Поняття державного сектору

ПЛАН

ВСТУП………………………………………………………………………………….3

Поняття державного сектору…………………………………..………………………5

Механізм управління державним сектором економіки…………………………...…7

Роль держави в регулюванні господарської діяльності та в організації і забезпеченні функціонування державного сектору економіки…………………….12

Правове забезпечення господарської діяльності в державному секторі України...14

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………..24

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………….26

ВСТУП

Важливу роль у сучасній економіці відіграє державний сектор економіки. Величина державного сектора в кожній країні різна і визначається низкою взаємопов’язаних факторів, у тому числі: умовами, які історично склалися, культурними традиціями країни, якісним станом економіки на даному етапі її функціонування, місцем у світових господарських зв’язках, конкурентоспроможністю національної економіки.

Суб’єкти господарювання державного сектора економіки вирішують завдання як загальноекономічні (наприклад, підтримка галузей, важливих з погляду національної економіки, забезпечення нормального функціонування економічної інфраструктури), так і соціальні (надання населенню пільгових послуг у сфері освіти, охорони здоров’я, соціального забезпечення, розширення працевлаштування безробітних та ін.). Тому господарська діяльність в державному секторі економіки має особливе значення.

Окремі питання стосовно господарювання в державному секторі економіки завжди приваблювали науковців і знайшли своє відображення як в економічній (О. Головінов, Д.Мєдвєдєв), так і юридичній літературі (І. Бондаренко, О. Віхров, В. Лаптев, І. Любімов, О. Черненко).

Так, О.М. Головінов визначає державний сектор економіки єдиною, цілісною системою об’єктів державного господарства і суб’єктів державного господарювання в ринковій економіці, як її неминучий результат, з одного боку, і в цій своїй якості як сутнісну передумову її ефективного функціонування,з іншого боку. У свою чергу, Д.М. Мєдвєдєв під державним сектором економіки розуміє сукупність економічних об’єктів, сформованих на основі або за участю державної власності (підприємств, установ), стосовно яких можливе здійснення управління суб’єктами державної та місцевої влади як виразниками суспільних інтересів.

Однак особливостям здійснення господарської діяльності в державному секторі економіки, що представляють особливий предмет наукових досліджень, приділяється недостатньо уваги. Вищезазначені обставини зумовлюють актуальність даної теми.

Метою є виявлення на підставі аналізу юридичної літератури та чинного законодавства України особливостей здійснення господарської діяльності в державному секторі економіки.

У відповідності з указаною метою роботи поставлено і вирішено такі задачі:

1. дослідити особливості правового регулювання господарської діяльності в державному секторі;

2. проаналізувати поняття та місце у ринковій економіці суб’єктів господарської діяльності державного сектору;

3. визначити правовий статус державного сектору економіки;

4. розкрити зміст та засоби державного регулювання і контролю за господарською діяльністю державного сектору економіки;

5. визначити поняття державного сектору економіки.

Об’єктом дослідження є особливості правового положення державного сектору економіки, їх господарської діяльності та взаємодії з ними державних органів.

Предметом дослідження є правове забезпечення господарської діяльності державного сектору України.

Поняття державного сектору

У світовій економічній науці поняття державного сектору пов’язано не так з державною власністю, як із сукупністю форм присутності та участі держави у виробництві, розподілі, обміні й споживанні. У такому розумінні державний сектор є основою, спираючись на яку держава здійснює свою діяльність. У сфері розподілу питома вага держави дуже велика, у виробництві втручання держави значно менше, а в обміні — мінімальна.

Важливим елементом національної системи підприємництва є державний сектор економіки. Отже, одним з аспектів державної підприємницької політики є управління державним сектором для забезпечення ефективності та конкурентноздатності національної економіки.

Державний сектор економіки - це комплекс господарських об'єктів, які повністю або частково належать центральним або місцевим органам державної впади і використовуються державою для виконання економічних, соціально-культурних та політичних функцій [7, ст. 341].

Існує декілька поглядів на визначення поняття «державний сектор» Проаналізувавши, можна сказати, що поняття «державний сектор» розглядається як сукупність економічних об'єктів, сформованих на основі або за участю державної власності (підприємств, установ), стосовно яких можливе здійснення управління суб'єктами державної та місцевої влади.

Поняття «державний сектор» означає сектор економіки, яким керують органи державного управління і який забезпечує досягнення цілей держави щодо надання неринкових послуг і здійснення перерозподілу доходу, фінансованого податками, на інші сектори економіки.

Державний сектор у традиційному розумінні — це сукупність державних підприємств.

Результативність втручання держави в економіку визначальною мірою залежить від того, наскільки і як послідовно вона спирається на об’єктивні економічні закони. Зауважимо, що економічні закони є законами людської діяльності. Це зумовлює підхід до них не лише як до концентрованого вираження об’єктивної необхідності, а й як до об’єктивної можливості, яку можна більш-менш свідомо і повно використовувати.

Держава має великі можливості впливу на економіку. Вона може стимулювати або гальмувати її розвиток, тобто виконувати як прогресивну, так і регресивну роль. Але, незважаючи на свою відносну самостійність, держава не може примусити суспільство жити за тими нормами, принципами, які суперечать об’єктивним економічним законам або для яких ще не створено відповідних передумов.

Об'єктами державної власності є:

1) матеріальна база функціонування держави як політичного інституту (майно органів державної влади та управління, збройних сил та міліції, монетний двір, пошта тощо);

2) економічна основа для підприємницької діяльності держави (промислові і сільськогосподарські підприємства, дороги, залізниці).

Суб'єктами господарювання державного сектора економіки є суб'єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб'єкти, державна частка у статутному фонді яких перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, що забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів [9, ст. 130-132].