Фахове мовлення – це частина загальнонаціональної мови. Характерними особливостями професійного мовлення медика є переплетення і взаємодоповнення наукового та ділового стилів мови, вживання мовних засобів (фахових термінів) високого ступеня стандартизації, точність формулювань, доречність викладу.
Синтаксис наукової прози, і зокрема медичної, призначений логічно, послідовно й аргументовано викладати хід думки, уникаючи при цьому надмірної інформації. Синтаксичні зв’язки формуються залежно від логічних зв’язків. Тому в синтаксисі наукової прози особливо важливу роль відіграють ті синтаксичні засоби, які служать для вираження логічних зв’язків між реченнями, абзацами, - сполучники, вставні слова і речення, прислівники, смислове узгодження, а також порядок слів. У мові наукової літератури спостерігаються принципи «лінійного» подання інформації, згідно з яким спочатку в речення вводиться додаткова інформація, а потім основна (до і після присудка). Наприклад, у реченні: У лабораторії працювало 10 студентів… повідомляється, скільки в лабораторії працювало студентів, а в реченні: 10 студентів працювало в лабораторії… повідомляється, де ці студенти працювали.
|
|
У сучасній науковій літературі широко вживаними є означення, виражені іменниками, прикметниками; узагальнені члени речення; дієслівно-іменникові конструкції з десемантизованим дієсловом, що фактично виступає в ролі зв’язки (конструкції типу: мати значення, та ін.).
Часто зустрічають у текстах безособові, неозначено-особові речення – при описі фактів, явищ, процесів. Майже не вживаються неповні речення, окличні речення (як емоційно забарвлені).
Вставні слова та вставні конструкції в науковій прозі відіграють особливу роль. Вони вживаються для зв’язку думок, послідовності викладу (по-перше, отже, таким чином), для вказівки на джерело інформації (на нашу думку) та ін.
Характерною особливістю сучасного наукового стилю є наявність у ньому багатокомпонентних складних речень із сполучниковим зв’язком і обмежене вживання безсполучникових складних речень.
У фахових тестах широко використовується й так звана умовна мова, що є засобом передання інформації, - це одиниці вимірювання, маси, довжини, тощо, формули, графіки, ілюстрації, схеми, діаграми та інші екстралінгвістичні (немовні) засоби.
Синтаксичні конструкції, що часто зустрічаються в медичних текстах, потребують спеціального розгляду через свою надзвичайну чутливість до чужомовних впливів.
Під рубрикою «Особливості перекладу словосполучень в українській мові» у кожній темі подавалися конструкції, у функціонуванні яких часто можна зустріти порушення синтаксичних норм. Найосновніші з них такі:
|
|
А) складні випадки керування: повідомляти когось (а не комусь); наголошувати щось (а не на чомусь);
Б) усталені конструкції різних типів: главным образом –переважно; относительно – щодо; преследовать цель – мати на меті; дает о себе знать – дається взнаки;
В) конструкції з прийменниками, що відповідають російському прийменнику по: лікар за фахом; матеріали з питань екології; на тему; відпустка через хворобу;
Г) особливості сполучуваності слів у деяких синтаксичних конструкціях:
Англ. Rotate about an axis Tell about the results To be somewhere about | Укр. Обертатися навколо осі Розповісти про результати Бути десь неподалік |
Укр. Бути спрямованим на Вказувати на Лежати на поверхні | Англ. To be directed to To point at To be on the surface |
Д) узгодження присудка з підметом, який виражений кількісно-іменниковими сполученнями (багато студентів не з’явилось) тощо.