Змістовий модуль ІІІ

Особливості державно-правового розвитку на українських землях в ранньомодерну добу

Тема 7.

Семінарське заняття 7. Україна в Речі Посполитій. „Хмельниччина” та формування козацько-гетьманської державності

Час: 2 год. (80 хвилин).

Навчальні питання

1. Соціально-правові відносини в українських воєводствах: шляхта, селяни, міщани, козаки, церковники – вузол взаємопов’язань та протирічь. Причини „Великого повстання”.

2. Юридичне оформлення козацької державності в 1648 – 1657 рр. Історико-правова оцінка козацьких домовленостей Польщею, Туреччиною, Московщиною та Швецією.

3. Зовнішня та внутрішня політика уряду Богдана Хмельницького.

4. Соціально-політичний лад „Війська Запорозького”. Органи центральної влади і місцевого управління, військо від 1648 р. до початку „Руїни”.

Тематика рефератів, доповідей, повідомлень:

1. Виникнення українського козацтва та його становлення як нового суспільного стану. Правовий статус «запорозького», «городового» та «реєстрового» козацтва (1572 – 1654 рр.).

2. Козацько-селянські війни кінця XVI – початку XVII ст.: причини, цілі, рушійні сили та юридичні наслідки.

3. Польсько-литовські державні унії та створення Речі Посполитої двох націй.

4. Чернігово-Сіверщина в складі Московської та Польської держав (поч. XVI – сер. XVII ст.).

5. Соціально-правове положення українських суспільних верств напередодні „Хмельниччини”.

6. Формування інститутів козацько-гетьманської держави (Війська Запорозького): проблема підгрунтя та сторонніх впливів.

7. Міжнародно-правові реалії середини XVII ст., дипломатична гра Богдана Хмельницького та перспективи козацько-гетьманської державності на Сході Європи.

8. Роль православної церкви та церковників національно-визвольній боротьбі та державному будівництві середини XVII ст.

9. Концепції „народно-визвольної війни і возз’єднання України з Росією” та „української національної революції” в сучасній історіографії.

10. Юридичний зміст та історико-правова оцінка Зборівського (1649 р.), Білоцерківського (1651 р.), Переяславського (1654 р.) та Гадяцького (1658 р.) трактатів.