Взірець оформлення покликань

«Це своєрідний текстовий калейдоскоп строкатої реальності з її
соціальними недугами й екзистенційними потребами, соціокультурними
типажами, знайомими ситуаціями, комедійністю, абсурдністю й
жорстокістю буття, у якому живе українська людина» [5, 13].
Еліптичні речення П. Дудик вважає різновидом неповних,
специфіка яких полягає в тому, що «уявлення про відсутній елемент
встановлюється не з об’єктивної ситуації <...> і не з сусідніх речень,
а безпосередньо випливає з лексико-граматичних особливостей цих
речень, підказується їх значенням і формою» [2, 216].
О. Пєшковський, на думку якого еліптичні речення – недостатні
граматичні сполучення, що представлені в схемі повного речення, але
позбавлені тих чи інших форм [5, 126–127], визначив низку чинників,
якими зумовлена реченнєва неповнота.
У сучасній науковій традиції існує кілька підходів до вивчення
дискурсу як одного з найважливіших понять лінгвістики [Бацевич
2004, Селіванова 2002].

Список використаних джерел – важливий елемент бібліографіч­ного апарату наукового дослідження, його вміщують наприкінці робо­ти, але готують до початку її написання. До нього заносять цитовані, аналізовані джерела, архівні матеріали, дотичні до теми.

Розрізняють такі способи розташування літератури у списку:

ü Абетковий: список використаних джерел має самостійну нумерацію за прізвищами авторів; перших слів назв, якщо авторів не зазначено; авторів з однаковими прізвищами розміщують за абеткою їх ініціалів, а роботи одного автора – за назвою ро­боти; окремо подають абетковий ряд кирилицею (українською, російською мовами) і ряд мовами з латинським написанням літер (англійською, французькою, німецькою тощо).

ü За типами документів: матеріал у списку розташовують за ти­пом видання (книжки, статті, офіційні документи, стандарти тощо), а в межах розділу – за абеткою.

ü Хронологічний список зазвичай використовують у працях історичного спрямування, де важливо продемонструвати періоди і звернути увагу на те, коли опубліковано те чи те джерело.

ü За ступенем використання: такий спосіб застосовують за­звичай у статтях (доповідях), де список використаних джерел невеликий.


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: