловічому стилю спілкування притаманні такі риси:
1. образність мовлення
2. схильність до стереотипів спілкування
3. самовпевненість
4. сентиментальність
449. Проксеміка – це
1. ритміко-інтонаційні засоби мовлення
2. відстань між мовцями
3. жести мовців
4. конфігурація, яку утворюють співрозмовники
450. Залежно від уміння послуговуватися мовними нормами розглядають такі види спілкування:
1. ініціативне й вимушене
2. етикетне й неетикетне
3. ділове й розважальне
4. нормативне й ненормативне
451. До ритміко-інтонаційних засобів комунікації належать
1. темп мовлення
2. візуальний контакт
3. жести
4. тональність
452. До кінетичних засобів комунікації належать
1. темп мовлення
2. міміка
3. жести
4. тональність
453. Міміка – це рухи м’язів обличчя, що виражають
1. почуття
2. тональність мовлення
3. настрій
4. інтонацію
454. Ознаками тексту є:
1. діалогічність
2. членованість
3. завершеність
4. модальність
455. Основні види тексту:
1. монологічний
2. лінійний
3. фрагментарний
4. діалогічний
456. Компоненти тексту поєднуються такими видами зв’язку:
1. безсполучниковим
2. сполучниковим
3. контактним
4. дискантним
457. Ознаками тексту є
1. цілісність
2. регламентованість
3. зв’язність
4. стереотипність
458. Текст – це:
1. писемний або усний мовленнєвий масив, що становить лінійну послідовність висловлень, об’єднаних у тематичну і структурну цілісність
2. усне або писемне структурно або концептуально організоване словесне ціле, що є засобом і результатом комунікації
3. мінімальна синтаксична одиниця, що виконує в реченні формально-синтаксичні функції
4. усна або писемна одиниця мови, що є засобом фіксації національних мовних традицій
459. Офіційно-діловий і науковий стилі мають такі спільні риси:
1. логічність викладу
2. відсутність емоційності та образності
3. імперативний характер
4. обов’язкові образні елементи
460. Офіційно-діловий і науковий стилі мають такі спільні риси:
1. вживання канцеляризмів
2. нейтральна лексика, вживана в прямому значенні
3. переважання іменників чоловічого роду
4. відсутність індивідуальних стильових рис
461. Науковий стиль реалізується в таких жанрах:
1. дискусія
2. монографія
3. полеміка
4. лекція
462. Науковому стилю властиві такі лексичні одиниці:
1. наукові терміни
2. емоційно-експресивна лексика
3. стилістично нейтральна лексика
4. канцеляризми
463. Науковому стилю властиві такі ознаки:
1. Цитати.
2. Членування тексту на розділи.
3. Формування громадської думки.
4. Вживання неповних речень.
464. Публіцистичному стилю притаманні такі ознаки:
1. стислість і зрозумілість інформації
2. наявність реквізитів, що мають певну черговість
3. вживання суспільно-політичної лексики
4. вживання діалектної лексики
465. Різновидами офіційно-ділового стилю є такі підстилі:
1. цивільний.
2. юридичний
3. законодавчий
4. конституційний
466. Публіцистичному стилю притаманні такі ознаки:
1. політичні гасла
2. регулювально-імперативний характер
3. відсутність емоційно-експресивної лексики
4. декларативність
467. У документах нормативні такі словосполучення:
1. прошу надати
2. доводжу до відома
3. співставити погляди.
4. думки співпадають
468. Різновидами офіційно-ділового стилю є такі підстилі:
1. дипломатичний
2. власне науковий
3. науково-популярний
4. адміністративно-канцелярський
469. У документах нормативні такі слова:
1. заступниця
2. артистка
3. викладачка
4. студентка
470. У документах нормативні такі словосполучення:
1. наукові кадри
2. завідуючий лабораторії
3. повістка денна
4. порядок денний
471. У документах нормативні такі слова:
1. доцент
2. професор
3. завідувачка
4. лаборантка
472. Настановчо-регулювальну функцію виконують такі тексти офіційно-ділового стилю:
1. закони
2. протоколи
3. постанови
4. інструкції
473. Канцеляризмами є такі слова:
1. заява
2. протокол
3. аплодували
4. заходьте
474. Формулами ввічливості є
1. вітання, вибачення, прохання
2. звертання, подяка, покарання
3. побажання, комплімент, прощання
4. згода, порада, зневажання
475. В етикетній ситуації схвалення доречні такі етикетні формули:
1. Ти правильно сказав.
2. Ваше рішення надзвичайно продумане.
3. Клас!
4. Сердечно дякую!
476. Головні комунікативні ознаки культури мовлення
1. змістовність, чистота, можливість
2. послідовність, образність, здатність
3. правильність, змістовність, логічність
4. точність, виразність, доречність
477. В етикетній ситуації висловлення сумніву доречні такі етикетні формули:
1. Цю інформацію ти отримав з надійного джерела?
2. А в чому річ?
3. Ти неправильно кажеш.
4. Вельми сумніваюся, що...
478. В етикетній ситуації висловлення власного погляду доречні такі етикетні формули:
1. Сам розберуся.
2. Як на мене, то...
3. Така моя думка.
4. Тільки я знаю, що кажу.
479. В етикетній ситуації подяки доречні такі етикетні формули:
1. Я так вдячний тобі за...
2. Дякую Вам за підтримку.
3. Не треба хвилюватися.
4. Бувайте здорові!
480. В етикетній ситуації розради доречні такі етикетні формули:
1. Будьте здорові!
2. Не переживайте!
3. Не потрібно про це думати!
4. До побачення!
481. В етикетній ситуації прощання доречні такі етикетні формули:
1. Дякую за комплімент!
2. Привіт!
3. До зустрічі!
4. Дозвольте попрощатися!
482. У ситуації побажання доречні такі етикетні формули:
1. Успіхів Вам!
2. Добрий день!
3. Зичу Вам здоров’я!
4. Вибач, будь ласка!
483. Для встановлення контакту між співрозмовниками вживані такі етикетні формули:
1. звертання
2. відмова
3. порада
4. вітання
484. Для підтримання контакту між співрозмовниками вживані такі етикетні формули:
1. вітання
2. вибачення
3. прохання
4. прощання
485. У ситуації привітання доречні такі етикетні формули:
1. Хай щастить!
2. Ти така красуня!
3. Сердечно вітаю Вас з...
4. Щиро вітаю Тебе з...
486. Для припинення контакту між співрозмовниками вживані такі етикетні формули:
1. звертання
2. побажання
3. порада
4. прощання
487. У компліментах щодо вчинків співрозмовника допустимі такі етикетні формули:
1. Ти добре дав йому прочухана!
2. Ви неперевершена господиня!
3. Ти така нечупара!
4. Ти прекрасний співрозмовник!
488. У компліментах щодо зовнішнього вигляду допустимі такі етикетні формули:
1. У Вас бездоганний вигляд!
2. Ти така чарівна!
3. Ти класна! Вау!
4. Ви кльово виглядаєте!
489. Нормативні в етикетній ситуації знайомлення такі висловлювання:
1. Михайле, дозволь познайомити тебе з моїм приятелем Андрієм!
2. Михайле, знайомся з моїм найкращим другом Андрієм!
3. Михайле, дозволь познайомити тебе з моїм однокласником Андрієм!
4. Михайле, познайомся з моїм однокласником Андрієм!
490. Стиль компліменту залежить від таких чинників:
1. манери одягатися
2. соціального становища адресата
3. статі
4. настрою співрозмовників
491. Нормативні в ситуації знайомлення такі висловлювання:
1. Давайте знайомитись!
2. Будьмо знайомі!
3. Дозвольте представитись!
4. Дозвольте відрекомендуватись!
492. У котрих рядках всі іменники, які вживаються для називання і/або звертання, є словами-індексами?
1. добродій, товариш, дідусь
2. полковник, водій, юнак
3. князь, лікар, митрополит
4. друг, професор, барон
493. Нормативні в ситуації знайомлення такі етикетні висловлювання:
1. Мамо, це моя вчителька Ольга Іванівна.
2. Знайомтеся: Іван Сивокінь – син доктора наук, директора Науково-дослідного інституту.
3. Дозвольте відрекомендуватися. Моє прізвище Сивокінь.
4. Пані Сардачук, знайомтесь із товаришем Сивоконем.
494. Через дефіс пишуться всі займенники в таких рядках:
1. який/небудь, хтозна/який, будь/чий
2. ні/хто, аби/хто, ні/з/ким, чий/сь
3. хто/небудь, хтозна/скільки, будь/хто
4. де/що, будь/який, ні/який, аби/чого
495. У діловому спілкуванні нормативні такі мовноетикетні формули:
1. Доброго дня, шановні пані та панове!
2. Привіт, шановні пані і панове!
3. Здоровенькі були, шановні пані і панове!
4. Вітаю вас, шановні пані та панове!
496. Л ітеру и на місці крапок треба поставити в у сіх словах таких рядків:
1. Цюр...х, Ч...каго, д...ректор, альтернат…ва
2. Аукц...он, Росс...ні, дез...нформація, Л...сабон
3. В...зантія, деф...цит, бравіс...мо, Торр…челлі
4. Лейпц...г, дискред...тація, Пак...стан, к...нджал
497. Нормативні вислови в таких рядках:
1. завідувач відділу; виконано згідно з планом
2. завідувач відділом; виконано згідно плану
3. більш лаконічний виступ; краща за всі робота
4. більш лаконічніший виступ; сама краща робота
498. Правильно утворені прикметники з суфіксом -ськ(ий) у таких рядках:
1. калушський (Калуш), оликський (Олика), парижський (Париж)
2. калуський (Калуш), олицький (Олика), паризький (Париж)
3. запорізький (Запоріжжя), казахський (казах), іракський (Ірак)
4. запоріжський (Запоріжжя), казаський (казах), ірацький (Ірак)
499. Подвоєння відбувається в у сіх словах таких рядків:
1. бездоган...ий, козач...ина, Донеч...ина, лимон...ий
2. від...окремити, кор...еспондент, шас … і, барок … о
3. д ен...ий, солов’їн…ий, роздоріж...я, любов...ю
4. старан...ий, мул…а, повноліт…я, гол…андський
500. Написані відповідно до орфографічних норм такі географічні назви:
1. Стара Вижівка
2. Володимир-Волинський
3. Ново-Волинськ
4. Новосілки на Дніпрі
501. Написані відповідно до орфографічних норм такі географічні назви:
1. Санкт-Петербург
2. Буенос Айрес
3. Печи-Хвости
4. Кам’янець-Подільський
502. Пишуться разом такі складні іменники:
1. авто/колона.
2. міні/комп’ютер
3. екс/чемпіон
4. фото/журналіст
503. Правильно поєднані числівники з іменниками у таких рядках:
1. п’ять кілограмів, чотири учасники, півтора місяця
2. п’ять кілограм, чотири учасника, півтора місяці
3. двадцять два студента, сім гривнів, одна друга гектару
4. двадцять два студенти, сім гривень, одна друга гектара
504. Через дефіс пишуться такі складн і прикметники:
1. планово/економічний
2. п’яти/поверховий
3. військово/транспортний
4. радіо/фізичний
505. У науковому тексті нормативні такі висловлення:
1. ученими досліджується проблема…
2. учені дослідили проблему…
3. проблема, досліджена вченими…
4. ученими досліджено проблему...
506. У науковому тексті нормативні такі висловлення:
1. стосовно другої частини праці
2. частина чужої мови цитується…
3. завдання дослідження співвіднесені з його проблематикою.
4. що стосується другої частини праці…
507. У науковому тексті нормативні такі висловлення:
1. у дослідженнях усе частіше згадується вчення про текст як незалежний відрізок мовлення
2. нечіткість меж поняття тексту обумовлене тим, що…
3. варіанти літературної мови виявляються в різних стилях
4. характер писемної мови зумовлений метою спілкування
508. У науковому тексті нормативні такі висловлення:
1. виконати такі завдання
2. виконати слідуючі завдання
3. виконати наступне завдання
4. виконати слідуюче завдання
509. У науковому тексті нормативні такі висловлення:
1. з огляду на те, що…
2. дивлячись на те, що…
3. з урахуванням актуальності
4. з огляду на актуальність
510. У науковому тексті нормативні такі висловлення:
1. основним компонентом … являється знакова система
2. основний компонент … – знакова система
3. основним компонентом … проявляється знакова система
4. основним компонентом … виявилася знакова система
511. За способом переклади наукових текстів поділяються на
1. художній
2. буквальний
3. адекватний
4. довільний
512. У науковому тексті нормативні такі висловлення
1. до таких понять належать
2. з теореми слідує…
3. до таких понять відносяться
4. з теореми випливає…
513. Наукова рецензія виконує такі функції:
1. впливу
2. емотивну
3. інформативну
4. оцінки
514. За формою переклади наукових текстів поділяються на
1. усний
2. письмовий
3. реферативний
4. повний
515. Для оцінки позитивних ознак наукової праці можна використати такі мовні кліше:
1. у роботі відсутня композиційна цілісність; непереконливі міркування автора про...
2. заслуговує схвалення цікавий ілюстративний матеріал, робота відзначається вмотивованістю висновків
3. поза розглядом залишилося чимало важливих аспектів вивчення проблеми...
4. ідея автора новаторська, міркування автора про... переконливі
516. Формулюючи неоднозначну оцінку роботи в рецензії, можна скористатися такими мовними кліше:
1. у роботі відчутно не вистачає ілюстративного матеріалу, тому висновки автора здаються дещо некоректними
2. варто відзначити помилковість тверджень автора про те, що...
3. у роботі спостережено мовні огріхи
4. справедливо вказуючи на..., автор помилково вважає, що; деякі положення автора залишаються бездоказовими
517. З’ясовуючи актуальність теми дослідження, в рецензії можна скористатися такими мовними кліше:
1. Тема дослідження нова з огляду на те, що...
2. Актуальність теми зумовлена тим, що...
3. Дослідження присвячене важливим питанням сучасної...
4. Рецензоване дослідження – перша праця в сучасному...
518. Для оцінки недоліків, хиб та огріхів наукової праці можна використати такі мовні кліше:
1. ідея автора новаторська, міркування автора про... переконливі
2. у роботі відсутня композиційна цілісність; непереконливі міркування автора про...
3. заслуговує схвалення цікавий ілюстративний матеріал, робота відзначається вмотивованістю висновків
4. поза розглядом залишилося чимало важливих аспектів вивчення проблеми...
519. Для оцінки позитивних ознак наукової праці можна використати такі мовні кліше:
1. безперечною заслугою автора варто вважати новий підхід до вирішення; важко не погодитися
2. ідея автора... досить продуктивна; думка автора видається перспективною
3. методично робота побудована нераціонально, варто скоротити; до недоліків роботи належать...
4. суттєві прорахунки автора в...; автор схематично розглянув питання, що безпосередньо стосуються теоретичних засад дослідження
520. За функціональним призначенням анотації бувають
1. сигнальні
2. довідкові
3. пошукові
4. рекомендаційні
521. Структурні компоненти тексту рецензії
1. титульна сторінка, об’єкт і предмет аналізу, актуальність теми, короткий зміст, формулювання основної тези, загальна оцінка
2. об’єкт і предмет аналізу, формулювання основної тези, загальна оцінка
3. недоліки, хиби, огріхи праці, висновки
4. недоліки, хиби, огріхи праці, висновки, список використаної літератури
522. Об’єктом оцінювання в рецензії є
1. кількісні параметри роботи, повнота, глибина, всебічність розкриття теми
2. новизна та актуальність поставлених завдань, коректність аргументації й системи доказів
3. достовірність результатів, переконливість висновків, аналіз усіх праць, що входять до списку використаної літератури
4. повнота, глибина, всебічність розкриття теми дослідження
523. Для оцінки недоліків, хиб та огріхів наукової праці можна використати такі мовні кліше:
1. безперечною заслугою автора варто вважати новий підхід до вирішення; важко не погодитися
2. ідея автора... досить продуктивна; думка автора видається перспективною
3. методично робота побудована нераціонально, варто скоротити; до недоліків роботи належать…
4. суттєві прорахунки автора в...; автор схематично розглянув питання, що безпосередньо стосуються теоретичних засад дослідження
524. Анотації виконують такі основні функції:
1. естетичну
2. комунікативну
3. сигнальну
4. пошукову
525. Нормативне оформлення покликань подано в таких рядках:
1. [17, 315]
2. [Вернадський 1980: 145]
3. [Вернадський В. 1980, 145]
4. [с. 315, 17]
526. Розрізняють такі способи розташування літератури в списку:
1. довільний, абетковий
2. абетковий, за типами документів
3. хронологічний, за ступенем використання
4. хронологічний, вибірковий
527. Цитування в науковому тексті може бути
1. простим, ускладненим
2. прямим, безпосереднім
3. непрямим, опосередкованим
4. довільним, факультативним
528. Традиційно вирізняють такі різновиди конспектів:
1. плановий, текстуальний
2. вільний, тематичний, опорний
3. плановий, схематичний
4. вільний, композиційний
529. Загальні вимоги до цитування
1. текст цитати беруть у лапки, наводять у граматичній формі, в якій його подано у джерелі, зі збереженням особливостей авторського написання
2. цитування може бути неповним, із довільним скороченням авторського тексту
3. кожну цитату не обов’язково супроводжувати покликанням на джерело
4. за непрямого цитування варто максимально точно викладати думку автора, робити відповідні покликання на джерела
530. Розрізняють такі види покликань:
1. посторінкові
2. внутрішньотекстові
3. надтекстові
4. перед текстові
531. До структурних компонентів змістово-композиційної організації тез належать
1. передмова, післямова
2. преамбула
3. основний виклад
4. основний виклад, післямова
532. Особливості наукового тексту полягають у
1. відображенні певної проблеми, висуненні гіпотези, орієнтації на нові знання, на досягнення дослідницької мети та завдань
2. раціональності, широкому використанні понятійного, категоріального апарату науки
3. тяжінні до образності, активізації почуттєвого світу читача
4. не в тому, щоб довести, обґрунтувати, аргументувати істину, а в тому, щоб змусити адресата повірити
533. Загальні вимоги до наукового тексту
1. текст не має бути чітко структурований, організований довільно
2. текст має бути чітко структурований, поділятися на розділи й параграфи
3. має деталізований розподіл на значеннєві частини, абзаци й речення
4. текст не вирізняється композиційно
534. У котрих рядках усі терміни належать до загальнонаукових
1. експеримент, аналогія, синтез
2. функція, принцип, критерій
3. монотеїзм, консоль, відеокарта
4. авансцена, підкаталог, мікропроцесор
535. У котрих рядках усі терміни належать до міжгалузевих
1. етнос, культура, соціум
2. гаплологія, тезаурус, контамінація
3. підсистема, логарифм, циклоїд
4. тиск, амортизація, коефіцієнт
536. У котрих рядках усі терміни належать до міжгалузевих
1. тангенс, диференціал, аксіома
2. декламація, діалектизм, епіфора
3. рейтинг, облік, відсоток
4. параграф, масштаб, сегмент
537. У котрих рядках усі терміни належать до загальнонаукових
1. іонізація, інфляція, маркетинг
2. закономірність, тенденція, критерій
3. аналіз, система, дефініція
4. модем, сервер, дефолт
538. У котрих рядках усі пари термінів паронімічні
1. ордината – координата, інтеграл – інтервал, чисельник – числівник
2. дикція – вимова, асонанс – дисонанс, оксиморон – оксюморон
3. резюме – реноме, квадрат – квадрант, ефект – афект
4. фонологія – фонографія, задача – завдання, недолік – дефект
539. У котрих рядках всі пари термінів синонімічні
1. демократія – монархія, закінчення – флексія, пацієнт – клієнт
2. адвокат – оборонець, дипломант – дипломат, тактовний – тактичний.
3. інцидент – випадок, креативність – творчість, адаптація – пристосування.
4. дикція – вимова, юрист – правник, недолік – дефект
540. У котрих рядках всі пари термінів синонімічні
1. дефіцит – профіцит, дискусія – суперечка, громадянство – підданство.
2. бартер – обмін, апеляція – звернення, компенсація – відшкодування
3. мовознавство – лінгвістика, лімітувати – обмежувати, аргумент – доказ.
4. авторитетний – авторитарний, експертиза – дослідження, референція – преференція.
541. У котрих рядках всі терміни записані відповідно до орфографічних норм української мови:
1. емміграція, нето, псевдо-сфера, блоксхема
2. рекомбінація, радіотелескопія, ультрафіолетовий, бароко
3. анотація, напівсфера, радіоактивація, астрофізика
4. біо-гео-хімія, ідентичний, ассиметричний, маштаб
542. Усі терміни записані відповідно до орфографічних норм української мови в таких рядках:
1. кон’юнктура, ринтабельний, репатріація, зледеніня
2. беспрецедентний, де’факто, бюджет, гільдія
3. оренда, преамбула, інфраструктура, інновація
4. перцепція, паритет, апеляція, комп’ютер
543. Правильно утворено терміни-словосполучення в таких рядках:
1. плаваючий курс валюти, рятівні розкопки, оточуюче середовище
2. керований ринок, невідмінювані частини мови, торгівельні організації.
3. координуюча рада, руйнівна корозія, діюча армія
4. відтворювальне господарство, виконавчий директор, регулярнаармія.
544. Терміни-словосполучення відповідають нормам української мови в таких рядках:
1. льодовиковий період, надзвичайна ситуація, нормативний акт
2. валютний фонд, зобов’язуюче право, доказати теорему
3. воєнне училище, двохсторонні рівняння, комерційна тайна
4. командний залік, абсолютна похибка, акціонерне товариство
545. Усі терміни утворено суфіксальним способом у таких рядках:
1. рівнокутник, розтин, кристалогідрати
2. міркування, відповідач, експресивність
3. секундомір, диференціація, євровалюта
4. цементація, рівночасність, випромінювання
546. Усі терміни утворено суфіксальним способом у таких рядках:
1. знебарвлення, кристалізація, розчинність
2. рівночасність, радіонавігація, символ
3. банкрутство, аналізатор, неолітизація
4. мікроелемент, розчин, сервер
547. Терміни-словосполучення відповідають нормам української мови в таких рядках:
1. договірні зобов’язання, валовий продукт, ланцюгова реакція
2. дебіторська заборгованість, асоціативний спосіб, магнітна буря
3. трудові спори, уставний фонд, єнотовидний собака
4. поточний рахунок, горний туризм, довготерміновий кредит
548. Усі терміни утворено префіксальним способом у таких рядках:
1. підсистема, прабалти, антиокислювач
2. монолог, відступ, лейтмотив
3. підрозділ, надприбуток, реекспорт
4. домисел, самоконтроль, багатогранник
549. Усі терміни утворено способом вторинної номінації в таких рядках:
1. хобот зварювальної машини, поріг міцності, сталева баба
2. програмний файл, логарифм, веб-сторінка
3. дочірнє вікно, гносеологія, системний блок
4. материнська плата, гітара зубчастих коліс, комір поршня
550. Усі терміни утворено префіксальним способом в таких рядках:
1. дедукція, дощомір, розвідка
2. підмет, біквадрат, двовладдя
3. перерозподіл, дезорієнтація, праслов’яни
4. перевиробництво, імміграція, передоплата
551. Усі терміни утворено способом вторинної номінації в таких рядках:
1. діалогове вікно, споживчий кошик, лебідка
2. ринок праці, сатиновий друк, селекція сигналів
3. географічна карта, нейтральність грошей, металоконструкція
4. крива збуту, договірна ціна, сурядне речення
552. До листів, що потребують відповіді, належать:
1. листи-прохання
2. листи-попередження
3. листи-звернення
4. листи-відмови
553. До листів, що не потребують відповіді, належать
1. листи-пропозиції
2. листи-нагадування
3. листи-запити
4. гарантійні листи
554. У текстовій частині характеристики зазначають
1. оцінку трудової діяльності працівника
2. моральні риси
3. досвід роботи
4. права і обов’язки працівника
555. У тексті контракту зазначають
1. компетенцію й права працівника
2. відповідальність сторін
3. досвід ро боти
4. професійні уміння і навички
556. У текстовій частині резюме зазначають
1. оцінку трудової діяльності працівника
2. моральні риси
3. досвід роботи
4. професійні уміння і навички
557. Розрізняють такі види реквізитів:
1. стандартні
2. постійні
3. змінні
4. текстові
558. За формою резюме бувають
1. прості
2. складні
3. індивідуальні
4. стандартні
559. У тексті характеристики зазначають такі відомості:
1. мета складання документа
2. дата початку роботи чи навчання особи
3. рівень професійної майстерності
4. дата складання документа
560. За формою звіти бувають
1. прості
2. складні
3. статистичні
4. текстові
561. У розпорядчій частині наказу щодо особового складу зазначають
1. прізвище, ім’я, по батькові особи, на яку поширюється дія наказу
2. назва відповідної посади
3. дата підписання наказу
4. підстави зарахування, переведення, звільнення
562. До трудової книжки вносяться такі відомості:
1. прізвище, ім’я, по батькові працівника
2. рік народження
3. про стягнення
4. дата народження
563. Особовий листок із обліку кадрів заповнюють
1. під час переведення на іншу посаду
2. під час звільнення працівника
3. для участі в певному конкурсі
4. під час оформлення на роботу
564. У тексті резюме зазначають такі відомості:
1. мета складання документа
2. розмір заробітної плати
3. моральні риси особи
4. досвід роботи
