Збір даних та проведення розрахунків

Кожен студент повинен зібрати данні подеревної таксації на пробній ділянці та зробити аналіз власних досліджень на польовій практиці за наступною структурою.

1. Вказати в таблиці дані про діаметри, площі перетину стовбурів дерев, їх висоту, штамб на дослідній ділянці

Таблиця 1. Данні подеревного дослідження ділянки

Номер виміру	d_i, см	d_i– d	g_i, см²	h_i, м	h_штамбу, м



…n_i

d_i – діаметри, см;

d_i – d – різниця і-того та середнього діаметрів, см;

g_i – площі перетинів, см²;

h_i – висота, м;

h_штамбу – висота штамбу, м.

2. На базі отриманих показників зростаючого дерева обчислити середні значення цих показників. Варто відмітити, середня площа перетину, середній діаметр та середня висота визначаються не як середнє арифметичне.

Середня площа перетину деревостану (за середнім деревом) вираховують шляхом ділення суми площин перетинів усього деревостану (G) на загальну кількість дерев (N).

g_m = G/ N

Середній діаметр деревостану лісу визначається за середньою площиною перетину.

d_m = 2

Середню висоту визначають за графіком або її можна також розрахувати за сумою площин перетину. Для цього, суму площин перетинів ступеню товщини множать на середню висоту ступені, всі добутки додають і одержаний результат ділять на загальну суму площин перетинів.

d_m – середній діаметр, м;

g_m – середня площа перетину, см²;

h_m – середня висота, м;

G – сума площин перетинів усього деревостану, см²;

N – загальна кількість дерев;

π – 3,14

Таблиця 2. Середні значення подеревного дослідження ділянки

Середні значення	d_m, м	g_m, см²	h_m, м

3. Визначити проекцію крони кожного дерева за допомогою попереднього визначення двох взаємно перпендикулярних (найбільшого та найменшого) діаметрів крони. Площу проекції крони розраховують за формулою площі еліпса.

S = (а b π)/4

S – площа еліпса, м²;

а – найменший діаметр крони, м;

b – найбільший діаметр крони, м;

π – 3,14

Таблиця 3. Площа проекції крони дерев дослідної ділянки

Номер виміру	а, м	b, м	S, м²


n_i
Середнє значення

4. На базі попередньо отриманих даних (за умови визначення віку) та за допомогою бонітувальних таблиць визначте бонітет дерев та насадження загалом.

5. Провести аналіз життєвого стану дерев на дослідній ділянці згідно шкали Н. П. Красинського у модифікації Ю. З. Кулагіна. Ця оцінка загального стану деревних рослин за цією шестибальною шкалою пошкоджень враховує зниження приросту, зменшення кількості листя, наявність загиблих пагонів чи сухих гілок в кроні.

Ступінь пошкодження, бал	Основні ознаки стану рослин
	Листя без пошкоджень. Сухі пагони та гілки в кроні відсутні. Стовбур без пошкоджень. Приріст в межах норми.
	Листя без пошкоджень або з незначним пошкодженням. Сухих гілок в кроні немає. Стовбур без пошкоджень. Приріст ослаблений.
	Листя пошкоджене, більш дрібне. Молоді пагони засихають. Приріст укорочений.
	Листя сильно пошкоджене, часто дрібне. Засихають молоді пагони та бокові гілки. Ріст на «розетку». На стовбурі сухобочини, ракові язви. Крона малогалузиста.
	Листя сильно пошкоджене, часто етильоване, дрібне. Засихають скелетні гілки, з’являються водяні пагони у їх основи. На стовбурі відшаровується кора.
	Повне засихання крони. Ріст пагонів зі сплячих бруньок стовбура.
	Повне засихання усієї рослини (крони та коренів). Розтріскування та відпадання кори. Поросль від пня відсутня.

Згідно цієї шкали оцінити кожне дерева та чагарник, а також вказати в примітках особливості стану деревної рослини: язви, розтріскування, капи (напливи), відпадання кори, суховершинність, двоверхівковість, захворювання (і можливо які), механічні пошкодження, тощо

Таблиця 4. Життєвий стан деревних рослин дослідної ділянки