Які граматичні категорії мають іменники?

Власні іменники індивідуально позначають окремі предмети або особи.

Іменники, що називають істоти, відповідають на питання хто? До цієї групи входять назви людей, імена, прізвища, назви птахів і тварин, назви міфологічних істот і літературних героїв, назви карт і шахових фігур (інженер, професор, Сергій, Макаров, соловей, королева, валет).

Іменники, що називають неістоти, відповідають на

питання «що?». До цієї групи відносять всі інші іменники,

тобто ті, що називають явища природи, неживі предмети,

опредмечені дії та явища, абстрактні поняття (програма,

група, будинок, питання), а також іменники, що познача-

ють сукупності людей і тварин (юрба, армія, зграя, натовп).

Іменники, що називають предмети, явища навколишньої дійсності, які можна пізнати органами чуття людини, називають конкретними.

Абстрактні іменники не мають конкретного лексичного значення, а називають поняття, явища чи властивості, які не сприймаються органами чуття. Характерною ознакою абстрактних іменників є такі суфікси -ість, -ств(о), -зтв(о), -цтв(о), -анн(я), -изм, -ізм, -їзм: програмування, суспільство, успішність тощо.

Абстрактні іменники не мають форми множини (рух поїздів); поява форм множини можлива лише у професійних жаргонах (рухи поїздів відбуваються поза графіками), а не в літературній мові.

Збірні іменники – це назви сукупності однакових чи подібних предметів, які здатні сприйматися як одне ціле.

Іменники зі значенням речовинності називають однорідну речовину. Речовинні іменники можуть мати тільки форму однини (золото, срібло, залізо) або тільки форму множини (гроші, дріжджі).