Проблема забр-ня н.с дуже гостро постала у нашій ераїні, особливо після аварії на ЧАЕС.
Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначає правові, економічні та соціальні основи організації захисту природного середовища.
Згідно з вітчизняним закон-вом забруднювач несе відпов-сть за забруд-ня навк прир серед-ща та зниження якості прир рес-сів, за поруш-ня закон-ства про охорону навк прир сер-ща.
Стр-ня відпов-сті за шкоду, заподіяну навк середовищу, базується сьогодні на таких умовах:
• компенсувати страхувальникові усі суми, присуджені за законом постраждалим третім особам у зв'язку з настанням страхового випадку. До суми компенсацій вносяться також судові витрати;
• страхуванням покриваються лише випадкові забруднення. Навмисні дії або помилки, які можуть збільшити ймовірність шкоди третім особам, страхуванням виключаються;
• суми щтрафів не включ-ся у страхове покриття.
Поліси страхування відповідальності за екологічні забруднення не покривають шкоди внаслідок навмисного порушення страхув-ком законодавчих актів, постанов, розпоряджень та ін нормат док-тів, що рег-ть питання екології.
|
|
Хоч договір укладається на рік, розуміється продовження його в того самого страховика. Через високі стр премії, великі адмін витрати при розробці умов страхування та укладанні договору чи програми превентивних заходів та здійсненні контролю і страховикові, і страхувальникові вигідно партнерство на строк не менше 5-10р.
Чітко обумовл-ся географ ліміти.
Стр-ки обмежують макс відпов-сть грош сумою та періодом часу.
Конкретний поліс стр-ня може покривати не лише випадкові забр-ня, але й ризик поступового забр-ня. Страх покриття надається для відшкод-ня збитку 3-м особам. Тому не відшкод-ся витрати на превентивні заходи чи очищення його власного майна. Але компен-ся витрати 3-х осіб щодо мінім-ції збитку, прийняті після настання нещ випадку.