Визначаємо змінну продуктивність агрегатів

Wзм=0,1· Вр ·Vр ·τ ·Тзм, га/зм

де 0,1 - узгоджуючий коєфіцієнт між одиницями виміру;

Вр – робача ширина захвату агрегата, м (в нашому випадку 14.4 м);

Vр робоча швидкість руху агрегата, км/год (Vр=7.57 км/год);

τ – коєфіцієнт використання робочого часу зміни (відношення часу чистої роботи до загального часу зміни τ=Тробзм=5/7=0.73);

Тзм загальна тривалість зміни (Тзм=7 год);

Робоча ширина захвату посівного агрегату дорівнює його конструктивній ширині захвату, тобто:

Врк

Робочу швидкість руху агрегату знаходимо за формулою:

Vp=Vr , км/год (2.19)

де δ – буксування рушіїв трактора, %.

Буксування колісних тракторів можна визначити за формуло:

,% (2.20)

Підставивши значення величин в формуу (2.20), отримаєм:

на другій передачі

,%

на третій передачі

,%

Робочі швидкості руху агрегату будуть дорівнювати:

на другій передачі

Vp2= 8,53(1 – 11,2/100)=7,57,км/год

на третій передачі

Vp3= 10,08(1 – 8,23/100)=9,25,км/год

Коєфіцієнт використання часу зміни приймаємо за довідковими даними, або за результатами хронометричних спостережень.

Приймаємо:

τ2 =0,73;

τ3 =0,75.

Підставивши значення величин у формулу (2.18), отримаєм:

,га/зм,

,га/зм.

11. Розраховуємо затрати праці на одиницю роботи:

, люд.-год/га (2.21)

де nм і nв – кількість механізаторів та допоміжних робітників, обслуговуючих даний агрегат;

Wгод – годинна продуктивність агрегату, га.

Годинна продуктивність агрегату дорівнює:

га/год;

га/год;

га/год

При механічній заправці сівалок зерном та добривами на агрегаті може працювати один механізатор (тракторист) і один допоміжний робітник (сівальник).

Враховуючи це, затрати праці будуть дорівнювати:

, люд.-год/га,

, люд.-год/га.

Для подальших розрахунків приймаємо другу передачу трактора, на якій маємо мінімум затрат праці. Цей критерій являється одним із основних при виборі складу та режимів роботи агрегатів.




double arrow
Сейчас читают про: