Мова і ваша майбутня професія

Мова нації — універсальна система, в якій живе на­ціональна душа кожного народу, його світ, його духовність. «По ставленню кожної людини до своєї мови можна абсолютно точно судити не тільки про її культурний рівень, але й про її громадську цінність» (К. Паустовський). На повістці дня сьогодні — розширення сфер функціонування української мови. Це засіб не лише спілкування, а й формування нових виробничих відносин.

Мова як інструмент здобуття знань, як засіб життєдіяльності людини має велике значення для всіх. Оскільки мова не тільки обслуговує сферу духовної культури, а й пов'язана з виробництвом, з його галузями і процесами, із соціальними відносинами, вона — елемент соціальної сфери.

У сучасному житті по-новому розглядаються питання функціонування мови. Старий поділ на професії «інтелігентні» та «неінтелігентні» зникає. Основний критерій — знання свого фаху, рівень володіння професійною термінологією.

Науково-технічний прогрес, перебудова соціально-економічної й політичної системи в країні насичують нашу мову новими поняттями, термінами. Разом з піднесенням рівня фахових знань представників різних професій підвищуються і вимоги до мови.

У зв'язку з упровадженням української мови на підприємствах та в установах помітно збагачується словник професійної термінології новою науково-технічною, суспільно-політичною лексикою.

Що означає знати мову професії? Це — вільно володіти лексикою свого фаху, послуговуватися нею.

Мовні знання — один з основних компонентів професійної підготовки. Оскільки мова виражає думку, є засобом пізнання й діяльності, то правильному професійному спілкуванню людина вчиться все своє життя. Знання мови професії підвищує ефективність праці, допомагає краще орієнтуватися в ситуації на виробництві га в безпосередніх ділових контактах.

((Професія тісно пов’язана з діловою мовою і користуванням діловим стилем мови. Мова і дотримання етикету – перше враження про людину і перше враження про організацію по її представнику. Має бути високий рівень володіння мовою. Відсутність двозначностей, зайвих слів, “русизмів” у писемному і усному мовленні.))

31. Загальні вимоги до мови документів: об'єктивність, логічна послідовність, повнота інформації.

Вимоги такі: об’єктивність, логічна послідовність, ясність викладу і точність опису, переконливість, лаконічність, етикет ділових паперів, типізація мовних засобів, стандартизація мови ділових паперів, нормативність мовних засобів.

Об’єктивність. Змісту док-ту проявляється у формах вираження в ньому громадських інтересів, які мають строго відповідати нормам адміністративного права. Службові папери оформлюються від імені юридичної особи. Особистий момент в оцінці фактів, подій повинен бути зведений до мінімуму. Більшість документів пишеться від третьої особи. Об’єктивність досягається високим ступенем безособовості, відсутністю суб’єктивно-оцінних моментів у викладі чи доборі лексики.

Логічна послідовність викладу особливо виразна у тих докум-х, де зовсім виключається (уникається) внесення у текст документу суб’єктивних чи емоційних елементів: проявів роздратування, незадоволення, привнесення особистого ставлення до справи.

Ознаки логічної послідовності: тісний логічний зв’язок компонентів док-ту, чіткі причинно-наслідкові зв’язки між фактами як всередині речення, так і в межах всього документу. Логічна послідовність може реалізуватися такими типами зв’язків, як протиставлення, виявлення, логічне підкреслення, черговість (одночасно, спочатку, потім), мета (з цією метою), результативності (отже, таким чином, загалом).

Логічна послідовність документу досягається також за рахунок чіткого членування тексту документу на окремі пункти. Його зовнішніми проявами є нумерація, позначення літерами, абзаци.

Повнота інфи полягає у тому, що всі необхідні для правильного розуміння докум-ту думки мають у тексті своє словесне вираження. Ніщо не повинно бути пропущено, нічого не треба домислювати, не повинно бути недомовок і двозначності. Зміст док-ту повинен вичерпувати всі обставини, пов’язані з висвітлюваним питанням.

32. Прийом відвідувачів (графік, час, місце, організація прийому).

Відвідувач може бути приватною особою чи представником іншої організації.

Графік прийому повинен бути складений і доведений до всіх зацікавлених осіб. Якщо прийом керівником відвідувача зараз неможливий, слід подбати про прийом його іншим компетентним працівником або виділити додатково власний час. Інакше це буде проявом недбалості чи зверхності.

Місце, де чекають прийому, повинне бути обладнане місцями для сидіння і, можливо, столами та письмовим приладдям. Написи повинні мати ввічливу форму: “У нас не палять”, а не “Не палити”. В приміщенні, де проводиться прийом –відповідні меблі, порядок.

Ставлення до відвідувача має бути ввічливим, доброзичливим, уважним, з повагою незалежно від службового положення.