Іноземні інвестиції та способи залучення іноземного капіталу

Іноземні інвестиції відіграють значну роль в економічному розвитку будь-якої країни незалежно від рівня її економічного розвитку.

Говорячи про іноземні інвестиції, необхідно, перш за все, розмежовувати державні та приватні інвестиції.

Державні інвестиції - це позики, кредити, які одна держава або група держав надає iншiй державі. У цьому випадку мова йде про відношення мiж державами, що регулюються міжнародними договорами i до яких застосову­ються норми міжнародного права. Можливі i "дiагональнi відносини", коли консорціум приватних банків надає інвестиції державі.

Під приваmнuми розуміють інвестиції, які надають приватні фірми, компанії чи громадяни однієї країни вiдповiдним суб'єктам іншої країни. Iнвec­тицiйнi відносини настільки складні та багатогранні, що нерідко відносини мiж державами тісно пов'язанi з відносинами мiж приватними інвесторами. Такий зв'язок найбільше проявляться, коли інвестор передає свої права та вимоги державі.

3начну частку загального обсягу іноземних інвестицій займають прямі іноземні iнвесmиції - вкладення pecypciв, яке забезпечує створення або роз­ширення постiйної участi у пiдприсмствi, завдяки якому iнвecтop може здiй­снювати, в певнiй мipi, управлiнський контроль iноземного iнвecтopa над вибором об'єкту та реалiзацiєю iнвестицiй. При цьому, окpiм матерiальних та фiнансових pecypciв, за кордон переводяться тaкi специфiчнi активи, як компетенцiя управляючих i технiчнi знання.

lноземнi iнвесmори – це суб'єкти, якi провадять iнвестицiйну дiяльнiсть на територiї, резидентами якої вони не є. Вiдповiдно до законодавства України iноземними iнвесторами можуть бути:

- юридичнi особи, cтвopeнi вiдповiдно до законодавства iншого, нiж зако­нодавство України;

- фiзичнi особи - iноземцi, якi не мають постiйного мiсця проживання на територiї України i не обмеженi у дiєздатностi;

- iноземнi держави, мiжнароднi урядовi та неурядовi органiзацiї;

- iншi iноземнi суб'екти iнвестицiйної дiяльностi, якi визнаються такими вiдповiдно до законодавства України.

Іноземнi iнвестицiї на територil Укра!ни можуть здiйснюватися у виглядi:

- iноземно! валюти, що визнаеться конвертованою Нацiональним банком Укра!ни;

- валюти Укра!ни - при реiнвестицiях в об'ект первинного iнвестування чи в будь-якi iншi об'екти iнвестування вiдповiдно до законодавства Укра!ни за умови сплати податку на прибуток (доходи);

- будь-якого рухомого i нерухомого майна та пов'язаних iз ним майнових прав;

- акцiй, облiгацiй, iнших цiнних паперiв, а також корпоративних прав (прав власностi на частку (пай) у статутному фондi юридично! особи, створено! вiдповiдно до законодавства Укра!ни або законодавства iнших країн), ви­ражених у конвертованiй валютi;

- грошових вимог та права на вимоги виконання договiрних зобов'язань, якi rapaHToBaHi першокласними банками i мають вартість у конвертованiй валютi, пiдтверджену згiдно iз законами (процедурами) кра!ни iHBecTopa або мiжнародними торговельними звичаями;

- будь-яких прав iнтелектуальної власностi, вартість яких у конвертованiй валютi пiдтверджена згiдно iз законами (процедурами) кра!ни iHBecTopa або мiжнародними торговельними звичаями, а також пiдтверджена екс­пертною оцiнкою в YKpa!Hi, включаючи легалiзованi на територil Укра!ни авторські права, права на винаходи, кориснi моделi, промисловi зразки, знаки для товарів і послуг, ноу-хау тощо;

- прав на здiйснення господарсько! дiяльностi, включаючи права на корис­тування надрами та використання природних pecypciB, наданих вiдповiд­но до законодавства або договорiв, BapтicTh яких у конвертованiй валютi пiдтверджена згiдно iз законами (процедурами) кра!ни iHBecTopa або мiж­народними торговельними звичаями;

- iнших цiнностей вiдповiдно до законодавства Укра!ни.

Форми залучення іноземного капіталу:

Серед нових форм іноземного інвестування виділяють: відхід від організації власних закордонних підприємств шляхом активізації створення спільних угруповань підприємств; перехід від простого придбання акцій іноземних фірм до створення нових дочірніх підприємств та філій за кордоном; перехід від володіння акціями іноземних фірм до укладення з ними довгострокових контрактів; розповсюдження акцій головної фірми серед акціонерів її закордонних філій; дольова участь іноземного інвестора, яка не дає права контролю над підприємством; ліцензійні контракти з фірмами країн-реципієнтів дають інвестору можливість виходу на ринок із мінімальним ризиком; управлінські контракти; поставка підприємств «під ключ»; угоди «продукт в руки»; угоди про розподіл виробництва, про «ризиковані проекти»; операції зустрічної торгівлі; трьохстороннє фінансування; міжнародний підряд; проектне фінансування.