Які існують групи іменників за відмінами?

Ø Другу групу становлять іменники, що вживаються тільки в однині.

Ø Третю – що вживаються тільки в множині.

Іменники за характером основ і відмінкових закінчень поділяються на чотири відміни:

· Перша відміна включає у себе іменники чоловічого, жіночого і подвійного (чоловічого і жіночого) роду з закінченням -а (-я): земля, хмара, Ольга, Микола, сирота.

Іменники цієї відміни поділяються на тверду, м’яку і мішанугрупи. До твердої групи належать іменники з твердим приголосним основи (крім шиплячого) перед закінченням -а. До м’якої групи належать іменники з м’яким приголосним основи перед закінченням -я. До мішаної групи належать іменники з шиплячим приголосним основи перед закінченням -а.

· Друга відміна включає у себе іменники чоловічого роду, що мають закінчення на твердий або м’який приголосний основи (корабель, коваль, дуб), або із закінченням -о (Дніпро, Петро, Дмитро) та іменники середнього роду із закінченням -е, -о (поле, небо, стебло) і -я, крім тих, у яких при відмінюванні з’являється суфікс -ен, -ат (-ят): змагання, знаряддя. Іменники другої відміни також поділяються на тверду, м’яку і мішану групи.

До твердої групи належить більшість іменників з основою на р, у тому числі іменники іншомовного походження з суфіксами -ар (-яр), -ир, -ур, у яких наголос припадає на останній склад основи (абажур, командир, гектар), іменники чоловічого роду з кінцевим твердим приголосним основи (граб, час), а також іменники середнього роду з закінченням -о (вікно, Петро, батько).

До м’якої групи належать іменники середнього роду з закінченнями -е, -я, але не після шиплячого (сонце, здоров’я, життя), а також іменники чоловічого роду з кінцевим м’яким приголосним основи (Івась, учитель, обрій).

До мішаної групи належать іменники чоловічого роду з шиплячим приголосним в кінці основи (товариш, дощ, сторож), середнього роду з закінченням -е (явище, плече, прізвище), а також частина іменників на -р: назви осіб за фахом чи родом діяльності з наголошеним суфіксом -яр та сталим наголосом на закінченні (каменяр, скляр, газетяр).

· Третя відміна включає у себе іменники жіночого роду, що закінчуються на твердий чи м’який приголосний основи (сіль, Січ, старість) та іменник мати.

· Четверта відміна включає у себе іменники середнього роду із закінченням -а (-я), в яких при відмінюванні з’являється суфікс -ат (-ят), -ен (ягня – ягняти, ім’я – імені).

До незмінюваних іменників в українській мові належать:

– слова іншомовного походження (таксі, метро, колібрі, меню, бра);

– жіночі прізвища українського та іншомовного походження, що закінчуються на -к(о), -енк(о): Потапенко, Яценко, на приголосний: Остапчук, Копчанич, російські прізвища на –их: Сєрих, Бєлих, -аго (Живаго); складноскорочені слова буквенного типу (США), та складноскорочені слова, друга частина яких виступає у формі непрямого відмінка (завгар, замдиректора).