2015-07-03
4131
Зміст
Заняття № 1. ОРГАНІЗАЦІЯ АГРОМЕТЕОРОЛОГІЧНИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ 5
1.1. Метеорологічні станції і пости. 6
1.2. Терміни і порядок спостережень на метеорологічних станціях. 9
1.3. Види агрометеорологічних спостережень. 10
Заняття №2. ОСНОВНІ АГРОКЛІМАТИЧНІ ПОКАЗНИКИ.. 13
Заняття № 3. ВИЗНАЧЕННЯ ДАТ СТІЙКОГО ПЕРЕХОДУ ТЕМПЕРАТУРИ ПОВІТРЯ ЧЕРЕЗ РІЗНІ ПОРОГИ.. 16
Заняття № 4. ВОЛОГІСТЬ ПОВІТРЯ ТА ҐРУНТУ.. 20
4.1. Характеристики вологості повітря. 20
4.2. Методи і прилади для виміру вологості повітря. 21
4.3. Методи визначення ґрунтової вологи. 23
4.4. Продуктивна волога. 24
Заняття №5. ВИЗНАЧЕННЯ СУМ ТЕМПЕРАТУР. 27
5.1. Розрахунок сум температур за середньодобовими даними. 27
5.2. Розрахунок сум температур за середньодекадними та середньомісячними даними. 28
Заняття № 6. ОЦІНКА УМОВ ЗВОЛОЖЕННЯ.. 31
6.1. Розрахунок ГТК Селянинова. 31
6.2. Оцінка умов зволоження за сумою опадів методом відхилення від норми 33
Заняття № 7. АГРОМЕТЕОРОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА УМОВ РОКУ 35
Заняття № 8. АГРОМЕТЕОРОЛОГІЧНЕ ПРОГНОЗУВАННЯ.. 37
8.1. Прогноз запасів продуктивної вологи у ґрунті 38
8.1. Визначення термінів сівби пізніх ярих культур. 39
ДОДАТКИ.. 43
ВСТУП
Методичні вказівки складені згідно програми курсу «Агрометеорологія» для студентів сільськогосподарських вузів. Вони включають у себе матеріали для підготовки та виконання лабораторних робіт. Головне їх призначення – допомогти студентам оволодіти методами сучасних агрометеорологічних спостережень та можливостями їх практичного застосування у сільськогосподарському виробництві.
Лабораторні роботи складено в обсязі, який відповідає теоретичній частині курсу. Починається кожна робота з теоретичної частини, тобто коротких загальних відомостей про метеорологічний елемент, що вивчається. У лабораторних роботах наводяться приклади виконання розрахунків агрометеорологічних та агрокліматичних показників і всі необхідні додаткові матеріали, що полегшує їх виконання в аудиторних та домашніх умовах. Майже всі лабораторні заняття містять індивідуальне завдання, що потребує від студента вміння застосовувати теоретичні знання в практичному напрямку.
В результаті вивчення навчальної дисципліни «Агрометеорологія» студент повинен навчитися:
– розраховувати характеристики гідрометеорологічного режиму навколишнього середовища;
– давати кількісну оцінку впливу агрометеорологічних умов на ріст, розвиток та формування продуктивності сільгоспкультур;
– застосовувати теоретичні знання при розв'язанні практичних завдань.
Заняття № 1.
ОРГАНІЗАЦІЯ АГРОМЕТЕОРОЛОГІЧНИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ
1.1. Метеорологічні станції і пости.
1.2. Терміни і порядок спостережень.
1.3. Види і методи агрометеорологічних спостережень.
Мета: ознайомитись з організацією і роботою метеорологічних станцій та постів, термінами і порядком спостережень.
Завдання: законспектувати основні положення теми.
Метеорологія - наука про атмосферу, її склад, властивості, фізичні процеси, що в ній відбуваються.
Основний метод дослідження в метеорології - метод спостережень, тобто вимір і якісна оцінка метеорологічних величин, що характеризують фізичний стан атмосфери і підсилюючої поверхні.
Фізичний стан атмосфери і процеси, що відбуваються в ній, якісно і кількісно виражаються за допомогою метеорологічних елементів і атмосферних явищ. Метеорологічні елементи - це перш за все ті характеристики стану атмосфери і атмосферних процесів, які безпосередньо спостерігаються на метеорологічних станціях: атмосферний тиск, температура і вологість повітря, вітер, хмарність, кількість опадів і т.д.; а також тривалість сонячного сяяння, температура і стан поверхні, висота і стан снігового покриву та ін. Атмосферними явищами в метеорології називають ті явища, що візуально спостерігаються на території метеостанції та навколо її; це опади і тумани різних видів; хуртовини; електричні явища - гроза, полярне сяяння; шквали, пильові бурі, ожеледиця та ін.).
Наука, що вивчає метеорологічні, кліматичні, гідрологічні і ґрунтові умови їх взаємодії з об'єктами і процесами сільськогосподарського виробництва, називається агрометеорологією. Об'єктами вивчення агрометеорології є погода, клімат, водний і тепловий режим ґрунтів, сільськогосподарські культури, сінокосно-пасовищні рослини сільськогосподарські тварини і процеси сільськогосподарського виробництва. Всі об'єкти вивчаються у взаємодії організму з навколишнім середовищем.
Агрометеорологія - наука географічна, оскільки вона вивчає клімат і погоду у їх взаємодії з сільськогосподарським виробництвом. Особливість агрометеорології, як науки, полягає в тому, що вона знаходиться на стику різних областей знань: метеорології, географії, кліматології, біології, ґрунтознавства, землеробства, фізіології рослин та ін.
Для проведення метеорологічних та агрометеорологічних спостережень створена мережа метеорологічних станцій і постів, оснащених відповідними приладами й установками. При організації метеорологічної мережі встановлюють однотипну методику вимірювання, приводять показники приборів до еталонів, встановлюють єдині строки для проведення спостережень.
1.1. Метеорологічні станції і пости
Метеорологічна станція - це установа для проведення метеорологічних спостережень, яка складається з метеорологічної площадки (де розташовані основні прилади для метеорологічних спостережень) та опалювального будинку (де встановлюються барометри, барографи, міститься запасний інвентар, ведеться обробка спостережень). Якщо є необхідність проводити спостереження за скороченою програмою, тоді організовують метеорологічний пост.
В залежності від обсягу запланованої роботи метеорологічні станції поділяють на розряди (І, II, ІІІ), а по змісту роботи - на основні і спеціальні. До спеціальних відносять станції І пости, що обслуговують певні галузі народного господарства, наприклад агрометеорологічні станції і пости, що призначені для потреб сільськогосподарського виробництва. З цією ціллю на агрометеорологічних станціях і постах проводять спостереження за основними метеорологічними величинами і додатково за вологістю, температурою, глибиною промерзання і відтаювання ґрунту, випаровуванням та просочуванням води у грунт, висотою і характером залягання снігового покриву та іншими величинами, а також за станом посівів сільськогосподарських культур.
Таким чином, агрометеорологічні спостереження дозволяють оцінити вплив погоди і її окремих факторів на ріст, розвиток і стан об'єктів сільського господарства.
Метеорологічна площадка і ділянка для спостережень
Спостереження за більшістю метеорологічних величин проводяться на метеорологічній площадці. Для порівнянності спостережень дуже важливо вибрати місце для метеорологічної площадки і правильно розподілити прилади на ній.
Метеорологічну площадку розташовують на рівній відкритій горизонтальній ділянці, типовій для району, щоб отримані дані спостережень характеризували навколишню територію.
Метеорологічна площадка повинна мати форму прямокутника, сторони якого повинні бути спрямовані з півночі на південь і з заходу на схід. Розміри площадки залежать від кількості апаратури йобсягу роботи станції (мінімальні розміри - 20 х 16 м, середні - 26 х 26 м, максимум - 26 х 36 м), розміри площадки агрометпосту - 6 х 5 м. Прилади на метеорологічній ділянці встановлюють у певному порядку; щоб вони не затінювали один одного і не перешкоджали вільному обміну повітря, відстань між приладами повинна бути 4-6 м (рис.1.1).
На метеорологічній ділянці агрометеорологічного посту встановлюється наступний мінімум обладнання: будка Селянинова, термометри строковий, максимальний і мінімальний, опадомір Третьякова з мірною склянкою, постійна снігомірна рейка (рис. 1.2).
N
|
S
Рис. 1.1. План метеорологічної площадки
1 - анеморумбометр; 2 - флюгер; З - ожеледний станок; 4 — психрометрична
будка; 5 - будка для самописців; 6 та 7 - додаткові будки; 8 - опадомір; 9 -
плювіограф; 10 - оголена ділянка для поверхневих та колінчатих термометрів; 11 - ділянка для витяжних глибинних термометрів; 12 - мерзлотомір; 13 – снігомірна рейка; 14 - ділянки для актинометричних спостережень; 15 - огорожа; 16 -калитка.
З північної сторони площадки розміщають більш високі установки: флюгер або анеморумбометр і ожеледний станок. У південній частині площадки виділяють ділянки: із природним покривом (де встановлюють також мерзлотомір і снігомірні рейки) і оголений (для ґрунтових термометрів). У середній частині площадки розміщають психрометричну будку, будку для самописів, опадомір, плювіограф.
Актинометричні прилади (для вимірювання сонячної радіації) встановлюють у південній частині площадки. Всі інші прилади й установки розміщають на вільних місцях, переважно на північній стороні площадки.
Рис. 1.2. Метеорологічна площадка агрометеорологічного поста.
1 – будка Селянинова; 2 – опадомір; 3 – оголена ділянка для ґрунтових термометрів;4 – снігомірна рейка; 5 – стовп аспираційного психрометра; 6 – огорожа; 7 – калитка.
Для збереження природного покриву на метеорологічній площадці пересування допускається по доріжках шириною 40 - 50 см. Їх прокладають так, щоб спостерігач міг проходити до приладів з північної сторони і затрачати менше часу на переходи від однієї установки до іншої.
Деякі метеорологічні спостереження проводять за межами метеорологічної ділянки. Наприклад, висоту снігового покриву, вологість ґрунту, випаровування вологи з ґрунту вимірюють безпосередньо на досліджуваних полях; атмосферний тиск - у службових приміщеннях метеорологічних станцій. У службових приміщеннях встановлюють вимірювальні пульти дистанційних приладів.
У таблиці 1.1 наведено способи, методи і прилади, що використовують на метеостанції для вимірювання основних метеорологічних елементів і явищ. Метеорологічні прилади, що застосовуються на метеорологічних станціях і постах, повинні мати перевірочні свідчення.
Таблиця 1.1
Способи, методи та прилади для вимірювання
основних гідрометеорологічних елементів і явищ
| Вимірювані характеристики або явища, що спостерігаються | Спосіб або метод спостереження, прилад |
| 1. Атмосферний тиск | Станційний чашковий барометр, барограф метеорологічний |
| 2. Температура повітря | Сухий і змочений психрометричні термометри, спиртовий мінімальний, ртутний максимальний, спиртовий низькоградусний термометри, термограф |
| 3. Опади | Опадомір Третьякова; плювіограф |
| 4. Вологість повітря | Станційний психрометр, волосяний гігрометр, гігрограф волосяний |
| 5. Сонячна енергія | Актинометричні прилади: геліограф, актинометр, піранометр тощо |
| 6. Напрямок і швидкість вітру | Флюгер, анемометри: анеморумбометр, анеморумбограф |
| 7. Хмарність (їхня кількість, форма, висота над рівнем станції) | Візуально; прилад для вимірювання висоти хмарності (ВВХ), куля-пілот, стельовий прожектор |
| 8. Температура поверхні ґрунту або сніжного покриву | Максимальні і мінімальні термометри |
| 9. Температура ґрунту на глибинах 05, 10, 15 і 20 см | Ртутні колінчаті термометри Савинова |
| 10. Температура ґрунту на глибинах 0,02; 0,05; 0,10; 0,15; 0,20; 0,40; 0,80; 1,20; 1,60 і 3,20 м | Дистанційні електричні прилади; витяжні грунтово-глибинні ртутні термометри |
| 11. Роса | Візуально, росограф |
| 12. Атмосферні явища | Візуально |
| 13. Стан поверхні ґрунту | Візуально |
1.2. Терміни і порядок спостережень на метеорологічних станціях
Для забезпечення порівнянності й однорідності результатів спостережень агрометеорологічних станцій необхідно строго дотримуватись термінів і порядку спостережень.
Спостереження на всіх метеорологічних станціях проводять вісім разів за добу в установлені строки (о 00, 03, 06, 09 і т.д. за Гринвічським часом) за такими елементами: температура повітря і ґрунту, вологість повітря, швидкість вітру і його напрямок, метеорологічна дальність видимості, атмосферний тиск, визначають характеристики хмарності. Ці спостереження називають строковими, оскільки їх проводять кожного строку (кожні 3 години).
Інші величини, що не мають добре вираженого добового ходу, визначають не в усі терміни, або навіть між термінами. Так, стан поверхні ґрунту визначають два рази на добу в терміни, найближчі до 07 і 19 годинам середнього часу пояса, у якому розташована станція. Опади вимірюють чотири рази на добу; висоту сніжного покриву, глибину промерзання ґрунту вимірюють один раз у ранковий термін, найближчий до 07 години поясного часу. Стрічки термографа, гігрографа, барографа змінюють у термін, найближчий до 12, а плювіографа - до 19 години певного поясного часу.
За початок доби на кожній станції приймають єдиний термін, найближчий до 19 години, а за перший термін спостережень - термін, найближчий до 22 години часу даного пояса.
Так як зробити виміри всіма приладами точно в термін спостережень неможливо, прийнято при термінових спостереженнях температуру і вологість повітря вимірювати за 10 хв, а тиск повітря - за 2 хв до термінової години. Всі інші виміри починають за 30 хв до терміну і закінчують після терміну. Загальна тривалість спостережень складає 30 - 40 хв.
На агрометеорологічних постах спостереження за метеорологічними елементами можна проводити один раз на добу, але термін спостережень обов'язково повинний бути однаковий і повинний збігатися з одним із термінів спостережень на метеорологічних станціях.
1.3. Види агрометеорологічних спостережень
Агрометеорологічні спостереження - це комплекс спостережень за метеорологічними величинами, гідротермічним режимом ґрунту та станом, ростом, розвитком рослин.
Основним принципом агрометеорологічних спостережень є обов'язкове паралельне у часі та просторі проведення спостережень за метеорологічними величинами (станом погоди), а також за змінами росту, розвитку і стану сільськогосподарських об'єктів, формуванням елементів їх продуктивності і кінцевої продукції. Це дозволяє встановити чисельні значення потреби рослин для їх нормального росту і розвитку до тепла, вологи, світла, а також оцінити вплив погодних умов на стан посівів, насаджень, пасовищ, на ріст та розвиток шкідників та хвороб, проведення сільськогосподарських робіт.
Для виробництва агрометеорологічних спостережень обираються спеціальні ділянки для спостережень, що розташовані у типових умовах, характерних для даної місцевості.
Принципи організації і методика проведення агрометеорологічних спостережень, а також правила запису і первинної обробки результатів цих спостережень викладені в "Наставлениях гидрометеорологическим станциям и постам" [1].
Види агрометеорологічних спостережень залежать від 1) пори року,
2) характеру і спеціалізації господарства, на території якого ведуться агрометеорологічні спостереження, 3) віддаленості окремих сільськогосподарських полів від метеорологічної ділянки гідрометеорологічної станції або посту (табл.1.2).
Таблиця 1.2
Види агрометеорологічних спостережень
на агрометеорологічних станціях і постах
| Вид агрометеорологічних спостережень | Станція | Пост |
| Теплий період року Температура орного шару ґрунту Температура води в рисовому чеку Опади на сільськогосподарських полях Вологість верхніх шарів ґрунту (візуальні спостереження). Ґрунтові кірки Інструментальні спостереження за вологістю ґрунту Фази розвитку сільськогосподарських культур, трав, дерев'янистих і чагарникових рослин Стан сільськогосподарських культур: густота стояння, висота рослин, засміченість посівів, пошкодження рослин несприятливими метеорологічними явищами, шкідниками і хворобами, вилягання посівів, загальна візуальна і кількісна оцінка стану рослин Формування елементів продуктивності, приріст рослинної маси, структура урожаю сільськогосподарських культур Польові роботи та випас тварин | + + + + + + + + + | + + + + + + + – + |
| Холодний період року Температура ґрунту в зоні вузла кущення озимих культур та багаторічних трав, кореневої системи плодових культур Глибина промерзання і відтаювання ґрунту (інструментальні спостереження) Стан зимуючих польових культур і плодових дерев Сніговий покрив на полях з зимуючими культурами та у плодовому саду Вологість ґрунту (інструментальні спостереження) | + + + + + | + + + + - |
При проведенні спостережень необхідно:
- строго дотримуватись методик, наведених в "Наставлениях гидро-метеорологическим станциям и постам" [1];
- чітко додержуватись строків і встановленої черги спостережень, не допускати пропусків спостережень;
- для вимірювання необхідно використовувати лише справні прилади та установки;
- записувати лише ті явища, які спостерігач бачив особисто; дбайливо користуватись приладами і лабораторним обладнанням, дотримуватись правил їх зберігання і техніки безпеки.
