Освітнє значення рухливих ігор

Гра є першою діяльністю, який належить велика роль у формуванні особистості.

В іграх діти відтворюють накопичений досвід, поглиблюють, закріплюють свою уяву про події, про життя. Дитина, як і дорослий, пізнає мир у процесі діяльності.

Педагоги відзначають велике освітнє значення рухливих ігор у підготовці підростаючого покоління до життя, оскільки дитина розвивається в грі.

Заняття іграми збагачують учасників новими відчуттями, уявленнями, поняттями.

У руках педагога, ігри сприяють всебічному розвитку дитини. Вони розширюють коло його уявлень, розвивають спостережливість, кмітливість, уміння аналізувати, співставляти й узагальнювати бачене, на основі чого робити висновки зі спостережуваних явищ у навколишнім його середовищі. Зміст гри повинен давати правильне уявлення про навколишнє життя.

Освітнє значення мають ігри, близькі за руховою структурою окремим видам спорту (спортивним іграм, легкій атлетиці, гімнастиці, боротьбі, плаванню й ін.). Такі ігри спрямовані на вдосконалення й закріплення розучених попередньо технічних і тактичних прийомів і навичок того або іншого виду спорту.

У рухливих іграх розвиваються здатності правильно оцінювати просторові й тимчасові відносини й швидко й правильно реагувати на сформовану ситуацію в часто мінливій обстановці в грі.

У рухливих іграх дуже важливо виховувати правильний стереотип рухів, тому що потім його важко буде виправляти.

Велике освітнє значення мають рухливі ігри, проведені на місцевості в літніх і зимових умовах: у дитячих оздоровчих таборах, на базах відпочинку, у походах, на екскурсіях.

Ігри на місцевості сприяють утворенню навичок, необхідних туристові, розвідникові, слідопитові.

Рухливі ігри з невеликими предметами (малими м'ячами, мішечками, паличками, прапорцями) підвищують шкірно-тактильну й м'язово-рухову чутливість, сприяють удосконаленню рухової функції рук і пальців, що особливо необхідно для дітей дошкільного віку й школярів молодших класів.

Велике освітнє значення має знайомство учнів з народними іграми в нашій багатонаціональній країні. Вони знайомлять дітей з національною культурою різних народів, з їхніми обрядами й звичаями.

Аналіз народних рухливих ігор показує, що й зараз вони навіть у тій кількості в якій збереглися, здатні забезпечувати розвиток усіх необхідних якостей, удосконалювати всі види рухів, які виділяються у фізичному вихованні (біг, стрибки, метання в ціль і на дальність, підняття ваги і т.д.). Однак, на відміну від звичайних вправ, кожна гра — це не набір рухів, а цілісна діяльність, своєрідна модель життя, поведінки людини. Так, наприклад, у простій грі "Квач" ми не тільки удосконалюємо техніку бігу, але й розвиваємо швидкість, координаційні здібності, виховуємо чесність, сміливість, товаристскість. Народні ігри комплексно впливають на різні координаційні уміння, їх можна використовувати при закріпленні набутих умінь, особливо на фоні емоційного збудження.

У рухливих іграх учасникам доводиться виконувати окремі ролі (ведучого, лічильника балів, помічника судді, судді, організатора гри й ін.). Це сприяє розвитку в них організаторських навичок і знань.

Змагання з рухливих ігор знайомлять учасників із правилами й організацією змагань. Ці знання й навички допомагають дітям самостійно проводити змагання.

Освітня сторона гри буде стояти на належній висоті, якщо педагог, вихователь, вожатий будуть звертати на це належну увагу.