Глюкоза. Фізіологічне значення, показання до застосування в акушерстві та гінекології

Глюкоза є одним з основних енергетичних джерел в організмі, має антитоксичні властивості. Глюкозу використовують у медицині у формі ізотонічного та гіпертонічного розчинів, таблеток.

Ізотонічний розчин глюкози має 5% концентрацію.

Його осмотичний тиск дорівнює такому тискові крові та рідин організму. Застосовують при зневодненні, хронічних захворюваннях, виснаженні, інтоксикації, хворобах печінки, колапсі, шоці, а також для розведення ліків. Глюкоза в ізотонічному розчині є постійним компонентом кровозамінних та протишокових рідин. Вводити слід підшкірно крапельно (300-500 мл), внутрішньовенно та ректально крапельно (500-1000 мл).

Гіпертонічний розчин глюкози має 10-40% концентрацію.

Осмотичний тиск його вищий, ніж такий тиск крові і міжклітинних рідин. Гіпертонічні розчини глюкози сприяють підвищенню АТ, покращенню серцевої діяльності, антитоксичної властивості печінки.

Показання: гіпоглікемія, хвороби печінки, шок, колапс тощо.

Вводити глюкозу в гіпертонічному розчині необхідно тільки внутрішньовенно. При підшкірному чи внутрішньом’язовому введені виникають запалення, некроз тканин.

Препарат відпускається у вигляді розчину. Має специфічний запах. Вживається для збудження дихання. В хірургічній практиці – для обробки рук хірурга. Може використовуватися як блювотне при отруєнні алкоголем. Визначте препарат.

Даним препаратом є розчин аміаку 10%, який по іншому називається нашатирний спирт. Застосовується при запамороченнях (для збудження дихання), для стимуляції блювання, а також зовнішньо: при невралгіях, міозітах, укусах комах, для обробки рук хірурга. За неправильного застосування може викликати опіки стравоходу та шлунку (в разі вживання нерозбавленого розчину), рефлекторну зупинку дихання (при вдиханні в високій концентрації). Оскільки є слабкою основою, при взаємодії нейтралізує кислоти. Фізіологічна дія нашатирного спирту при вдиханні викликана різким запахом аміаку, який подразнює специфічні рецептори слизової оболонки носа та сприяє збудженню дихального та судинорухового центрів мозку, викликаючи прискорене дихання та підвищення артеріального тиску.

4. Виписати в рецепті та провести фармакотерапевтичний аналіз - Магнію сульфат

1. Українська назва Магнію сульфат
2. Латинська назва Magnesii sulfas
3. Фармакологічна група Осмотичні проносні засоби.
4. Механізм дії Седативна, діуретична, проти судомна, проти аритмічна, гіпотензивна дія.
5. Фармакологічний ефект Регулює обмінні процеси, міжнейрональну передачу та м’язову збудливість, перешкоджає надходженню Ca2+через пресинаптичну мембрану.
6. Показання до застосування Пееклампсія, еклампсія, гіпертензивний криз, загроза передчасних пологів, при дуоденальному зондуванні як жовчогінний, проносний засіб.
7. Побічна дія Брадикардія, диплопія, раптовий" приплив" крові до шкіри обличчя, головний біль, зниження артеріального тиску, нудота, задишка, порушення мови, блювання, астенія.
8. Протипоказання Гіпер чутливість до компонентів препарату. Артеріальна гіпотензія, пригнічення дихального центру, виражена брадикардія. Тяжка хронічна ниркова недостатність. Перед пологовий період за 2 години допологів. Міастенія. Захворювання органів дихання, які супроводжуються дихальною недостатністю. Менструація.
9. Форма випуска Розчин для ін'єкцій 20%, порошок.
10. Рецепт
Rp.: Sol. Magnesii sulfatis 25% 10,0
  D. t. d. N 10 in amp.
  S. Внутрішньовенно / внутрішньомязово

Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: