Випишіть особисто невільні категорії населення, що існували в Київській Русі згідно з «Руською правдою»

Виберіть серед нижче наведених назв племен ті, на базі яких були утворені східно-слов’янські племена. Зазначте, коли і за яких обставин утворилися східно-словянські племена.

Венеди, анти, дуліби. Східнослов'янські племена утворилися у V ст. н.е. внаслідок Великого переселення народів та диференціації слов’янства на 3 гілки: словенів, склавинів, антів.

Випишіть із держ. утворень східних словян ті, що рохзташовувалися на території сучасної України. Звідки відомо про їх існування, коли вони існували, які мали політичні центри і які східно-словянські племена до них входили?

Спираючись на повідомлення арабських авторів Алі Стахрі, Ібн Хаукаля та Ал Масуді, дослідники доводять, що в середині – на початку другої половини IX століття в Східній Європі існувало три об’єднання східнослов’янських племен: з них на території сучасної України - Куявія, Артанія (Арсанія). Ці об’єднання локалізувались, відповідно, в Середньому Подніпров’ї, та в Надазов’ї. Куявія – це і є держава Аскольда. До її складу входили землі полян, древлян, дреговичів і південно-західної частини сіверян (разом із Черніговом). Русь спочатку керувалася трьома центрами: на території України - Куявія (Київська земля), та Артанія — Надазовська (пізніше Тмутараканська) Русь. Вчені визначили, що у склад Артанії входили слов'янські об'єднання сіверян, радимичей та в'ятичей, займавших територію від Дніпра (Десни) до Волги.

Випишіть східно-словянські племена, що не мешкали на території сучасної України?

Кривичи, в'ятичі, полочани, ільменські словени, радимичі, дреговичі.

Випишіть східно-словянські землі, що увійшли до складу Київської Русі за часів правління Володимира Святославовича, зазначте роки правління князя.

Володимир Святославович (князював у 980 – 1015 рр.) приєднав землі білих хорватів, землю в’ятичів, радимичів.

Випишіть київського князя, який найвдаліше вів війни з візантійською імперією й уклав найсприятливіші для Київської Русі мирні угоди з візантійським імператором.

Олег (князював у 882-912 рр.) здійснив два переможних походи на Константинополь у 907 р. та 911 р. Русько-візантійський договір 911 р. мав 15 статей і передбачав сплату Візантією значної контрибуції (48 тис. гривень золотом), безмитну торгівлю, надання пільгових умов руським купцям у Константинополі та ін.

Випишіть особисто невільні категорії населення, що існували в Київській Русі згідно з «Руською правдою».

Холопи, закупи, ізгої, рядовичі. Феодально-залежним населенням у К. Р. були рядовичі, закупи та ізгої. Холопи перебували на становищі рабів. Закуп - це людина, яка попала в боргову кабалу і зобов'язана своєю працею у господарстві хазяїна повернути одержану у нього "купу". Закуп повинен виконувати сільські роботи. Він мав доглядати хазяйську худобу. Феодал наділяв закупа земельною ділянкою, а також сільськогосподарським знаряддям і робочою худобою. Близькими за своїм становищем до закупів були рядовичі - селяни, що працювали на феодала за договором ("рядом"). Всі рядовичі і закупи одночасно з економічною залежністю попадали і в юридичну залежність до землевласника. Якщо боржник ухилявся від сплати боргу, то він міг стати рабом. В сільській общині була категорія населення, яка мала назву ізгої. Ізгой — це людина "зжита", вибита зі звичайної колії, позбавлена свого попереднього стану. Значний контингент феодально залежних ізгоїв формувався за рахунок холопів, які викупилися на волю. Закон регламентував різні джерела холопства. "Руська Правда" передбачала наступні випадки: самопродаж у рабство (однієї людини або всієї родини), народження від раба, одруження на рабі, "ключництво", тобто надходження в служіння до пана, але без застереження про збереження статусу вільної людини. Джерелами холопства були також: здійснення злочину (таке покарання, як "потік і розгарбування", передбачало видачу злочинця "головою", перетворення в холопа), втеча закупа від пана, злісне банкрутство.