Фінансова надійність страхової компанії: сутність, законодавчі вимоги

Фінансова надійність забезпечується кількома чинниками:

-розміром власних коштів,

-правильно розрахованими тарифними став­ками,

-збалансованим страх портфелем,

-величиною страх резервів, адекватних сумі взя­тих страховиком на себе зобов'язань,

-розміщенням страх резервів,

-перестрах-ям.

Фінансова надійність страховика- його здатність виконати страх зобов'язання, які прийняті за до­говорами страх-ня та пере­страх-ня у разі впливу несприятливих чин­ників.

Порядок формування статутного фонду регу­люється чинним законодавством і статутними документами. Основними вимогами до ство­рення укр страх компаній є наявність мінімального розміру статут фонду- 100 тис екю (для компаній, створених за участю іноз юр осіб та іноз грома­дян- 500тис екю)

Страховик у ході д-ті повинен мати не тільки статут фонд, а й значний обсяг власних коштів, вільних від зобов'язань. Такими кош­тами є га­рантійний фонд та вільні резерви.

Фінансова надійність страховика залежить від правильного розрахунку тарифних ставок, які є ціною за страхову послугу.

Ще один фактор- достатність страх резервів, які відбивають обсяг страх зобов'язань за ук­ладе­ними договорами. Розмір страх резервів повинен бути адекватний узятим страх зо­бов'язанням.

Фін надійність ще забезпеч-ся перестрах-ям. Значна вартість об'єктів, які можуть бути прий­няті на страх, незбалансований страх портфель, коливання рез-тів д-ті страховика, можуть нега­тивно вплинути на фін надійність страх компанії.

Додержання страховиком перелічених чин­ників, котрі мають вплив на його фін надійність, є пев­ною гарантією для страху­вальників, які в обмін на сплачені гроші отри­мують від страховика за­певнення щодо за­безпечення страх захисту.

15. Перестрахування як метод забезпечення фінансової надійності страховика.

В період індустріалізації та науково-технічної революції ризики нестримно примножуються, а це, у свою чергу, збільшує як кількість, так і розміри збитків.

Якщо страхова компанія утримуватиме на своїй відповідальності ризики з високою страховою вартістю, то можлива ситуація, коли створені страхові резерви не відповідатимуть ступеню ризику і в разі настання страхової події компанія не зможе виконати своїх фінан­сових зобов'язань. Страховій компанії загрожують також великі збит­ки від масових дрібних ризиків, сконцентрованих на невеликій терито­рії.

Отже, потреба в перестрахуванні виникає за таких обставин.

Ø Можливий збиток, пов'язаний з великим ризиком. До цієї кате­горії згідно з правилом, прийнятим ЄС, належать підприємства, що відповідають двом з трьох наведених далі умов:

• сума балансу перевищує 6,2 млн екю;

• товарообіг більший за 12,8 млн екю за рік;

• число зайнятих понад 250 осіб.

Ø Можливий катастрофічний випадок, тобто кумуляція збитків у результаті однієї події.

Ø Перевищується середня частота збитків.

Перестрахування – це страхування одним страховиком (цвден-том, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання всіх або частини своїх обов'язків перед страхувальником іншого страховика (перестраховика).

Страховик (цедент, перестрахувальник), який уклав з перєстрахо-виком договір про перестрахування, лишається відповідальним перед страхувальником у повному обсязі згідно з договором страхування.

Ризик, прийнятий перестраховиком від перестрахувальника, може бути знову переданий у певній частині іншому перестраховику. Цей процес називають ретроцесією. Сторону, що передає непрямий ризик, називають ретроцедентом, а сторону, що бере на себе такий ризик, – ретроцесіонарієм.

Перестра­ховуючи дорогі ризики часто звертаються до послуг брокерів.

За свої послуги (представлення клієнта; консультування; ведення переговорів; розподіл ризиків) брокер отримує комісію (10-15% нетто-премії).

При проведенні перестрахувальних операцій спира­ються на ті самі принципи, що й при страхуванні.

Стра­ховик передає перестраховику частину ризику, а також і частину премії. Але за організацію прийому ризику на страхування страховик має право на отримання комісійної винагороди.

Існують такі види комісій:

Оригінальна комісія – відрахування з премії на користь цедента. Виплачується в перестраховувальній цесії.

Перестраховувальна комісія – відрахування з премії на користь ретроцедента. Використовується при ретроцесії.

Брокерська комісія – відрахування з премії на користь брокера.

Страховик (цедент) має також право на тантьсму — комісію 'з при­бутку, що його перестраховик може отримати за результатами прохо­дження договору перестрахування. Тантьєма виплачується щороку Із суми чистого прибутку, який отримує перестрахову вальна компанія.

Перестрахування не лише захищає страховиків, а й сприяє захисту самого страхувальника.