2015-07-03
301
2.1 При визначенні конструктивної схеми підсилення фундаментів слід враховувати особливості спільної роботи системи "будівля - лесова основа" як в умовах, що склалися на момент розглядання, так і з урахуванням прогнозу подальших змін у плануванні і конструкціях будівлі, величини і характеру навантажень на фундаменти, міцності матеріалу існуючих фундаментів і фізико-механічних властивостей грунтів основ з тим, щоб забезпечити надійну експлуатацію будівлі.
2.2 При розробці проекту підсилення буроін'єкційними палями фундаментів будівель, розташованих у безпосередній близькості від інших будівель, слід враховувати можливість їх влаштування і впливу навантаження від сусідніх будівель і споруд на палі підсилення.
2.3 Для підсилення основ та фундаментів рекомендується використовувати буроін'єкційні палі діаметром 100 - 250 мм і довжиною від 3 до 25 м. Використання інших можливих розмірів дозволяється при відповідному обгрунтуванні.
2.4 Буроін'єкційні палі застосовують для підсилення стрічкових, окремо стоячих (стовпчастих) і плитних фундаментів в межах всієї будівлі таким чином, щоб забезпечити рівність деформацій всіх фундаментів будівлі і запобігти виникненню недопустимої різниці осідань чи просідань, які розвиваються після підсилення.
Допускається в окремих випадках підсилення пальових фундаментів будівель або їх відсіків буроін'єкційними палями. При цьому можливе підсилення тільки тих існуючих пальових фундаментів будівлі, які потребують цього за розрахунком.
2.5 Буроін'єкційні палі, що підсилюють фундаменти, об'єднуються ростверками. Допускається не виконувати ростверки, якщо палі безпосередньо жорстко чи гнучко зв'язані з існуючим фундаментом або використовуються як армуючий елемент основи.
2.6 Конструктивні схеми підсилення фундаментів буроін'єкційними палями за ознакою взаємодії паль з існуючими фундаментами поділяються на жорсткі, піддатливі (гнучкі) і відокремлені. В жорстких і гнучких схемах палі та існуючі фундаменти зв'язані конструктивно, а у відокремлених - палі і фундаменти не зв'язані безпосередньо, а взаємодіють крізь грунт основи.
2.7 В жорстких конструктивних схемах (додаток А, схеми 1, 2, 4, 5, 8, 10, 17, 20, 21, а також 3, 6, 7, 16, 18, 19 при жорсткому об'єднанні ростверків з фундаментами і палями) об'єднання буроін'єкційних паль, що знаходяться за межами існуючих фундаментів, здійснюється за допомогою ростверків, улаштованих вище верхнього уступу фундаменту, в межах висоти існуючого фундаменту або нижче його підошви. Такі схеми застосовуються тоді, коли міцність тіла фундаменту достатня, і він може працювати надійно в подальшому, не вимагаючи додаткових заходів по підсиленню.
При достатній міцності тіла існуючого фундаменту та незначних розмірах його підошви, буроін'єкційні палі можуть проходити крізь тіло фундаменту.
2.8 В гнучких конструктивних схемах (додаток А, схеми 3, 6, 7, 16, 18, 19 при гнучкому об'єднанні ростверка з фундаментом і палями) зв'язок між буроін'єкційними палями і фундаментом допускає заданий рівень піддатливості у вертикальному та (або) горизонтальному напрямку.
Цей спосіб підсилення використовується в тих випадках, коли конструкція фундаментів є достатньо надійною, але необхідно допустити можливість вирівнювання раніш виявлених нерівномірних деформацій основи.
2.9 Конструктивні схеми з відокремленими буроін'єкційними палями (додаток А, схеми 11 - 15) допускають значно більші деформації основи, але такі, що не перевищують граничні. В цьому випадку буроін'єкційні палі використовуються для:
а) сприймання бокового тиску грунту і недопущення його випору на ділянках можливого послаблення;
б) армування основи або обмеження потужності стиснутої зони та зменшення тим самим вертикальних деформацій;
в) підвищення стійкості основи на глибинний зсув.
При цих конструктивних схемах палі безпосередньо не зв'язані з фундаментом. Такі схеми можуть використовуватись і для підсилення фундаментів будівель при неможливості виконання схем, наведених у 2.7. и 2.8.
2.10 Конструктивні схеми, наведені у 2.7 - 2.9, можуть бути також комбінованими. Вибір схем повинен носити індивідуальний характер, який забезпечує найбільш раціональну форму підсилення.
2.11 Поряд з буроін'єкційними палями в межах однієї будівлі дозволяється у випадку необхідності застосовувати також буронабивні, буроопускні палі або вдавлювані палі. При цьому абсолютні деформації основи повинні бути одного рівня і не перевищувати нормативно допустимих.
2.12 Для будівель, розташованих у межах схилів, повинна розрахунком підтверджуватись загальна стійкість схилу в умовах застосування буроін'єкційних паль і, у випадку необхідності, - застосовуватись додаткові заходи по підвищенню стійкості схилів.
2.13 Влаштування підсилення із застосуванням буроін'єкційних паль повинно задовольняти вимогам природоохоронного законодавства.
