Роль людського капіталу у регіональному розвитку

а) поняття «людський капітал», «економічно активне населення» та «зайняте населення», «безробіття», «приховане безробіття» Із процесом зайнятості пов'язані такі економічні категорії: працездатне населення;

безробітне населення; економічно активне населення; економічно неактивне населення. Теоретично можлива повна зайнятість усього працездатного населення. Однак важливою умовою зайнятості є наявність робочих місць та економічні потреби у збільшенні чи зменшенні їх кількості. Населення працездатного віку становить кількісну основу економічно активне населення, - населення чоловічої та жіночої статей у віці від 15 до 70 років, яке протягом певного періоду часу забезпечує пропозицію робочої сили для виробництва товарів і послуг. В Україні існують суттєві регіональні розбіжності у забезпеченості трудовими ресурсами. За цим показникомрозрізняють трудодефіцитні, трудонадлишкові та трудоврівноважені регіони. В Україні більшість регіонів трудонадлишкові, особливо це стосується західних регіонів. Державна служба зайнятості населення, яка сприяє працевлаштуванню населення виконує такі функції: здійснює посередництво між роботодавцями і найманими працівниками; реалізує основні напрями державної політики зайнятості населення; регулює рух робочої сили; веде облік безробітних; надає допомогу офіційно зареєстрованим безробітним чи сприяє їм у відкритті власної справи; здійснює перепідготовку незайнятого населення і підвищення професійно кваліфікаційного рівня працівників На ринку праці існують різні форми безробіття. Основними з них є: фрикційне, структурне і циклічне безробіття. Фрикційне безробіття зумовлено пошуком або очікуванням роботи. Структурне безробіття виникає під впливом структурних зрушень в економіці,

спричинених запровадженням досягнень науково-технічного прогресу, вдосконаленнямтериторіально-галузевих пропорцій господарства, змінами в структурі споживчого попиту.

б) міграції та їх види. На стан трудового потенціалу в регіонах впливають міграційні процеси. З початку 90-х років поняття «мігрант» отримало нове звучання. В сучасній літературі мігрантів розподіляють на внутрішніх та зовнішніх. В Україні сформувалося принаймні три центри де осідає 90% внутрішніх трудових мігрантів: Київська область, Крим і Севастополь, Харків і Харківська область. їх обслуговує п'ять областей - донорів: Кіровоградська, Херсонська, Сумська, Луганська, Хмельницька. Особливою зоною є м. Київ, куди їдуть трудові ресурси з усієї України, але найінтенсивніше - з Київської, Черкаської, Чернігівської та Житомирської областей. Через це до постійного населення м. Києва слід додавати 1,5-2 млн. трудящих, які приїздять до столиці на роботу, головним чином, у сферу обслуговування. в) регіональні проблеми працересурсного потенціалу Важливою якісноюхарактеристикою трудозабеспеченості є питома вага працездатного населення у працездатному віці (від 16 до 60 років чоловіки, від 16 до 55 років жінки) в складі трудових ресурсів. У 2005р. в цілому по Україні цей показник становив 91,5%. Найвищі значення цього показника були у Волинській, Луганській, Черкаській областях; найнижчими - в Івано- Франківській Львівській, Хмельницькій, Чернігівській областях.