Поняття та ознаки особистих немайнових прав

Цивільне право регулює два види суспільних відносин - майнові та немайнові. Якщо майнові пов'язані із власністю, то немайнові позбавлені економічного змісту.

У будь-якій сучасній цивілізованій демократичній країні права людини посідають найважливіше місце. Загальна декларація прав людини (1948 р.) і Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права (1966 р). проголошують право кожної людини на життя, свободу, особисту недоторканність тощо. Положення міжнародних правових актів дістали відображення у Конституції України та у Книзі другій Цивільного кодексу України "Особисті немайнові права фізичної особи", яка складається з трьох глав та 47 статей (статті 269-315).

Характерними ознаками особистих немайнових прав є те, що вони:

- мають нематеріальний характер;

- за своїм характером е абсолютними правами;

- належать кожній без винятку фізичній особі та спрямовані на її розвиток;

- їх виникнення та припинення пов'язане, як правило, із народженням та смертю фізичної особи і більшості з них вона не може бути позбавлена.

Необхідність класифікації особистих немайнових благ зумовлена необхідністю з'ясувати їх спільні риси та особливості для того, щоб можна було не лише належним чином реалізовувати ці права, а й гарантувати та захищати.

У ЦК України особисті немайнові права законодавець поділив на два види:

- особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи;

- особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи.