2015-07-04
379
1. Організація суспільних відносин, що базується на мобілізації та використанні фінансових ресурсів на відшкодування збитків з метою забезпечення безперервного процесу суспільного відтворення визначає сутність:
a) міжнародного соціального аспекту страхового захисту; b) юридичного аспекту страхового захисту;
c) економічного аспекту страхового захисту; d) соціального аспекту страхового захисту.
2. Страховий захист як економічна категорія не має такі ознаки:
a) рівномірність нанесення збитку; b) вираження збитку в натуральній і грошовій формах;
c) випадковий характер настання несприятливих подій;
d) об’єктивна необхідність відшкодування збитків.
3. Фонд, який призначено для відшкодування збитків та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій має назву:
a) централізований резервний страховий фонд; b) фонд самострахування;
c) страховий фонд страховика; d) фонд перестрахування.
4. Фонд, кошти якого спрямовуються на подолання тимчасових труднощів, та забезпечення стійкого становища суб’єкта господарювання на ринку в разі настання страхових випадків має назву:
|
|
|
a) страховий фонд страховика; b) централізований резервний страховий фонд;
c) фонд самострахування; d) фонд перестрахування.
5. Термін «страхування» має походження від латинського слова:
a) підтримка; b) безтурботний;
c) гарантія успіху; d) страх.
6. Згідно з Законом України «Про страхування», до об’єктів страхування не належать інтереси пов’язані з:
a) економічними інтересами та можливістю отримання фінансових втрат страхувальника, або застрахованої особи;
b) життям, здоров’ям, працездатністю та додатковою пенсією страхувальника або застрахованої особи;
c) володінням, користуванням і розпорядженням майном;
d) відшкодуванням страхувальником заподіяної шкоди застрахованій особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі.
7. Суб’єкти страхування, що зазначені страхувальником у договорі страхування для отримання страхового відшкодування, або виплати у разі, якщо застрахована особа не може скористатися належними сумами самостійно називаються:
a) страхувальники; b) страховики;
c) вигодонабувачі; d) застраховані.
8. Передання за певну плату страховику матеріальної відповідальності за наслідки ризику в разі настання страхових подій, передбачених чинним законодавством, або договором страхування визначає сутність наступної функції страхування:
a) інвестиційна функція. b) заощаджу вальна функція;
c) превентивна функція; d) ризикова функція;
9. Сукупність заходів спрямована на попередження можливих збитків та зменшення їх наслідків від несприятливих страхових подій визначає сутність наступної функції страхування:
|
|
|
a) превентивна функція; b) заощаджу вальна функція;
c) ризикова функція; d) інвестиційна функція.
10. Принцип страхування, відповідно до якого одна страхова компанія вимагає від іншої, або інших компаній розподілити між собою виплату страхового відшкодування у випадку страхування одного і того ж об’єкта одночасно кількома компаніями від однакових ризиків, має назву:
a) принцип контрибуції; b) принцип диверсифікації;
c) принцип суброгації; d) принцип франшизи.
11. За формами проведення страхування поділяється на:
a) страхування фізичних та юридичних осіб;
b) страхування відповідальності, особисте страхування, майнове страхування;
c) добровільне та обов’язкове;
d) комерційне, взаємне, державне.
12. Відповідно до діючої у вітчизняній практиці класифікації страхування виділяють такі галузі страхування:
a) добровільне та обов’язкове;
b) страхування відповідальності, особисте страхування, майнове страхування;
c) страхування фізичних та юридичних осіб;
d) комерційне, взаємне, державне.
13. За організаційно-правовою формою страхування буває:
a) комерційне, взаємне, державне. b) добровільне та обов’язкове;
c) страхування фізичних та юридичних осіб;
d) страхування відповідальності, особисте страхування, майнове страхування;
14. До посередників на фінансовому ринку відносять:
a) юридичні та фізичні особи;
b) ліга страхових організацій України, страхові бюро, страхові пули, спілки, асоціації;
c) аджастери, диспашери, аварійні комісари;
d) страхові посередники, професійні оцінювачі збитків, професійні оцінювачі ризиків;
15. До професійних оцінювачів збитків відносять:
a) андерайтери, сюрвейєри; b) аджастери, диспашери, аварійні комісари;
c) страхові пули та страхові бюро; d) юридичні та фізичні особи;
16. До професійних оцінювачів ризиків відносять:
a) андерайтери, сюрвейєри; b) аджастери, диспашери, аварійні комісари;
c) страхові пули та страхові бюро; d) юридичні та фізичні особи;
17. Аварійні комісари це:
a) спеціалісти з розрахунків аварій та розподілу збитків між учасниками морського перевезення;
b) інспектори чи агенти страховика, що здійснюють огляд та оцінювання майна, і визначають ймовірність реалізації страхового ризику;
c) юридичні особи, які діють від імені страховика та мають право брати на страхування запропоновані ризики, визначати тарифні ставки й умови договорів страхування на основі норм страхового права;
d) посередники, які встановлюють причини настання страхового випадку, характер, розмір збитків, як правило, під час дорожньо-транспортних аварій;
18. Андерайтери це:
a) спеціалісти з розрахунків аварій та розподілу збитків між учасниками морського перевезення;
b) інспектори чи агенти страховика, що здійснюють огляд та оцінювання майна, і визначають імовірність реалізації страхового ризику;
c) посередники, які встановлюють причини настання страхового випадку, характер, розмір збитків, як правило, під час дорожньо-транспортних аварій;
d) юридичні особи, які діють від імені страховика та мають право брати на страхування запропоновані ризики, визначати тарифні ставки й умови договорів страхування на основі норм страхового права;
19. Сюрвейєри це:
a) інспектори чи агенти страховика, що здійснюють огляд та оцінювання майна, і визначають імовірність реалізації страхового ризику;
b) юридичні особи, які діють від імені страховика та мають право брати на страхування запропоновані ризики, визначати тарифні ставки й умови договорів страхування на основі норм страхового права;
c) посередники, які встановлюють причини настання страхового випадку, характер, розмір збитків, як правило, під час дорожньо-транспортних аварій;
|
|
|
d) спеціалісти з розрахунків аварій та розподілу збитків між учасниками морського перевезення;
20. Страхові брокери це:
a) юридичні особи, які діють від імені страховика та мають право брати на страхування запропоновані ризики, визначати тарифні ставки й умови договорів страхування на основі норм страхового права;
b) юридичні особи або громадяни, які офіційно зареєстровані у встановленому порядку і за винагороду здійснюють посередницьку діяльність у страхуванні від свого імені на підставі брокерської угоди з особою, яка має потребу в страхуванні;
c) посередники, які встановлюють причини настання страхового випадку, характер, розмір збитків, як правило, під час дорожньо-транспортних аварій;
d) спеціалісти з розрахунків аварій та розподілу збитків між учасниками морського перевезення;
21. Згідно чинного законодавства страховиками визнаються:
a) фізичні та юридичні особи, що одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності;
b) юридичні особи усіх форм організаційної-правової діяльності, що одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності;
c) фінансові установи, які створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю, що одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності;
d) юридичні та фізичні особи, які уклали із страховиками договори страхування або є страхувальниками відповідно до законодавства України;
22. Страхувальниками можуть виступати:
a) юридичні особи та дієздатні фізичні особи, які уклали із страховиками договори страхування або є страхувальниками відповідно до законодавства України;
b) фінансові установи усіх форм організаційної-правової діяльності, що одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності;
c) юридичні та фізичні особи, які уклали із страховиками договори страхування або є страхувальниками відповідно до законодавства України;
d) фінансові установи, які створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю, що одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності;
|
|
|
23. До обов’язкового страхування не відноситься:
a) особисте страхування від нещасних випадків на транспорті;
b) страхування цивільної відповідальності суб'єктів
космічної діяльності;
c) страхування медичних витрат;
d) страхування засобів водного транспорту;
24. Грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку має назву:
a) страхова виплата;
b) страхова сума;
c) франшиза
d) страхове відшкодування
25. Плата за страхування, яку страхувальник зобов'язаний внести страховику
згідно з договором страхування має назву:
a) страховий тариф
b) страхова сума
c) франшиза
d) страховий платіж
26. фізичні особи або юридичні особи, які діють від імені та за дорученням страховика і виконують частину його страхової діяльності, а саме: укладають договори страхування, одержують страхові платежі, виконують роботи, пов'язані із здійсненням страхових виплат та страхових відшкодувань, це:
a) страхові брокери
b) страховики
c) страхові агенти
d) страхувальники
27. Підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є:
a) отримання страхувальником повного відшкодування збитків за
майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні
b) відсутність вільних грошових коштів у страховика
c) наявність 100 відсоткової франшизи, при заключенні договіру страхування
d) наявність страхувальника у чорному списку
28. Знайдіть помилку: дія договору страхування припиняється та втрачає чинність за
згодою сторін, а також у разі:
a) виконання страховиком зобов'язань перед страхувальником у повному обсязі
b) ліквідації страховика у порядку, встановленому законодавством України
c) прийняття судового рішення про визнання договору страхування недійсним
d) усі відповіді вірні
29. Примусова санація страховика передбачає:
a) проведення комплексної перевірки фінансово-господарської діяльності страховика, в тому числі обов'язкової аудиторської перевірки
b) об'єднання кількох страховиків із визначенням порядку передачі страхових зобов'язань за умови погодження на це власників страховиків
c) залучення до числа учасників страховика інших страховиків
(у тому числі іноземних страховиків) за умови проведення ними всіх
розрахунків за зобов'язаннями та боргами страховика, строк сплати
яких уже настав
d) усі відповіді вірні
30. У яких випадках страховик відповідає по зобов’язанням держави:
a) у разі якщо 50% статутного капіталу страховика є державним
b) у разі, якщо йде мова про обов’язкові види страхування, де чинним законодавством передбачаються державні компенсації
c) у разі якщо страховик є нерезидентом;
d) страховик не відповідає за зобов'язаннями держави
