Про сировиннi ресурси України можна скласти уявлення з того, що в 1934 роцi вона займала: по видобутку нафти – 8-е мiсце в свiтi, по виробництву гiдроенергiї – 4-е мiсце, кам’яного вугiлля – 4-е мiсце, чавуну – 1-е мiсце, залiзної руди – 3-є мiсце, цукру – 4-е мiсце.
Україна дає приблизно 4 % свiтового видобутку нафти, що становить майже 5766 мiльйонiв тонн.
Середньорiчне виробництво сiльськогосподарських культур:
Свiтове виробництво, млн. тонн | Частка України в свiтi, % | Частка України в СРСР, % | |
Пшениця | 7,8 | 45,0 | |
Кукурудза | 3,2 | 80,0 | |
Картопля | 9,7* | 25,0 | |
Жито | 16,6 | 35,0 | |
Ячмiнь | 11,7 | 65,0 | |
Овес | 5,6 | 25,0 |
Поголiв’я худоби – в порiвняннi з загальною кiлькiстю по СССР:
СРСР, млн. | Україна, млн. | Україна/СССР, % | |
Конi | 15, 4 | 5,0 | 32,5 |
Велика рогата худоба | 45,8 | 12,0 | 26,2 |
Свинi | 25,0 | 8,0 | 32,0 |
Вiвцi | 61,1 | 16,0 | 26,2 |
Основнi об’єкти експорту (з територiї сучасної Совєтської України), млн. тонн:
1913 р. | 1934 р. | |
Вугiлля | 7,2 | 19,7 |
Зерновi | 4,5 | 1,0 |
Руда | 1,07 | 0,98 |
Сталь i чавун | 1,6 | 3,37 |
Цукор | 1,0 | 0,64 |
1. Бiлорусiв у Радянському Союзi нараховується п’ять з половиною мiльйонiв; їхня територiя, що межує з Україною з пiвнiчного заходу, площею дорiвнює Англiї. Там також посилюється рух за вiдокремлення.
2. Росiяни вимовляють “русскiй” з подвiйним “с”, а українцi – з одним “сь”. Росiйська вимова цього слова твердiша, нiж українська.
3. Патриот о малороссийстве. История России, 1912, с. 53.
4. Завоеватели и завоеванные. Биржевыя ведомости, № 14254.
5. Лекции и исследования, В. Сергиевич, сс. 61–62; Обзор истории русского права, Владимирский-Буданов, с. 25.
6. Князь – титул схiдного походження. Саме слово це означає “голова”, “головний” i перекладається як принц; але фактичне його значення не вiдповiдає тому змiстовi, який вкладається в слово принц на Заходi.
7. На той час Росiя була дуже слабкою. Легенда про те, що вона постає Третiм Римом, творилася для патрiотичного пiднесення. Певнi кола повторюють її ще й сьогоднi, хоча пiдстав для неї не бiльше, нiж для iншої безглуздої тези – що росiйському мужиковi належить мiсiя врятувати свiт (теж, до речi, з’явилася в перiод депресiї пiсля 1812 року, за царювання Олександра І).
8. Акты Южно-Западной России; том III, с. 184.
9. Источники Малороссийской истории. Б.-Каменский; том I, с. 184.
10. Карамзiн, iсторик Росiйської iмперiї, був першим, хто внiс у росiйську iсторiографiю цей шовiнiстичний дух, що вiдтодi залишається таким характерним для неї. То був iсторик Держави, а не народу; на жаль, вказаною ним хибною дорогою пiшло багато послiдовникiв, зокрема й автори шкiльних пiдручникiв.
11. Слiд додати, що одяг, страви та житлова архiтектура українцiв помiтно вiдрiзняються вiд великоросiйських.
12. Украинский народ и украинский язык: Известия общей славянской культуры, 1913, т. II, кн.
|
|
|
|