2015-07-02
380
У хоровий гурток приймаються діти 5-річного віку, які мають інтерес та бажання до занять хоровим співом і показали наявність вокальних і музично-ритмічних здібностей мінімального рівня.
Прийом дітей здійснюється за результатами прослуховування:
· перевірка вокальних здібностей (дітям пропонується повторити різні звуки певної висоти, виконати елементарні вокальні вправи, проспівати улюблену пісню);
· визначення рівня ритмічних здібностей дитини (поплескати в долоні заданий ритм, ритмічно поплескати під музику тощо);
· оцінка емоційного та загального музично-естетичного розвитку (дитині пропонується прослухати кілька різнохарактерних музичних фрагментів, а потім розповісти, які емоції та почуття викликала в неї музика, описати характер почутих творів, дати їм назву і т.п.).
Навчальні групи формуються з урахуванням віку, року навчання та вокально-хорової підготовки дитини.
Кожне заняття включає теоретичний матеріал, ритмічні та музичні вправи та ігри, співи розспівок, пісень, дитячих творів, завдання на розвиток образного мислення.
Педагогічного ефекту набуває різнопланова робота з окремими виконавцями хорового колективу, тобто солістами. В процесі діагностики вокальних даних звертається увага на голос з розвиненим діапазоном й значною гучністю, сформованими музичними здібностями (слухом, пам'яттю, почуттям ритму, ладу, музично-слуховими уявленнями, музичністю). Не тільки на хоровому, а й на різноплановому пісенному репертуарі прищеплюються необхідні вокальні вміння і навички: дихання, дикція, звукоутворення. Здійснюється робота щодо набуття сценічно-рухових дій: відчуття сценічного простору, вміння передати художній образ в адекватному сценічному русі. Робота з мікрофоном виступає окремим напрямком підготовки солістів до концертних виступів.
Основним принципом методики є особистісно-зорієнтований підхід, який зобов’язує керівника гуртка враховувати досвід учнів; вікові особливості, розвиток здібностей і пізнавальних процесів.
Принципами сформованими на основі особистісно-орієнтованого підходу у роботі керівника хорового гуртка є:
· повна і безумовна відмова від примусових форм заохочення дітей до активної діяльності;
· індивідуальний відбір форм діяльності, творчих завдань, виходячи з досягнутого рівня естетичного і психічного розвитку кожної дитини;
· відсутність формальних оцінок діяльності дітей, подібних тим, що використовуються в шкільному навчанні;
· використання тільки морально-психологічних форм стимулювання діяльності дітей з боку педагогів, а також і їхніх батьків.
Програма передбачає варіативність форм і методів навчання: пояснювально-ілюстративні (розповідь, бесіда, пояснення, демонстрація); репродуктивні (відтворювальні) та методи стимулювання і мотивації.
Специфічною умовою педагогічного керівництва художньо-творчим розвитком вихованців хорового гуртка підготовчого рівня є гра, завдяки якій формується уява, фантазія, естетичне ставлення дітей до оточуючого світу і набувають особливого сенсу їхні емоційні реакції як форми вираження ступенів задоволення потреб, інтересів, ціннісного орієнтування в житті і мистецтві. Методика використання ігрових методів роботи, що стимулюють творчу активність, естетичне ставлення до музичних явищ, базується на педагогічній позиції усвідомлення гри як виду діяльності, сенс якої полягає не в результаті, а в самому процесі, що приносить задоволення. У грі дитина здобуває життєвий досвід (спілкування, ознайомлення із властивостями речей, практичних умінь), а також досвід музичної діяльності (пізнавальної, виконавської, продуктивно-творчої). Моделювання ігрових ситуацій на заняттях гуртка дозволяє дітям залучатися до розуміння мови почуттів, жестів, міміки, рухів, інтонацій, музичних знаків і символів. Завдяки активізації через гру пізнавальних інтересів та виконавських умінь дитина має можливість самовдосконалюватись, саморозвиватись і самовиховуватись.
Для учителя володіння ігровими методами роботи – результат серйозної праці над собою. Артистизм, життєва активність, уміння бачити світ очима дітей – якості, без яких не можна створити невимушене ігрове середовище.
Педагогічне керівництво ігровою діяльністю включає наступні складові:
· організаційно-процесуальна складова (добір готової гри для вивчення з учнями або створення нової (учителем, учнями), урахування організаційних моментів проведення гри при плануванні уроку;
· емоційно-психологічна складова (створення сприятливого психологічного клімату в колективі, атмосфери доброзичливості і довіри);
· матеріально-предметна складова (підготовка наочних та дидактичних матеріалів, організація ігрового простору).
Технологія інтегративного мистецького навчання: Реалізація цієї технології у хоровому гуртку на базі позашкільного навчального закладу - необхідна педагогічна умова для набуття учнями більш системних і цілісних музичних знань та умінь (пізнавальних, виконавських, творчих). Адже інтеграція прагне до спільних ознак мистецьких явищ, об'єднуючи їх такими властивостями, як образність та емоційність змісту, пропорційність форм, ритмічна організація, драматургія, жанр.
Засоби інтегративної технології дають можливість для суттєвого розширення мистецьких знань та поглиблення їх емоційно-естетичної наповненості, для зростання рівня виконавських умінь. Це відбувається завдяки активному використанню художніх порівнянь, аналогій, розширенню діапазону узагальнень.
Перевірка знань та умінь учнів здійснюється під час пізнавальних ігор, опитувань, підсумкових занять, виступів.
НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
