Тема 6. Судині мікози деревних та чагарникових порід

Питання:

1. В чому полягають особливості патогенезу судинних мікозів?

2. Який морфо-фізіологічний механізм лежить в основі погіршення стану рослин при ураженні судинними мікозом?

3. Які біологічні особливості збудників графіозу, трахеомікозу та вілту забезпечують швидке поширення осередків хвороби?

4. Проблематика проведення захисних заходів при ураженні судинним мікозом.

Література:

1. Кузьмичев Е.П., Соколова Э.С., Мозолевкая Е.Г. Болезни древесных растений: справочник [Болезни и вредители в лесах России. Том 1.] – М.: ВНИИМ, 2004. – 120 с.

2. Минкевич И.И. Эпифитотии грибных болезней древесных пород.– Л: Из-во ЛГУ, 1986.– 115с.

3. Hanish, M. A., H. D. Brown, and E. A. Brown (Eds.). 1983. Dutch Elm Disease Management Guide. USDA-FS and USDA Extension Service, Bulletin One.

4. Mercado-Blanco J., López-Escudero F.Verticillium wilt of olive and its control: The heat is on // Plant soli. – 2012, Vol. 355. – P.17–21.

Тема 7. Гнильові хвороби дерев.

Питання:

1. В чому відмінності метаболізму дереворуйнівних грибів, що є збудниками білої та бурої гнилизни?

2. Чому осередки кореневої губки характеризуються дуже значною шкодочинністю?

3. Основні збудники кореневих гнилей листяних порід та їх поширення в Україні.

4. В чому полягає небезпека ураження деревостанів стовбуровими гнилизнами?

Література:

1. Бондарцева М.А. Определитель грибов России, вып.2 (порядок Афиллофоровые).– СПб.: Наука, 1998.– 392с.

2. Бондарцева М.А., Пармасто Э.Х., Определитель грибов СССР // Афиллофоровые грибы, вып. 1 (Семейства гименохетовые, лахнокладиевые, кониофоровые, щелелистниковые).– Л: Наука, 1986.– 192 с.

3. Давыдкина Т.А. Стереумовые грибы Советского Союза.– Л.: Наука, 1980.– 143 с.

4. Круглые лесоматериалы. Справочник. Изд. 2-е переработ. ЦНИИМЭ.– М.: Лесная промышленность. – 1974.– 140с.

5. Ладєйщікова О.І., Усцький І.М., Черних О.Г., та інш. Настанова по захисту соснових насаджень від коренової губки.– Харкіів, 2001.– 27с.

6. Мухин В.А., Экология дереворазрушающих грибов.– Екатеринбург: УрО РАН.– 2002.– 306с.

Тема 8. Деструктори та субдеструктори деревини

Питання:

1. Основні механізми біогенної деструкції деревини в помірних широт

2. Видове різноманіття сапротрофних дереворуйнівних грибів в Україні.

3. Етапи та сукцесії біогенної деструкції деревини

4. Поява пороків деревини під час зберігання.

Література:

1. Бондарцева М.А., Пармасто Э.Х., Определитель грибов СССР // Афиллофоровые грибы, вып. 1 (Семейства гименохетовые, лахнокладиевые, кониофоровые, щелелистниковые).– Л: Наука, 1986.– 192 с.

2. Давыдкина Т.А. Стереумовые грибы Советского Союза.– Л.: Наука, 1980.– 143 с.

3. Мухин В.А., Экология дереворазрушающих грибов.– Екатеринбург: УрО РАН.– 2002.– 306с.

4. Ролл-Хансен Ф., Ролл-Хансен Х. Болезни лесных деревьев.–– СПб.: ЛТАб, 1998.–– 120 с.