Типи речення за структурою поділяються на: прості та складні

Прості- це речення, що мають у своєму складі один предикативний центр.

Складне- речення, яке має дві і більше предикативних центри і складається з двох і більше частин простих речень.

Просте та складне речення мають ряд відмінних ознак. У простому реченні складовою частиноює член речення і словосполучення. У складному- структурним елементом є ціле речення.

Однак проста частина складного речення називається речення умовно, оскільки хоч і має будову простого речення та насправді у простого компонента відсутня така суттєва ознака, як інтонаційна завершеність- її має ціле складне речення, а не кожна його частина. Всередині простого речення основним є предикативний зв'язок між підметом і присудком, частини складного речення об’єднуються сурядним, підрядним або безсполучниковим зв’язком. Одиницею зв'язного мовлення є речення. Саме воно, як зазначав В.Мельничайко, безпосередньо співвідноситься з процесом мислення і з процесом комунікації: одиниці інших рівнів мовної системи беруть участь у формуванні думки в її комунікативному вираженні тільки через синтаксис. Таким чином, формування поняття простого речення є дуже важливим у курсі вивчення української мови.

Саме поняття речення тісно пов'язане з поняттям словосполучення та синтаксичного зв'язку в реченні. Відомо, що матеріалом, з якого будується речення, є словосполучення. недостатня увага вчителя на уроках формування знань про речення та інші синтаксичні поняття досить часто спричиняє масу грубих помилок як у письмових роботах учнів, так і в їхньому повсякденному мовленні.Таким чином, актуальність даної проблеми полягає в тому, що між вивченням простого речення як одиниці синтаксису і розвитком зв'язного мовлення школярів існує нерозривний зв'язок, а, отже, вивчення простого речення дає можливість формувати навички й уміння правильно виражати, оформляти й висловлювати думки на початковому етапі навчання, а також формувати основу для подальшого вивчення синтаксису в середній школі.