37. Завдання державного управління визначаються:
а) повноваженнями органів державного управління;
б) цілями діяльності окремої гілки влади;
в) системою принципів, якими керується державний орган;
г) повноваженнями керівника органу державної влади.
38. До адміністративних методів державного управління належать:
а) ціноутворення, правового регулювання, нормативні;
б) державного регулювання економіки, соціальні, психологічні;
В) розпорядчі, нормативні, регламентаційні.
г) всі відповіді вірні.
39. Основні бар’єри, які перешкоджають проходженню інформації в системі державного управління:
а) інформаційні, кібернетичні, біологічні, графічні, смислові;
б) географічні (територіальні), відомчі, смислові, психологічні, організаційні;
в) відомчі, структурні, соціальні, смислові;
Г) кібернетичні, технічні, соціальні.
40. Зміст динамічності системи державного управління — це здатність:
а) динамічно вирішувати завдання, що виникають;
б) терпіти зміни під впливом збурюючих факторів;
|
|
в) залишатися у визначеному якісному стані, незважаючи на збурюючий вплив;
г) динамічно підпадати під зовнішній вплив.
41. Організаційна структура місцевих державних адміністрацій і органів місцевого самоврядування визначається:
а) Постановою Верховної Ради України;
б) Указом Президента України;
в) окремими Типовими положеннями; рішеннями місцевих рад;
Г) Законами України “Про місцеві державні адміністрації” та “Про місцеве самоврядування в Україні”.
42. Об'єктом державного управління являється:
а) політична система;
б) суспільство;
в) економічні відносини;
г) форма державної діяльності.
Яке визначення державного управління найбільш повно розкриває його сутність?
а) соціально-політичне явище, вид суспільної діяльності, пов’язаної зі здійсненням державної влади в демократичній країні на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу, судову;
б) процес владного впливу на систему з метою переведення її в новий стан на основі використання властивих цій системі об’єктивних економічній системі;
В) цілеспрямований організаційний та регулюючий вплив держави на стан і розвиток суспільних процесів, свідомість, поведінку та діяльність особи і громадянина з метою досягнення цілей та реалізації функції держави, відображених у Конституції та законодавчих актах, шляхом запровадження державної політики.
г) форма виконавчої і розпорядчої діяльності всіх органів держави.
44. У групі спеціалізованих принципів державного управління виокремлюють:
а) принципи поділу влади, публічності державного управління;
|
|
б) структурно-цільові, структурно-функціональні, структурно-організаційні принципи;
в) принципи державної служби, принципи роботи з персоналом управління, принципи інформаційного забезпечення державного управління;
г) структурно-процесуальні принципи.
45. До загальносистемних принципів державного управління належать:
а) принципи державної служби, роботи з персоналом управління;
б) принципи об’єктивності, демократизму, правової впорядкованості, поділу влади;
в) структурно-цільові, структурно-функціональні принципи;
г) принципи прийняття управлінських рішень.
46. Цілі і принципи державного управління випливають із:
1. Форми державного управління.
2. Законодавчо-нормативної бази.
3. Конституції держави.