Цивільного захисту 10 страница

створити резерв сил і засобів, ланок ГДЗС, засобів індивідуального захисту, який повинен знаходитися за межами забрудненої зони;

після ліквідування пожежі (аварії) забезпечити проведення повної або часткової санітарної та спеціальної обробки особового складу, його медичного огляду, дегазацію техніки, пожежно-технічного оснащення, обладнання і спорядження, яке використовувалось на пожежі (аварії).

4.3.3. Залучати членів добровільних протипожежних формувань і громадян до розбирання і евакуації хімікатів і добрив тільки за узгодженням з адміністрацією об’єкта (населеного пункту), яка зобов’язана забезпечити їх необхідними захисними засобами і проінструктувати про заходи безпеки під час проведення робіт.

4.4. Гасіння пожеж на об’єктах з наявністю радіоактивних речовин і в зонах радіоактивного забруднення

4.4.1. При пожежах на об’єктах з наявністю радіоактивних речовин та радіоактивного забруднення можливі:

виникнення небезпечних рівнів радіації;

швидке поширювання радіоактивних аерозолів, радіонуклідів спільно з продуктами горіння по території місцевості, системах вентиляції, конвекційних потоках, через технологічні та інші прорізи, а також поширення радіоактивних рідин і розчинів;

радіоактивне опромінення особового складу, забруднення спеціального одягу, пожежної техніки радіоактивними речовинами.

4.4.2. Пожежно-рятувальні підрозділи, які виїжджають на пожежі до об’єктів з наявністю радіоактивних речовин, обов’язково повинні мати табельні прилади дозиметричного контролю, відповідні індивідуальні засоби захисту.

4.4.3. Під час гасіння пожежі на об’єктах та у зоні з наявністю радіоактивних речовин КГП зобов’язаний:

визначити безпечні місця дислокації сил і засобів пожежно-рятувальних підрозділів, забезпечити постійне радіаційне спостереження;

спільно із спеціалістами об’єкта та службою дозиметричного контролю встановити вид і рівень радіації, допустимий час роботи особового складу на гасінні пожежі, межі радіоактивного забруднення і можливі шляхи його поширення; приступити до гасіння пожежі після отримання відповідного письмового допуску (дозволу);

під час роботи у відселеній зоні гасіння пожежі проводити самостійно (без дозволу) тільки після проведення розвідки, переконавшись у радіаційній безпеці;

створити штаб на пожежі незалежно від розмірів пожежі і кількості працюючих пожежно-рятувальних підрозділів, до складу якого включити фахівців об’єкта і служби дозиметричного контролю для оперативного з’ясування обстановки і консультацій з питань пожежогасіння;

вибрати вогнегасні речовини за узгодженням з інженерно-технічним персоналом об’єкта;

забезпечити гасіння з навітряної сторони;

організувати застосовування розпилених струменів води для зменшення зони поширення радіоактивних аерозолів; за узгодженням з адміністрацією задіяти системи вентиляції та інші засоби;

організувати через адміністрацію об’єкта дозиметричний контроль, пункт дезактивації, санітарної обробки і медичної допомоги особовому складу;

організувати виконання робіт із залученням мінімально необхідної кількості особового складу, забезпечивши його необхідними засобами захисту органів дихання, зору та захисним одягом, приладами індивідуального і групового дозиметричного контролю;

приймати рішення про припинення оперативних дій та виведення особового складу із небезпечної зони, якщо рівні іонізуючих випромінювань значно перевищують допустимі. У виняткових випадках опромінення осіб, залучених до ліквідації радіаційної аварії та її наслідків, вище основних дозових меж опромінення допускається лише за їх письмовою згодою, у випадках, якщо не можна вжити заходів, які виключають їх перевищення, і може бути виправдано лише рятуванням життя людей та попередженням подальшого небезпечного розвитку аварії і опромінення більшої кількості людей;

організувати створення резерву сил і засобів, ланок ГДЗС, захисного одягу, приладів індивідуального і групового дозиметричного контролю, який знаходиться за зоною радіоактивного забруднення;

визначити через адміністрацію об’єкта зони радіоактивного забруднення, позначити їх і виставити пости безпеки;

встановити сигнали попередження та відходу з позицій для особового складу, який знаходиться в особливо небезпечній зоні.

4.4.4. Після ліквідування пожежі КГП зобов’язаний:

організувати санітарну обробку особового складу, який працював у небезпечній зоні, і вихідний дозиметричний контроль;

провести дезактивацію і дозиметричний контроль засобів захисту органів дихання, зору, захисного одягу, взуття, спорядження, пожежно-рятувальної техніки.

5. Гасіння пожеж у будинках і спорудах

5.1. Гасіння пожеж у будинках і спорудах

5.1.1. Під час пожежі у будинках і спорудах можливі:

наявність великої кількості людей, яким загрожують небезпечні фактори пожежі;

задимлення на поверхах, де відбувається горіння, на нижче та вище розташованих поверхах;

вибухи та спалахи;

у разі обмеженої кількості дверних і віконних прорізів можливе підвищення температури до небезпечного для людини рівня не тільки в приміщеннях, де знаходиться зона горіння, а і в приміщеннях, що знаходяться поряд;

велике горюче навантаження приміщень;

поверхневе горіння матеріалів і речовин;

швидке поширювання вогню і диму через значну кількість отворів дверей, вікон, побутових та технологічних прорізів, комунікацій, балконів тощо;

втрата цілісності, несучої здатності будівельних конструкцій та їх обвалення, поширювання в цих місцях полум’я;

горіння в порожнинах будівельних конструкцій і в завалах;

наявність матеріалів, у разі горіння яких виділяються небезпечні хімічні речовини;

заповнення приміщень вибухонебезпечними та токсичними леткими продуктами горіння, які не можна виявити візуально за зовнішніми ознаками;

наявність пошкоджених електромереж та електроприладів під напругою, в тому числі з пошкодженою електроізоляцією;

пошкодження газових магістралей.

5.1.2. Під час гасіння пожежі в підвалах КГП зобов’язаний:

встановити конструктивні особливості перекриття над підвалом, стін та перегородок, наявність прорізів та комунікацій різного призначення (вентиляційних, ліфтових, електрокабельних, технологічних тощо) і можливість поширювання по них вогню на поверхи будівлі та у прилеглі приміщення підвалу;

встановити наявність віконних приямків та можливість введення через них стволів для зниження температури, видалення диму;

вжити заходів для попередження задимлення сходових кліток, використовуючи з цією метою перемички і засоби димовидалення;

за неможливості швидкого проникнення до осередку пожежі через двері або віконні приямки визначити місця розкриття отворів у перекриттях чи стінах;

вжити заходів щодо зниження температури у приміщеннях підвалу, для чого використовувати розпилені водяні струмені або піну;

провести перевірку будівельних конструкцій (у тому числі методом розкривання) поверху, розташованого над підвалом;

у разі необхідності подати стволи на захист поверху, розташованого вище;

для гасіння застосовувати, як правило, стволи "Б", стволи-розпилювачі та піну; більш потужні стволи використовувати при розвинутих пожежах.

5.1.3. Під час гасіння пожеж на поверхах будівель КГП зобов’язаний:

встановити наявність загрози людям, шляхи і способи їх рятування та евакуації, попередити виникнення паніки;

застосовувати стволи, що перекриваються, та піну; більш потужні стволи застосовувати тільки під час розвиненої пожежі і протягом обмеженого часу;

для подачі води на верхні поверхи чи покрівлю використовувати стаціонарні сухотруби і пожежні крани-комплекти;

використати засоби протипожежного захисту об’єкта - систему димовидалення, насоси-підвищувачі, систему пожежогасіння, пожежні ліфти тощо;

якщо горіння проходить на одному чи декількох поверхах, організувати подавання стволів на поверхи, де відбувається горіння, а на вище і нижче розташовані поверхи вводити стволи на їх захист;

для попередження поширювання вогню на вище і нижче розташовані поверхи організувати розкривання конструкцій з порожнинами та їх проливання;

перевіряти, а у разі необхідності подавати стволи на захист побутових, технологічних прорізів, каналів, комунікацій, балконів у вище і нижче розташовані поверхи, на горище;

організувати гасіння усіх приміщень, де відбувається горіння, одночасно, загальна кількість стволів визначається розрахунком, але, як правило, не менше одного ствола на кожне приміщення;

у разі недостатньої кількості сил і засобів організувати гасіння послідовно, подаючи стволи від крайніх приміщень, де відбувається горіння, до центру пожежі;

на поверхах з важкогорючими конструкціями стін чи перегородок організувати подавання резервних стволів зі сходових кліток секцій, що не горять, у приміщення, які розташовані поряд з приміщеннями, де відбувається горіння; організувати перевірку приміщень, суміжних з приміщеннями, де відбувається горіння, з іншої сходової клітки, навіть за наявності капітальної стіни;

організувати перевірку суміжних приміщень, проводячи контрольні розкриття всіх місць, куди міг поширитися вогонь, особливу увагу звернути на нижні і верхні частини вертикальних конструкцій з порожнинами;

у разі горіння перекриття і загрози його обвалення організувати виведення людей з небезпечної зони, вище і нижче розташованих поверхів;

організувати подачу стволів на поверхи через сходові клітки або через вікна, балкони, по ручних пожежних драбинах, автодрабинах, автопідіймачах, використовуючи рятувальні мотузки;

організувати розкриття конструкцій одночасно зверху і знизу;

вжити заходів щодо попередження можливих вибухів балонів з газами, систем опалення тощо.

5.1.4. Під час гасіння пожежі на горищах та покрівлях КГП зобов’язаний:

подавання перших стволів здійснювати, як правило, по сходових клітках, а у разі необхідності - через слухові вікна, надалі розкривати отвори у покрівлі;

зосередити на місці пожежі необхідну кількість сил і засобів для розкриття покрівлі;

у разі необхідності організувати розкриття покрівлі для видалення диму, зниження температури, подачі стволів до горища;

при розвинутій пожежі організувати гасіння стволами, поданими безпосередньо з ручних пожежних драбин, автодрабин, автопідіймачів, які потрібно розставляти рівномірно по периметру будівлі (пожежі) з таким розрахунком, щоб струменями води проливалася вся площа пожежі; гасіння здійснювати по периметру пожежі, просуваючись від капітальних стін до центру пожежі;

організувати подачу стволів, що перекриваються, стволів-розпилювачів, застосовувати змочувальники чи піну;

передбачити резервні стволи для захисту верхнього поверху будівлі (під горищем).

5.2. Гасіння пожеж у тунелях теплотрас

5.2.1. Під час гасіння пожеж у тунелях теплотрас можливо:

підвищення температури до небезпечного для людини рівня;

нагрівання до високих температур трубопроводів, пошкодження арматури трубопроводів, розтікання та розбризкування нагрітого теплоносія та нагрітої пари теплоносія під тиском;

пошкодження і горіння термоізоляції теплотрас, оголення нагрітих до високих температур трубопроводів.

5.2.2. Під час гасіння пожеж у тунелях теплотрас КГП зобов’язаний:

визначити межі зони горіння та межі локалізування пожежі;

за допомогою технічного персоналу об’єкта (міста) вжити заходів щодо зниження температури теплоносія в теплопроводах, а за можливості перекрити його подачу;

провести розвідку отворів у конструкціях тунелю по всій його довжині для введення засобів пожежогасіння;

у разі необхідності за узгодженням з технічним персоналом служби, яка експлуатує тунель, проробити отвори у конструкціях тунелю для зниження температури та подачі пожежних стволів (вогнегасних речовин);

подати стволи "Б" або заповнити тунель піною, парою чи інертними газами;

організувати зняття теплоізоляції з трубопроводів з метою попередження поширювання по ній вогню.

5.3. Гасіння пожеж на новобудовах та об’єктах, що реконструюються

5.3.1. Під час гасіння пожеж на новобудовах та об’єктах, що реконструюються, можлива наявність:

зовнішніх та внутрішніх горючих матеріалів;

складів з небезпечними речовинами;

тимчасових електрокабелів та електрощитів під напругою;

балонів з газами та барабанів з карбідом кальцію;

отворів та прорізів у міжповерхових перекриттях, відсутність на висотах та в місцях отворів огорожі та сходових маршів тощо;

перебування людей в нічний час у пристосованих для тимчасового проживання приміщеннях.

5.3.2. Під час гасіння пожежі на новобудовах та об’єктах, що реконструюються, КГП зобов’язаний:

встановити наявність людей у пристосованих для тимчасового проживання приміщеннях;

забезпечити захист стволами несучих конструкцій будівель, риштувань, драбин (трапів), переходів;

відключити електроенергію та встановити місця зберігання небезпечних речовин та матеріалів;

під час горіння матеріалів ззовні будинку організувати подачу потужних водяних струменів і не допускати поширювання вогню усередину будівлі;

під час розвинутих пожеж організувати подачу лафетних стволів і стволів "А" усередину будівлі;

у разі неможливості подачі необхідної кількості стволів організувати розбирання горючих матеріалів, створюючи протипожежні розриви;

визначити позиції ствольників, шляхи виходу їх на позиції та відходу;

в окремих випадках гасіння здійснювати зі стволів, що подаються за допомогою пожежних автодрабин, автопідіймачів та баштових кранів.

5.4. Гасіння пожеж у будівлях підвищеної поверховості та висотних будинках

5.4.1. У будівлях підвищеної поверховості та висотних будинках у разі пожеж можливі:

наявність великої кількості людей, яким загрожують небезпечні фактори пожежі, виникнення серед людей паніки;

складність проведення рятувальних робіт;

поширювання вогню і токсичних продуктів горіння у вертикальному напрямку як усередині будівлі, так і ззовні;

задимлення сходових кліток і верхніх поверхів через шахти ліфтів та інші вертикальні канали;

висока температура на шляхах евакуації та поверхах, де виникла пожежа (у коридорах і на сходових клітках);

складність у керуванні силами і засобами, які беруть участь у гасінні пожежі;

відсутність необхідної кількості техніки та обладнання, яке може бути використане під час гасіння пожеж у висотних будинках;

складність подачі засобів гасіння до верхніх поверхів будівлі;

необхідність застосовування спеціальних технічних засобів для проведення рятувальних робіт і ліквідування пожежі.

5.4.2. У разі гасіння пожежі в будівлях підвищеної поверховості та висотних будинках розвідку необхідно проводити декількома розвідувальними групами.

5.4.3. Під час розвідки пожежі, крім виконання основного оперативного завдання, необхідно встановити:

ступінь загрози людям, шляхи і способи їх рятування;

можливість використання пожежних ліфтів, стаціонарних засобів гасіння, видалення диму, пожежних кранів-комплектів, підвищення тиску води в пожежних кранах тощо.

5.4.4. Під час гасіння пожежі у будівлях підвищеної поверховості та висотних будинках КГП зобов’язаний:

організувати рятування людей;

зосередити на місці пожежі у мінімально короткий час потрібну кількість пожежних автодрабин і автопідіймачів, ланок ГДЗС;

вжити заходів щодо запобігання паніці, використовуючи внутрішню систему сповіщення, гучномовний зв’язок, плакати тощо;

для подачі вогнегасних речовин, у першу чергу, використовувати пожежні крани-комплекти і стаціонарні сухотруби з одночасним проведенням оперативного розгортання від пожежно-рятувальних автомобілів;

підйом особового складу і пожежно-технічного обладнання на поверхи здійснювати сходовими клітками за допомогою пожежних автодрабин, автопідіймачів тощо (забороняється для цього використовувати ліфти, за винятком пожежних ліфтів, спеціально передбачених для цих цілей);

прокладання рукавних ліній ззовні будівлі здійснювати зі скаток чи підйомом за допомогою рятувальних мотузок з наступним кріпленням рукавної лінії за несучі конструкції будівлі рукавними затримками;

під час прокладання магістральних рукавних ліній організувати встановлення одного розгалуження поблизу входу в будівлю, а другого – на один-два поверхи нижче від поверху, на якому виникла пожежа;

вжити заходів для захисту особового складу і пожежно-рятувальних автомобілів від скла та інших предметів, що падають з висоти, огородження небезпечної зони та виставлення постових;

для контролю за роботою рукавних ліній організувати виставлення постів з резервними рукавами з розрахунку один пост на одну рукавну лінію, прокладену вертикально; використовувати для цього рукава підвищеної міцності.

5.5. Гасіння пожеж покрівель великих площ

5.5.1. При пожежах покрівель великих площ можливі:

швидке поширювання вогню порожнинами і нижніми горючими поверхнями покриттів, а також виділення великої кількості диму;

проведення трудомістких робіт з розкривання конструкцій;

велика віддаленість осередків пожежі від зовнішніх входів до будівлі;

наявність світлових аераційних ліхтарів;

обрушення конструкцій на великій площі.

5.5.2. Під час гасіння покрівель великих площ КГП зобов’язаний:

організувати подачу стволів на гасіння і захист у двох напрямках - усередину будівлі і на покриття;

організувати ліквідування горіння знизу за допомогою стаціонарних і переносних лафетних стволів і стволів "А", а на покритті - стволами "А" та "Б";

забезпечити захист несучих конструкцій даху;

за наявності протипожежних вогнестійких зон враховувати можливість переходу вогню як під зоною, так і по даху;

у разі швидкого поширювання вогню організувати створення протипожежних розривів у покритті, за вихідні рубежі використовувати вогнестійкі зони, протипожежні стіни, зосереджуючи у цих пунктах необхідну кількість сил і засобів.

5.6. Гасіння пожеж у будівлях з металевими конструкціями з використанням горючих полімерних утеплювачів

5.6.1. При пожежах у будівлях і спорудах з металевих конструкцій з горючими утеплювачами (пінополістирол, пінополіуретан тощо) можливі:

швидке та приховане поширювання вогню по полімерному утеплювачу усередині стінових і покрівельних панелей;

виділення токсичних речовин та сильне задимлення;

утворення нових осередків пожежі всередині будівлі від полімерного утеплювача і бітуму, що горять і розтікаються;

швидка деформація несучих конструкцій і обвалення покриття та інших незахищених металевих конструктивних елементів.

5.6.2. Під час гасіння пожеж у будівлях з металевими конструкціями з використанням горючих полімерних утеплювачів КГП зобов’язаний:

організувати подачу стволів "А" і "Б", а при необхідності – переносних лафетних стволів у декількох напрямках:

1) усередину будівлі - для охолодження несучих конструкцій покриття, колон нижнього поясу, покрівельних панелей, а також на гасіння осередків усередині будівлі і на захист майна;

2) на покриття будівлі - для гасіння і попередження поширювання вогню по всій площі з одночасним проробленням отворів для видалення диму і зниження температури, а також розкриттям покрівельного килиму і влаштуванням розривів в утеплювачі;

3) на зовнішню поверхню стін - для охолодження і гасіння стінових панелей з одночасним розкриттям конструкцій і влаштуванням розривів;

враховувати можливість переходу вогню до суміжних секцій і відсіків через пояси в огороджувальних конструкціях, протипожежні стіни і перегородки;

під час гасіння пожежі на покритті використовувати світлові аераційні ліхтарі та вентиляційні канали для випуску диму;

після закінчення гасіння пожежі організувати перевірку стінових і покрівельних панелей з метою ліквідування можливих незначних осередків горіння.

5.7. Гасіння пожеж у лазнях-саунах

5.7.1. Під час пожеж у лазнях-саунах можливі:

накопичення та вибух продуктів термічного розкладання (піролізу) деревини з наступним викидом гарячих газів;

наявність людей;

велике задимлення та висока температура;

мала кількість входів та віконних отворів;

швидке поширювання вогню оздоблювальними матеріалами приміщень;

наявність електрообладнання, що знаходиться під напругою;

небезпека падіння особового складу в басейни та отримання опіків від гарячих предметів та конструкцій.

5.7.2. Під час гасіння пожеж у лазнях-саунах КГП зобов’язаний:

з’ясувати наявність людей, їх кількість та організувати їх евакуацію (рятування);

з’ясувати схему розташування приміщень, басейнів тощо;

для гасіння пожежі в парильному відділенні в першу чергу використати стаціонарний зрошувальний сухотруб;

за можливості організувати попереднє вентилювання приміщень для зниження температури, концентрації диму і продуктів піролізу деревини, для чого застосовувати димовисмоктувач та засоби природної вентиляції, а також подачу піни;

розстановку сил і засобів здійснювати з урахуванням можливого вибуху у парильному відділенні;

створити резервні ланки ГДЗС;

відкривати двері потрібно таким чином, щоб у момент відкриття пожежний знаходився за стіною, прикриваючись дверним полотном, і був найближче до підлоги.

5.8. Гасіння пожеж у закладах охорони здоров’я, дошкільних та навчальних закладах

5.8.1. Під час пожеж у закладах охорони здоров’я, дитячих дошкільних та навчальних закладах можливі:

наявність категорії людей з непередбачуваною поведінкою (хворі, малі діти тощо);

виникнення паніки;

наявність людей з обмеженими фізичними можливостями;

наявність людей, у яких стресова ситуація може викликати погіршення здоров’я;

наявність безперервних процесів (операцій, реанімаційних процесів тощо) та нетранспортабельних хворих;

наявність великої кількості дітей різного віку;

особливий (складний) план приміщень;

велика завантаженість горючими матеріалами;

розвинута система вентиляції і кондиціювання повітря;

наявність великої кількості медпрепаратів на основі ЗР та ГР, горючої рентгенівської плівки, хімічних реактивів, балонів з газами тощо;

наявність цінної та унікальної медичної апаратури;

наявність обладнання з радіоактивними елементами;

наявність бактеріологічних препаратів.

5.8.2. У разі гасіння пожежі у закладах охорони здоров’я КГП зобов’язаний під час розвідки пожежі встановити:

які заходи вжито медичним персоналом для евакуації хворих з приміщень, у яких їм загрожує небезпека;

кількість хворих, які підлягають евакуації, їх транспортабельність, шляхи і черговість евакуації;

кого з медичного персоналу можна залучити до роботи з евакуації хворих і місце їх евакуації;

оцінити дані розвідки і рекомендації обслуговуючого персоналу, оцінити обстановку і якою мірою вона може впливати на успішну евакуацію хворих;

організувати з урахуванням рекомендацій медичного персоналу порядок евакуації важкохворих (хворих, яких на цей час оперують, які перебувають під наркозом; немовлят, які перебувають у кувезах), залучивши необхідну кількість сил і засобів для рятування людей, та захист їх від небезпечних факторів пожежі;

для попередження паніки, враховуючи консультації обслуговуючого персоналу, особливо під час роботи особового складу у пологових будинках, нервово-психіатричних та інфекційних лікарнях, не вмикати звукові та світлові сигнали під час під’їзду до місця пожежі, встановлювати, за можливості, пожежні автомобілі та прокладати рукавні магістральні лінії за будівлями, огорожами, щоб їх не могли бачити хворі;

після евакуації хворих організувати перевірку всіх приміщень, що задимлені, горять, а також суміжні з ними, та шляхів, якими проводилась евакуація, від адміністрації закладу охорони здоров’я вимагати перевірки наявності хворих (немовлят);

організувати захист від проливання надлишку води у склади медикаментів, аптек, фармацевтичних відділень і обладнання лікувальних кабінетів;

після ліквідування пожежі в інфекційному відділенні організувати санітарну обробку особового складу пожежно-рятувальних підрозділів, керуючись вказівками медичного персоналу.

5.8.3. Під час гасіння пожежі у навчальному закладі КГП зобов’язаний:

з’ясувати кількість і вік учнів (студентів);

організувати спільно з вчителями (викладачами) планову і швидку евакуацію дітей, у першу чергу дітей молодшого віку;

після евакуації організувати перевірку всіх приміщень, що задимлені, горять, а також суміжні з ними, та шляхів, якими проводилось евакуація, від керівника (вчителів, викладачів) навчального закладу вимагати перевірки наявності учнів (студентів);

організувати захист чи евакуацію цінного обладнання.

5.8.4. Під час гасіння пожежі у дитячому дошкільному закладі КГП зобов’язаний:

організувати евакуацію дітей спільно з обслуговуючим персоналом;

організувати перевірку, чи не залишилися діти у гральних і спальних кімнатах, підсобних приміщеннях, чи немає дітей у шафах, на ліжках і під ними, за занавісками і різними меблями;

після евакуації вимагати від керівника (вихователів) дитячого закладу перевірки наявності дітей.

5.9. Гасіння пожеж у культурно-видовищних закладах

5.9.1. Гасіння пожеж у культурно-видовищних закладах, особливо у період їх роботи, пов’язано з проведенням складних робіт з евакуації і рятування людей. Під час пожеж на цих об’єктах можливі:

наявність великої кількості людей у залі для глядачів і сценічному комплексі, виникнення паніки;

швидке поширювання вогню сценою, перехід його до зали для глядачів і на горище, а також поширювання вогню вентиляційними системами, пустотами;

обвалення колосників над сценою, підвісної стелі та перекриттів над залою для глядачів;

сильне задимлення зали для глядачів, гримерних, складів та шляхів евакуації (фойє, сходових кліток тощо).

5.9.2. Під час гасіння пожежі у культурно-видовищних закладах КГП зобов’язаний:

вжити заходів для попередження паніки;

організувати і провести у мінімальний строк евакуацію людей із зали для глядачів, у першу чергу з галерей, балконів;

встановити кількість обслуговуючого персоналу, який знаходиться у підвалах та за межами зали для глядачів.

5.9.3. Під час пожежі на сцені КГП зобов’язаний:

організувати подачу стволів на сцену зі сторони зали для глядачів з одночасним захистом колосників і карманів сцени, а також прорізів у суміжні зі сценою приміщення;

на гасіння сцени та захист колосників подавати потужні стволи “А” та лафетні стволи;

організувати опускання протипожежної завіси і охолодження її зі сторони зали для глядачів;

організувати гасіння і захист стаціонарними засобами пожежогасіння (установками пожежогасіння, лафетними стволами, водяними завісами тощо);

за умови недостатньої кількості сил і засобів, явної загрози переходу вогню і диму до зали для глядачів, а також з метою запобігання задимленню зали для глядачів при наявності в ній людей організувати відкривання димових люків;

опустити декорації, що горять, до рівня планшета сцени;

організувати розвідку на горищі, у залі для глядачів і трюмі.

5.9.4. Під час пожежі у трюмі застосовують піну, забезпечивши захист планшета сцени з оркестрового приміщення, потім вводять стволи для захисту інших приміщень.

5.9.5. У разі горіння колосників перші стволи на гасіння необхідно подавати з боку сходових кліток, застосовуючи пожежні автодрабини та колінчасті автопідіймачі, вводити резервні стволи до приміщення горища над залою для глядачів.

5.9.6. Під час пожежі у залі для глядачів:

організувати подачу стволів на гасіння пожежі, на захист сцени і горища, а також на захист інших приміщень;

організувати опускання протипожежної завіси та її охолодження;

вжити заходів для захисту підвісної стелі, звертаючи особливу увагу на зниження температури на горищі і на неприпустимість перевантаження стелі;

організувати перевірку вентиляційної системи, за необхідності розкрити повітропроводи і подати у них стволи;

вжити заходів щодо захисту особового складу від можливого падіння ліпних архітектурних прикрас, різних конструкцій будівель, лебідок тощо.

5.10. Гасіння пожеж на виставках, у музеях, бібліотеках, архівних сховищах, церквах (культових релігійних приміщеннях і спорудах), приміщеннях обчислювальних центрів та об’єктів зв’язку

5.10.1. У разі пожежі на цих об’єктах можливі:

скупчення великої кількості людей, виникнення паніки;

наявність великої кількості горючих матеріалів і унікальних цінностей;

пошкодження вогнем, димом і вогнегасними речовинами наукових, історичних, художніх та інших культурних цінностей;

деформація незахищених металоконструкцій, їх обвалення;

розповсюдження пожежі на значні площі, задимлення приміщень великих об’ємів;

складність планування;

відсутність достатньої кількості входів і віконних отворів.

5.10.2. Під час гасіння пожежі у музеї, бібліотеці, церкві, архівному сховищі, на виставці КГП зобов’язаний:

вжити заходів для евакуації людей та попередження паніки;


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: