Затверджено

Міністерство освіти і науки України

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ

Спеціальність 7.06010104

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання розділу комплексного курсового проекту

„Організація та економічна оцінка технологічних рішень”

з курсу “Організація та економіка галузі”

Харків 2014

Міністерство освіти і науки України

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ

Спеціальність 7.06010104

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання розділу комплексного курсового проекту

„Організація та економічна оцінка технологічних рішень”

з курсу “Організація та економіка галузі”

Затверджено

на засіданні кафедри

організації будівельного виробництва.

Протокол № 10 від 20.06.2014р.

Харків ХНУБА 2014

Методичні вказівки до виконання розділу комплексного курсового проекту для студентів спеціальності 7.06010104 «Технології будівельних конструкцій, виробів і матеріалів» з курсу “Організація та економіка галузі” /

Укладач: Т.А. Гольтерова, – Харків: ХНУБА, 2014.- 28 с.

Рецензент О.О. Кучма

Кафедра організації будівельного виробництва

Мета курсової роботи – закріпити теоретичні знання з курсу „Організація та економіка галузі”, вміти застосовувати їх під час вирішення комплексних організаційно-технологічних завдань, отримати практичні навички техніко-економічних розрахунків.

Розділ „Організація та економічна оцінка технологічних рішень” (загальний обсяг – 15...20 с. розрахунково-пояснювальної записки) виконується як фрагмент бізнес-плану. Вихідні дані приймаються з технологічної та будівельної частини з посиланням на них.

У фрагменті бізнес-плану студенти відображають наступні питання (розділи):

1 Опис продукції.

2 Аналіз ринку збуту.

3 Оцінка конкурентів.

4 План маркетингу.

5 Організаційний план.

6 План виробництва.

7 Економічна оцінка технологічних рішень.

Залежно від теми комплексного курсового проекту, зміст 5-го, 6-го, 7-го розділів буде змінюватися. Якщо тема пов'язана з технологією виробництва будівельних конструкцій, виробів та матеріалів, то студенти повинні користуватися методикою, наведеною в частині А відповідного розділу. Якщо ж в якості об'єкта проектування обрані реконструкція підприємства, виконання ремонтно-будівельних робіт або нове будівництво, зміст розділу повинен відповідати частині Б.

1 ОПИС ПРОДУКЦІЇ

Необхідно навести характеристику виробу, його основні параметри; потреби, які покликана задовольнити такого типу продукція; відмінні риси даної продукції від продукції, що вже існує на будівельному ринку.

2 АНАЛІЗ РИНКУ ЗБУТУ

Визначається коло споживачів (хто є замовником продукції), обсяги виробництва та реалізації (виробнича програма), необхідні для цього ресурси.

А

Виробнича програма підприємства – це розгорнутий план виробництва та реалізації продукції, що включає обсяг, номенклатуру, асортимент та якість продукції, яка виробляється на протязі року.

На основі виробничої програми визначаються потреби в матеріальних, трудових та фінансових ресурсах, рівень їх використання.

Норми витрат матеріалів, сировини та ресурсів на виробництво одиниці продукції розраховуються в технологічній частині проекту і заносяться в таблицю 2.1.

Таблиця 2.1 - Норми витрат ресурсів

Найменування матеріалів, сировини, ресурсів	Од. вимірюванння	Витрати ресурсів на одиницю виробу

3 ОЦІНКА КОНКУРЕНТІВ

Необхідно вказати конкурентів та відмінності продукції, що проектується, від аналогічної продукції підприємств-конкурентів.

4 ПЛАН МАРКЕТИНГУ

Основні елементи розділу:

- схема розповсюдження продукції: самостійно, через оптові організації, магазини тощо;

- ціноутворення: яким чином визначатиметься ціна продукції, який планується прибуток, у яких межах можна зменшувати ціну, щоб вона давала змогу відшкодувати витрати та отримати достатній прибуток;

- реклама: скільки коштів можливо виділити на рекламу, якими засобами буде рекламуватися продукція.

5 ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ПЛАН

А

У цьому розділі необхідно визначити, які спеціалісти потрібні і яку заробітну плату вони отримуватимуть під час виконання виробничої програми.

Чисельність робітників розраховують по цехах та підприємству в цілому. За спеціальностями, розрядами та професіями її визначають на основі прийнятої в проекті технологічної схеми виробництва.

Для виконання виробничої програми кількість основних та допоміжних робочих, зайнятих на нормованих роботах визначається таким чином:

,

де Ч_рi - чисельність робочих на виконання і-тої технологічної операції.

,

де t_i -трудоємкість і-тої технологічної операції(нормативна або фактична), люд-год;

Тn – плановий фонд часу одного робочого, год.

Нормативна трудоємкість приймається за Галузевими нормами часу (ГН) або Єдиними нормами і розцінками (ЄНІР), а фактична - за звітними показниками підприємства.

Для визначення планового фонду часу складається баланс робочого часу одного робітника, який включає наступні види фондів:

- календарний фонд часу;

- режимний фонд часу;

- плановий фонд часу.

Календарний фонд часу – це максимально можливий час роботи підприємства за рік (365 днів по 24 години за добу).

Т_к = 365 дн. = 365 * 24 = 8760 годин.

Режимний фонд робочого часу враховує режим роботи підприємства: число робочих змін, тривалість зміни, число робочих днів на рік або число робочих тижнів і тривалість робочого тижня.

Т_Р = 365 – 11 – 103 = 251дн,

де 11 – кількість святкових днів на рік;

103 – кількість вихідних днів на рік.

Плановий фонд робочого часу враховує планові втрати часу (відпустка, хвороба, виконання державних обов¢язків, скорочений робочий день та ін.).

Т_П = 251 – 31 = 220дн,

де 31 – плановані втрати робочого часу (відпустка, хвороба, та ін.), дн.

У годинах плановий фонд часу визначається з урахуванням кількості робочих змін на добу.

Склад виробничої бригади діючої лінії визначають відповідно до конкретної розстановки робочих на постах та окремих операціях. Чисельність робітників розраховують на основі прогресивних норм обслуговування за професіями, розрядами робочих та операціями технологічного процесу.

Фонд заробітної плати робітників визначають окремо для основних виробничих робочих і для допоміжних.

Річний фонд заробітної плати робітників визначають для кожного розряду окремо множенням місячного заробітку на 12 місяців і зводять в табл. 5.1.

Тарифну ставку приймають у розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої Кабінетом Міністрів на відповідний період із урахуванням міжрозрядних коефіцієнтів (I розряд – 1, II розряд – 1,080, III розряд – 1,186, IU розряд – 1,339, U розряд – 1,542, UI розряд – 1,797), а доплати – у розмірі 40% від тарифної ставки.

Чисельність та фонд заробітної плати адміністративно-управлінського та цехового персоналу визначають, виходячи з типових схем управління, специфіки виробництва та його обсягів, установленої схеми посадових окладів у галузі.

У курсовому проекті кількість керівників, спеціалістів та службовців може бути прийнята в розмірі 10...15% від чисельності виробничих робочих.

Таблиця 5.1 - Фонд заробітної плати робітників основного та допоміжного

виробництва

Найменування операцій, робочих місць або професій	Тариф- ний розряд роботи	Кіль- кість робо- чих в зміну	Кіль-кість змін за добу	Тарифна ставка	Допла- ти	Річний фонд заробітної плати

Б

Необхідно визначити тривалість будівництва (реконструкції) або ремонту.

Тривалість будівництва визначається за допомогою графіка виконання робіт (лінійного або сітьового), який розробляється за загально прийнятими правилами [4, 5]. Календарний графік повинен передбачати прогресивну технологію робіт і сучасну техніку, забезпечувати максимальне суміщення та поточність робіт з дотриманням вимог техніки безпеки.

Календарний графік складається за формою, наведеною в таблиці 5.2 та розробляється в наступній послідовності:

- виконується аналіз об¢ємно-планувальних і конструктивних рішень з поділом будівлі на окремі конструктивні елементи або частини;

- установлюється перелік та обсяги робіт, які підлягають виконанню;

- виконується вибір методів виконання робіт з визначенням видів будівельних машин, складу виконавців, трудоємкості та тривалості виконання кожного виду робіт;

- установлюється необхідність і тривалість організаційних і технологічних перерв;

- визначається організаційно-технологічна схема будівництва, послідовність виконання робіт і можливість їх суміщення;

- виконується побудова графічної частини.

Таблиця 5.2 - Календарний графік будівництва об¢єкта

Найменування робіт	Обсяг робіт	Витрати праці, люд.-год.	Тривалість робіт, днів	Кількість змін	Склад бригади	Чисельність робітників у зміну, чол.	Рік, місяць, день
Один. вимір.	Кількість

Тривалість виконання трудомістких робіт, що виконуються, в основному, вручну, визначається таким чином:

,

де Q – витрати праці, люд.-год., складаються з витрат праці робітників, не зайнятих обслуговуванням машин (чисельник графи 12 локального кошторису) і витрат праці робітників, які обслуговують машини (знаменник графи 12 локального кошторису);

n – склад бригади, чол;

k - кількість робочих змін на добу (приймається k = 1).

Кількість робітників у бригаді прийняти відповідно до Галузевих норм часу (ГН) або Єдиних норм і розцінок (ЄНІР).

Тривалість виконання механізованих робіт (земляні роботи, монтаж конструкцій тощо) визначається за формулою:

Т_мех = , днів,

де М – машиномісткість роботи, маш-год (визначається множенням обсягу роботи на норму витрат машинного часу ведучої машини за РЕКН [3]);

k - кількість змін роботи на добу (приймається k = 2);

m – кількість прийнятих машин, одиниць.

Тривалість будівництва, визначена за графіком, повинна бути меншою за контрактну або нормативну тривалість.

6 ПЛАН ВИРОБНИЦТВА

А

Головна мета розділу – підтвердити розрахунками, що підприємство спроможне реально виробляти необхідну кількість продукції в певні строки і високої якості.

Основні питання розділу:

1 На якому підприємстві, створюваному або діючому, буде вироблятися продукція?

2 Яка необхідна потужність?

3 Де, в кого та за яких умов будуть закуповуватися сировина, матеріали, комплектуючі вироби?

Завершити даний розділ необхідно розрахунком собівартості продукції.

Собівартість одиниці продукції визначають на основі калькуляції. Перелік та склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції встановлюється підприємством.

Витрати за кожною статтею калькуляції визначаються на основі знань, отриманих під час вивчення дисциплін «Економіка підприємства» та “Організація та економіка галузі”. Приклад калькуляції наведено у додатку Г.

Зниження витрат (собівартості) на виробництво продукції – основний шлях підвищення прибутковості функціонування підприємства.

Б

Вартість будівництва (реконструкції або ремонту) визначається відповідно до ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 [2].

Вартість будівництва визначається:

- на стадії проектування – кошторисна вартість будівництва в складі інвесторської кошторисної документації;

- на стадії проведення тендеру – договірна ціна (ціна тендерної пропозиції претендента);

- на стадії проведення взаєморозрахунків – уточнюються окремі вартісні показники, визначені в договірній ціні, залежно від її виду.

У курсовій роботі для визначення кошторисної вартості будівництва складається локальний кошторис, що включає розрахунок прямих витрат (ПВ) та загальновиробничих витрат (ЗВВ).

Приклад складання локального кошторису (на фрагменті) наведено в додатку Б.

Прямі витрати розраховують із застосуванням ресурсних елементних кошторисних норм (РЕКН) [3] та поточних цін на трудові й матеріально-технічні ресурси.

Прямі витрати включають: основну та додаткову заробітну плату робітників (З); вартість експлуатації будівельних машин і механізмів (В_ЕМ); вартість матеріалів і конструкцій (В_МК):

ПВ = З + В_ЕМ + В_МК.

Загальновиробничі витрати (ЗВВ) включають: витрати на заробітну плату працівників, зайнятих на управлінні та обслуговуванні будівельного виробництва (ЗВВ₁); відрахування на соціальні заходи згідно з законодавством (ЗВВ₂); інші статті витрат (ЗВВ₃).

У курсовій роботі ЗВВ(за станом на 2014 рік) можуть бути визначені:

ЗВВ = ЗВВ₁ + ЗВВ₂ + ЗВВ₃;

ЗВВ₁ = Т_ПВ * 0,12 * 32,33,

де Т_ПВ – нормативна трудомісткість в прямих витратах (підсумок графи 12 локального кошторису), люд.-год.;

0,12 – коефіцієнт переходу від нормативної трудомісткості в ПВ до трудомісткості в ЗВВ [2];

32,33 – усереднена вартість люд.-год. для VII розряду роботи [2].

ЗВВ₂ = (З + ЗВВ₁)* 0,40,

де З – заробітна плата в прямих витратах (сума підсумків графи 8 і знаменника графи 9 локального кошторису);

0,40 – норматив відрахувань на соціальні заходи.

ЗВВ₃ = Т_ПВ * 2,73,

де 2,73 – показник для визначення інших статей ЗВВ, грн./люд.-год. [2].

Далі необхідно розрахувати вартість підрядних будівельних робіт (приклад розрахунку подано в додатку В).

Вартість будівництва (реконструкції) включає прямі витрати на загальнобудівельні та спеціальні роботи, загальновиробничі витрати, витрати на тимчасові будівлі і споруди, додаткові витрати на виконання робіт в зимовий та літній періоди, інші витрати, передбачені зведеним кошторисним розрахунком вартості будівництва, адмінистративні витрати, прибуток, витрати на покриття ризику та інфляції, податки, збори та обов¢язкові платежі.

Вартість будівництва в курсовій роботі може бути визначена таким чином:

S_Р = 2,5 * ПВ,

де ПВ – сума прямих витрат за локальним кошторисом, грн.;

2,5 - коефіцієнт, що з достатньою точністю враховує всі інші витрати, передбачені ДСТУ [2].

7 ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ТЕХНОЛОГІЧНИХ РІШЕНЬ

Для оцінки ефективності технологічних рішень в курсовій роботі

розраховуються техніко-економічні показники.

А

1 Річна потужність підприємства:

а) випуск продукції в натуральних вимірниках;

б) вартість продукції за ціною підприємства;

в) ринкова ціна одиниці продукції.

2 Обсяг капіталовкладень в об¢єкти основного виробничого призначення.

3 Питомі капіталовкладення.

4 Окупність капіталовкладень.

5 Собівартість одиниці продукції.

6 Річний фонд заробітної плати виробничих робочих.

7 Середньорічна заробітна плата одного робочого.

8 Фондовіддача.

9 Продуктивність праці (на працюючого):

а) в натуральному виразі;

б) в грошовому виразі.

10 Прибуток від реалізації річного обсягу прдукції.

11 Рентабельність продукції.

Річний випуск продукції в натуральному виразі приводять до єдиного умовного вигляду в тому випадку, якщо передбачається випуск декількох видів продукції.

Ринкова ціна продукції (Ц_р) визначається, виходячи з ціни підприємства з урахуванням податків:

Цр = Ц_ПР + ПДВ,

де Ц_ПР – ціна підприємства;

ПДВ – податок на додану вартість.

Ц_ПР = С (1 + Ч),

де С – собівартість продукції;

Ч – коефіцієнт рентабельності.

Ц_Р = С (1 + Ч) (1 + К_ПДВ).

Обсяг капіталовкладень у будівництво підприємства визначається за укрупненими показниками (додаток А).

,5,

де V – будівельний обсяг будівлі, м³;

П_з- прямі витрати на 1м³ будівельного обсягу приймаються за додатком А;

2,5 – коефіцієнт, який з достатньою точністю відображає всі інші витрати, що враховуються у вартості будівництва відповідно до ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 [2].

Окупність капіталовкладень визначається за формулою:

,

де К – обсяг капіталовкладень у будівництво або реконструкцію підприємства;

П_ч – чистий річний прибуток підприємства або приріст прибутку в результаті його реконструкції.

Прибуток підприємства визначається як різниця між вартістю продукції та її собівартістю.

,

,

де К_оп – коефіцієнт оподаткування прибутку (К_оп = 0,82).

Фондовіддача – кількість продукції, що вироблена на 1 грн вартості основних виробничих фондів:

,

де Q – обсяг товарної продукції в грошовому виразі;

Ф – вартість основних виробничих фондів на підприємстві.

Прибутковість підприємства характеризується показником рентабельності продукції:

,

де П – прибуток підприємства від реалізації річного обсягу продукції;

С^ф – фактична собівартість товарної продукції;

Для характеристики рівня продуктивності праці визначається показник виробітку на одного робітника:

,

де Q – обсяг товарної продукції в грошовому виразі;

Р_о - загальна кількість робітників на підприємстві.

За розрахованими показниками робиться висновок про ефективність пропонованих у проекті технологічних рішень.

Б

Відповідно до методичних вказівок [6] у розділі визначаються такі показники:

1 Вартість будівництва з ПДВ (S_Р), тис.грн.

2 Вартість підрядних будівельних робіт (S_pd), тис.грн.

3 Будівельний обсяг (V), м³.

4 Питома вартість одиниці обсягу будівлі (q), грн./м³

,

у тому числі підрядних будівельних робіт (q₁):

5 Трудомісткість будівельних робіт (T_o¹), люд-дн.

6 Виробіток на одного робітника (В), грн/люд-дн.