Основні течії філософської думки в Стародавньому Китаї

В основі Стародавньої кит. Мудрості лежать пятикнижжя(У-цзин)

В основі поняття кит. Філософії:

1.Стихії:земля, вода, дерево, метал, вогонь з них створені всі матеріальні тіла

2. Небо(тянь) – вища сила, яка керує світом наділяє речі існуванням

3.Инь-ян (Ян-чоловіче, активне, світле, все проникаюче, добре)(инь- жіноче, пасивне, темне, вологе, зле)

В результаті єдності, та боротьби цих протилеж. Начал виникли всі явища мат. світу.

Чергування цих начал0ДАО- шлях, які прох. Все речі.

4. Ци- божествення енергія, якої просимкутний весь світ

Основні напрямки:

1. Серед основних філософських напрямів цього періоду слід назвати насамперед конфуціанство. Його засновник КОНФУЦІЙ 6 ст. до н. е.:

(жень). Людяність - основна з усіх вимог, які ставляться до людини. Людське існування бачиться настільки соціальним, що воно не може обходитись без регуляторів, викладених так: а) допомагай іншим досягти того, чого б ти сам хотів досягти; б) чого не бажаєш собі, того не роби іншим.

"порядок" (лі) як норми конкретних відношень, дій, прав і обов'язків Конфуцій підносить до рівня зразкової дії.

2. Важливим напрямом філософської думки Китаю поряд з конфуціанством був ДАОСИЗМ. Найбільш відомий його представник - ЛАО-ЦЗИ (старий вчитель), який вважається старшим сучасником Конфуція. Йому приписують авторство книги "Даоде цзин", яка стала основою подальшого розвитку даосизму.

ДАО - поняття, з допомогою якого можливо дати універсальну відповідь на питання про походження і спосіб існування всього сущого. Воно в принципі безіменне, проявляється всюди, оскільки є "джерелом" речей, але не є самостійною субстанцією або сутністю. Саме дао не має джерел, а є основою всього без власної енергетичної діяльності. Згідно з дао світ знаходиться в спонтанному, непереборному русі. Дао - це тотожність, однаковість, яка передбачає все інше, а саме: дао не залежить від часу, як смуга виникнення, розвитку і загибелі Всесвіту, але становить фундаментальну та універсальну єдність світу. Дао існує постійно, всюди і у всьому, і насамперед бездіяльність є його характерною рисою.