2015-06-30
667
| «Це своєрідний текстовий калейдоскоп строкатої реальності з її |
| соціальними недугами й екзистенційними потребами, соціокультурними |
| типажами, знайомими ситуаціями, комедійністю, абсурдністю й |
| жорстокістю буття, у якому живе українська людина» [5, 13]. |
| Еліптичні речення П. Дудик вважає різновидом неповних, |
| специфіка яких полягає в тому, що «уявлення про відсутній елемент |
| встановлюється не з об’єктивної ситуації <...> і не з сусідніх речень, |
| а безпосередньо випливає з лексико-граматичних особливостей цих |
| речень, підказується їх значенням і формою» [2, 216]. |
| О. Пєшковський, на думку якого еліптичні речення – недостатні |
| граматичні сполучення, що представлені в схемі повного речення, але |
| позбавлені тих чи інших форм [5, 126–127], визначив низку чинників, |
| якими зумовлена реченнєва неповнота. |
| У сучасній науковій традиції існує кілька підходів до вивчення |
| дискурсу як одного з найважливіших понять лінгвістики [Бацевич |
| 2004, Селіванова 2002]. |
Список використаних джерел – важливий елемент бібліографічного апарату наукового дослідження, його вміщують наприкінці роботи, але готують до початку її написання. До нього заносять цитовані, аналізовані джерела, архівні матеріали, дотичні до теми.
Розрізняють такі способи розташування літератури у списку:
ü Абетковий: список використаних джерел має самостійну нумерацію за прізвищами авторів; перших слів назв, якщо авторів не зазначено; авторів з однаковими прізвищами розміщують за абеткою їх ініціалів, а роботи одного автора – за назвою роботи; окремо подають абетковий ряд кирилицею (українською, російською мовами) і ряд мовами з латинським написанням літер (англійською, французькою, німецькою тощо).
ü За типами документів: матеріал у списку розташовують за типом видання (книжки, статті, офіційні документи, стандарти тощо), а в межах розділу – за абеткою.
ü Хронологічний список зазвичай використовують у працях історичного спрямування, де важливо продемонструвати періоди і звернути увагу на те, коли опубліковано те чи те джерело.
ü За ступенем використання: такий спосіб застосовують зазвичай у статтях (доповідях), де список використаних джерел невеликий.
