Що таке телефонна розмова?

А) розмова двох і більше осіб з метою отримання певної інформації, ви­рішення важливих проблем;

Б) різновид усного мовлення, що характеризується специфічними озна­ками, зумовленими екстрамовними причинами;

В) одна з найпоширеніших форм публічного виступу.

Г) розмова не по суті.

10.Якщо телефонуєте Ви, то:

А) насамперед запитайте, чи є у вашого співрозмовника достатньо часу для бесіди;

Б) насамперед запитайте прізвище, ім'я, по батькові свого співрозмов­ника;

В) насамперед привітайтеся, назвіть організацію, яку ви представляєте, також своє прізвище, ім'я та по батькові.

Г) говоріть швидко.

11.Якщо телефонують Вам, то:

А) запитайте прізвище, ім'я, по батькові свого співрозмовника;

Б) привітайтеся, назвіть своє прізвище, ім'я, по батькові;

В) зніміть слухавку й назвіть організацію, яку Ви представляєте.

Г) довго слухайте.

12. Якщо до телефону підійшов не той, хто Вам потрібен, Ви повинні:

А) покласти слухавку й ще раз зателефонувати;

Б) з'ясувати причину своєї невдачі;

В) перепросити і звернутися з проханням покликати потрібну вам людину.

Г) просто покладіть трубку.

13. Зустрічні методи дебатування використовують на етапі:

А) формулювання та обгрунтування власного бачення проблеми;

Б) обмін аргументами й запитаннями із залу;

В) останнє слово промовців.

Г) початку розгляду.

14. Заспокійливий протест, умовне схвалення, підміна понять - це:

А) способи дебатування;

Б) зустрічні методи дебатування;

В) помилки під час дебатів.

Г) етапи дебатування.

15. Помилками під час дебатів є:

А) повторення аргументів з використанням різних мовних засобів;

Б) намагання примусити опонента втратити орієнтацію;

В) постійне вираховування незначних помилок опонента.

Г) звертання на принципові незгоди.

16. Перемовини мають такі стадії:

А) визначення місця й часу перемовин; встановлення контакту; формування мети; обмін думками та пропозиціями; закінчення перемовин.

Б) визначення місця й часу перемовин; встановлення контакту; формування мети; обмін думками та пропозиціями; підбиття підсумків перемовин та виконання досягнутих домовленостей;

В) аналіз ситуації, визначення позицій під час переговорів та можливих варіантів вирішення проблеми; перемовини; підбиття підсумків пере­мовин та виконання досягнутих домовленостей.

Г) визначення місця, часу перемовин.

17. Фахівці з проблем усного ділового спілкування виділяють такі принципи ведення перемовин:

А) протистояння крайніх позицій сторін, сторони займають дружні пози­ції, розуміння сторонами необхідності пошуку прийнятного для обох сторін рішення;

Б) розмежування суті проблеми і стосунків учасників перемовин, визна­чення інтересів сторін, розгляд взаємовигідних варіантів, застосування об'єктивних критеріїв;

В) формулювання та обгрунтування власного бачення проблеми, проти­стояння крайніх позицій сторін, розгляд взаємовигідних варіантів.

Г) розгляд варіантів, вигідних одній стороні, розгляд крайніх позицій.

18. Документ - це:

А) друкована стандартна форма ділового папера з реквізитами, що містять постійну інформацію;

Б) основний вид ділового мовлення, що фіксує і передає інформацію, під­тверджує її достовірність, об'єктивність;

В) сукупність реквізитів, розташованих у певній послідовності.

Г) сукупність різної інформації.

Підготувала: к. філ. н. проф. Венжинович Н.Ф.