Українські народні пісні

Українська народна пісня

Виконала:

Учениця 11 класу

Степненського НВК

Гусак Валерія

Вчитель:

Глущенко М.С.

Зміст

1. Класифікація пісень

2. Різновиди

3. Коротко про головне

4.Список використаної літератури

Українські народні пісні

Украї́нські наро́дні пісні́ — це фольклорні твори, які зберігаються в народній пам'яті і передаються з вуст в уста.

Твори анонімні, бо імена першотворців, як правило, невідомі. Народна пам'ять зберегла нам лише деякі імена авторів народних пісень. Це Маруся Чурай, авторка пісень «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці», «Засвіт встали козаченьки» — це козак Семен Климовський — «Їхав козак за Дунай». Інша частина народних пісень літературного походження — «Реве та стогне Дніпр широкий» — Т. Г. Шевченко, «Ніч яка місячна» — Старицький.

Особливості українських пісень досліджували чимало відомих фольклористів — М.Драгоманов, С.Людкевич, О.Сластіон, П.Куліш, І.Срезневський та інші. Їх сутність влучно визначив М.Максимович. Порівнюючи у своїй праці українські пісні з російськими він вказав наступне:

««Суттева їх відмінність в тому що в російських піснях висловлюється дух покірний своїй долі і готовий підчинятися її велінням. Росіянин не звик брати активну участь в зміні свого життя, тому він здружився з природою й полюбляє її оспівувати, бо лиш в цьому він може вилити свою душу. Він не шукає засобу виразити у пісні обставини дійсного життя. Навпаки, затуливши вухо рукою, намагається віддалитися від реальності й загубитися у звуці. Тому російські пісні відзначаються похмурістю, відчайдушним самозабуттям, котримсь розділлям та плавною протяжністю. В Малоросійських менш таких ознак (окрім обрядових) вони, будучи виразом боротьби духу з долею, відзначаються поривами пристрасті, стислою твердістю й силою почуттів, рівно як і природністю їх виразу. В них бачимо не забуття та розпач, а більш прикрість і тугу, вони більш енергійні...