Мета державного екзамену - зясувати рівень теоретично та практичної підготовки студента до виконання роботи за фахом, зокрема знати і правильно тлумачити законодавство та вміння використовувати знання в практичний діяльності при розв'язанні типових юридичних ситуацій.
Опанування дисципліною Захист в кримінальному процесі передбачає досягнення такого кваліфікаційного рівня підготовки фахівців, при якому студенти повинні:
1) знати:
- на понятійному рівні - загальні вимоги, що визначають захисну діяльність на різних етапах кримінального судочинства;
- на фундаментальному рівні - кримінально-процесуальні засоби забезпечення захисту на різних стадіях кримінального процесу: отримання (збирання) та перевірка доказів; заявлення клопотань, відводів, складання скарг тощо;
- на практично-творчому рівні - вироблені практикою і рекомендовані наукою прийоми і методи захисної діяльності;
2) вміти:
- на репродуктивному рівні - відтворювати знання, передбачені програмою дисципліни;
|
|
- на алгоритмічному рівні - здійснювати аналіз і тлумачення правових норм, якими регулюється захисна діяльність, володіти кримінально-процесуальними поняттями і категоріями, вміло використовувати їх в практичній діяльності;
- на евристичному рівні - здійснювати евристичний пошук змін до законодавства та нові досягнення процесуальної науки для використання їх у практичній діяльності;
- на творчому рівні - самостійно поглиблювати свої знання та використовувати їх для розв’язання нестандартних завдань та проблемних ситуацій, доводити обґрунтованість і законність своїх рішень при застосуванні положень кримінально-процесуального закону.
Опанування дисципліною Теоретичні основи кваліфікації злочинів передбачає досягнення такого кваліфікаційного рівня підготовки фахівців, при якому студенти повинні:
1) знати:
- на понятійному рівні: основні теоретичні положення та принципи кваліфікації злочинів.
- на фундаментальному рівні: правила кваліфікації попередньої злочинної діяльності, кваліфікації злочинів, вчинених у співучасті, кваліфікації злочинів при конкуренції кримінально-правових норм, кваліфікації множинності злочинів, кваліфікації злочинів, вчинених за наявності кваліфікуючих, пом’якшуючих ознак складу злочину, а також особливості кваліфікації конкретних складів злочинів, зокрема, злочинів проти життя та здоров’я особи, проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти власності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інших злочинів проти здоров`я населення, а також інших.
|
|
- на практично-творчому рівні: основи організації діяльності слідчих підрозділів міліції, прокурорів при розслідуванні злочинів, а також суду, спрямованих на правилну їх кваліфікацію та збір відповідної доказової бази.
- на репродуктивному рівні: відтворювати основні поняття та категорії, що відображають сутність кваліфікації злочинів.
- на алгоритмічному рівні: довільно використовувати засвоєні знання для розв’язання типових ситуацій, що виникають під час розслідування злочинів та їх судового розгляду, а також організовувати свою діяльність на основі певного алгоритму.
- на евристичному рівні: орієнтуватися у процесі зміни професійних завдань та ускладнення оперативно-слідчої обстановки, знаходити шляхи розв’язку нетипових задач, що виникають під час розслідування та розгляду в суді кримінальних справ.
- на творчому рівні: переосмислювати наявні знання стосовно нових змін, що відбуваються в кримінальному законодавстві держави; варіативно розв’язувати професійні завдання; у вмінні самостійно вести експериментальну, науково-дослідницьку діяльність.
Опанування дисципліною Організація розкриття та розслідування злочинів передбачає досягнення такого кваліфікаційного рівня підготовки фахівців, при якому студенти повинні:
1) знати:
- на понятійному рівні: основні концептуальні положення загальної теорії криміналістики; систему окремих криміналістичних теорій і вчень; криміналістичні поняття та категорії, закони і тенденції розвитку науки;
- на фундаментальному рівні: положення та рекомендації науки щодо застосування техніко-криміналістичних засобів; положення та рекомендації криміналістики щодо тактики побудови і перевірки версій, планування розслідування злочинів; криміналістичні характеристики та особливості розслідування перелічених в програмі видів злочинів;
- на практично-творчому рівні: рекомендації науки щодо прийомів і методів під час роботи зі слідами злочину та іншою доказовою інформацією щодо обставин його вчинення; рекомендації криміналістики щодо тактичних прийомів провадження слідчих дій, тактичних операцій, використання спеціальних знань і взаємодії слідчого з органами дізнання, державними установами, підприємствами, громадськістю та засобами масової інформації; наукові рекомендації щодо методики розкриття, розслідування та попередження перелічених в програмі видів злочинів;
2) вміти:
- на репродуктивному рівні: застосовувати техніко-криміналістичні засоби, прийоми і методи виявлення, фіксації та вилучення слідів злочину й злочинця, а також здійснювати їх попереднє дослідження; аналізувати первісну інформацію про злочин, правильно оцінювати слідчу ситуацію та визначати напрямки розслідування конкретного злочину шляхом висунення й перевірки версій;
- на алгоритмічному рівні: використовувати техніко-криміналістичні засоби у певній послідовності залежно від особливостей різновиду виявлених слідів, конкретних об’єктів дослідження; фіксувати у певній послідовності ознаки та якості різних видів об’єктів; планувати процес розслідування різних видів злочинів, висуваючи слідчі версії та визначаючи алгоритм процесуальних дій та розшукових заходів, спрямованих на їх перевірку;
- на евристичному рівні: організовувати розкриття та розслідування окремих видів злочинів, проводити тактичні прийоми в межах слідчої дії та поєднувати їх з оперативно-розшуковими заходами, в тому числі у межах тактичних операцій; формувати під час підготовки до проведення слідчих дій моделі власної поведінки на противагу прогнозованій поведінці окремих учасників цих дій відповідно до різних слідчих ситуацій;
- на творчому рівні: аналізувати та об’єктивно оцінювати отриману під час дослідження матеріальних та ідеальних джерел відображувану в них інформацію та найбільш раціонально використовувати її в розкритті, розслідуванні та попередженні злочинів; об’єктивно оцінювати відомості, що надходять за результатами провадження вербальних та невербальних процесуальних дій та на цій базі планувати процеси розслідування конкретних злочинів окремого виду.
|
|