Використання пакету ЕWВ для виконання роботи

Диференійний підсилювач є одним з основних каскадів операційного підсилювача, який буде розглядатися в наступних роботах. Найпростіший диференційний підсилювач, що приведен на рис. 11.1, складається з двох однакових плечей, кожне з яких містить транзистор та опір навантаження. Вихідний сигнал знімається між точок 1 і 2, як різниця вхідних сигналів U1 і U2. Найважливішими параметрами диференційного підсилювача є коєфіціент підсилення диференційної складової сигнала та коєфіціент заглушення синфазної складової, які залежать від вхідного опору.

Для дослідження характеристик диференційного підсилювача у лабораторній роботі використовується схема підсилювача зі струмовим дзеркалом в якості навантаження (рис. 11.2).

Аналізуючи цю схему можна обчислити вхідний і вихідний опір підсилювача, а також виділити синфазні, протифазні і парафазні складові вхідного сигналу. Вихідна характеристика аналізується за допомогою осцилографа.

11.3. Порядок виконання роботи

11.3.1. Скласти схему за рис. 11.1, розрахувати опори колекторних та емітерних резисторів у відповідності до типу транзисторів за варіантом.

11.3.2. Провести досліди і проаналізувати, як зміниться вихідна напруга підсилювача, якщо змінити фазу одного з вхідних сигналів на 90°; на 180°.

11.3.3. Скласти схему за рис. 11.2 і розрахувати опори колекторних та емітерних резисторів у відповідності до типу транзисторів за варіантом.

11.3.4. Провести досліди із встановлення впливу величини вхідних опорів на роботу підсилювача.

11.3.5. Обчислити величину синфазного сигналу в різних режимах роботи схеми і ступінь ослаблення синфазного сигналу.

11.3.6. Обчислити коефіціент підсилення.

11.3.7. Самостійно скласти схему із “струмовим дзеркалом”, яке включене до колекторного кола транзистора. Дослідити цю схему і порівняти зі схемою, що приведена на рис. 11.2.