Форми невідмінюваних іменників

Не відмінюються:

1. Деякі іншомовні загальні назви з кінцевим голосним: авеню, аташе, амплуа та ін.

2. Окремі іншомовні загальні назви з кінцевим приголосним: анфас, апаш, волоф, жакоб, міс, місіс.

3. Іншомовні прізвища з кінцевим голосним: Алаку, Бенуа, Бізе, Бруно, Віардо, Вінчі.

4. Іншомовні прізвище на -ово-, -аго-, -акі-, -их: Сукові, Бурого, Таракі, Петрових та под.

5. Іншомовні географічні власні назви з кінцевим голосним: Антигуа, Верв’є, Баку, Джагди, Кіліманджаро та на -ово, -іно-, -ино-: Комарово, Моніко, Тушино та ін.

6. Чоловічі власні імена іншомовного походження з кінцевим голосним: Асабе, Бакі, Барі, Валі, Даду.

7. Жіночі власні імена іншомовного походження з кінцевим голосним основи (у, і, е, и, о): Аксилу, Гаяне, Глебі, Шелеме, Назмі.

8. Жіночі прізвища власне українського походження на =о=: Кухаренко, Сало, Помагайдо та приголосний як українського, так і іншомовного походження: Кошман, Комар, Маковець, Медведчук.

9. Слова числівникового різновиду: півдня, півзошита, піввідра.

10. Складноскорочені назви ініціального та ініціально-звукового типу: НАТО, ПАР, НАН.

11. Назви іноземних часописів: “Таймс”, “Руде право”, “Уніта”.