Наука про мову, її розділи

Мовозна́вство (лінґві́стика) — наука про мову в усій складності її прояву^[1]; природну людську мову взагалі та про всі мови світу як індивідуальних її представників^[2].

Мовознавство — це гуманітарна наука. Вона є розділом культурології (поряд з мистецтвознавством і літературознавством) і філології (поряд злітературознавством), а також галуззю семіотики — науки про знаки^[3].

Як окрема дисципліна мовознавство оформилася в середині 19 століття. Мовознавство — наука про мову взагалі та окремі мови світу як її індивідуальні представники.

Розділи і галузі лінгвістики (див. також розділ Зв'язок мовознавства з іншими науками):

Загальне мовознавство (загальна лінгвістика) — в широкому розумінні, галузь мовознавства, що вивчає загальні ознаки й функції людської мови не лише в теоретичному, але також в прикладному та історичному плані.

· Загальне мовознавство у вузькому розумінні терміну: Теоретична лінгвістика.

· Фонетика — вивчає звуковий склад мови.

· Фонологія — вивчає структуру звукового складу мови (мовленнєві одиниці та засоби) і їхнє функціонування в мовній системі.

· Граматика — вивчає будову мови.

· Морфологія — вивчає явища, що характеризують граматичну природу слова як граматичної одиниці мови.

· Синтаксис — вивчає словосполучення та речення, їх будову, типи й об'єднання в надфразні одиниці.

· Лексикологія — вивчає лексику (словниковий склад мови)

· Фразеологія — вивчає лексично неподільні поєднання слів.

· Лексикографія — наука про укладання словників

· Ономастика — наука про власні назви.

· Етимологія — вивчає походження і історію слів мови.

· Семантика — вивчає значення слів і їх складових частин, словосполук і фразеологізмів.