Методичні рекомендації

Відповідаючи на перше питання вкажіть, що у процесі забезпечення суспільства ретроспективною документною інформацією виділяють три етапи: організація користування документами, користування документами, та використання архівної інформації. Розтлумачте їх завдання та особливості і наголосіть, що для правильної організації цього процесу працівники архівів мають постійно вивчати потреби в архівній інформації, орієнтуватися в її джерелах. Розкажіть про прийнятий зараз поділ джерел ретроспективної інформації на чотири групи. Назвіть та охарактеризуйте їх.

Слід пояснити, що потреби в ретроспективній інформації архівознавство поділяє на очевидні та приховані. Перехід прихованих потреб в очевидні відбувається під впливом ознайомлення із за-гальними відомостями про склад і зміст архівних фондів, зокрема, вивчення архівних довідників, аналізу інформації веб-сайтів архівних установ, документальних експозицій, радіо- і телепередач, екскурсій до архівів. Поряд із найпоширенішою класифікацією потреб за предметно-тематичною ознакою в архівознавстві розрізняють групування потреб за додатковими ознаками: хронологічною, географічною, ієрархічною, галузевою, адресною та матеріальною. Наголосіть, що групування потреб в архівній інформації за цими ознаками допомагає архівістам виявити відомості про те, які саме державні архіви, фонди, колекції, окремі документи користуються найбільшим попитом у споживачів, спрогнозувати використання документної інформації.

На початку розгляду другого питання необхідно наголосити, що у практиці науково-інформаційної діяльності державних архівів виділяють кілька напрямів використання архівної інформації, зокрема, у сфері управління, у сфері економіки, у політичному житті, у науковій діяльності, у культурно-духовному житті, у соціально-правовому напрямі. Дайте розгорнуту характеристику кожному з напрямів. Покажіть своє знання найпоширеніших форм використання документної інформації. Зупиніться на ініціативному інформуванні; виконанні соціально-правових, генеалогічних і тематичних запитів громадян; експозиційній роботі архіву; використанні через засоби масової інформації; користуванні документами у читальному залі; публікації документів. Розкажіть про кожну з названих форм та наведіть конкретні приклади. Бажано розповісти про зарубіжний досвід використання архівної інформації та можливості застосування його на вітчизняному ґрунті.

Третє питання слід розпочати з роз’яснення терміну «архівна евристика». Поясніть, що ця спеціальна історична дисципліна вивчає шляхи і засоби пошуку архівної інформації і своїм головним завданням має пошук і виявлення документів певної тематики, спрямування, авторства тощо. Перерахуйте і поясніть особливості цього процесу. Розкажіть, що Вам відомо про перехресний пошук інформації. Якою є послідовність та технологія його проведення? Покажіть знання зарубіжного досвіду в організації пошуку архівних документів. Ваша відповідь буде повнішою, якщо надасте інформацію про наявність бар’єрів неінформованості, що заважають пошуку архівних документів. Слід розповісти про матеріальний, мовний та ін. бар’єри, причини їх виникнення та шляхи подолання.

Починаючи висвітлювати четверте питання наголосіть, що проблема ефективності використання НАФ має не лише внутріархівне значення, але й винятково важливою в умовах інформаційного суспільства. Ефективність організації використання відображає результативність діяльності архівної установи з надання суспільству архівної інформації. Розкажіть про основні показники ефективності використання документів НАФ. Прокоментуйте, як вони визначаються, від чого залежать та яким чином досягається ефективне використання документів. Дайте визначення терміну «архівний маркетинг». Зупиніться на соціологічній частині архівного маркетингу та консалтингово-фінансовому боці цієї справи. Охарактеризуйте діяльність маркетингових служб в європейських та американських архівах. Підсумовуючи розглянуті питання наголосіть, що організація використання архівної інформації є інтеграційним фактором усіх інших напрямів роботи архівних установ, вона зближує архіви усіх типів і рівнів, підносить їх роль в усіх сферах суспільного життя.

Методика виконання домашнього завдання

Домашнє завдання являє собою початкове наукове дослідження. Його завданням є одержання знань з обраної проблеми шляхом системного ознайомлення з основними архівними джерелами та спеціальною літературою, уміння аналізувати та систематизувати опрацьований матеріал, робити самостійні висновки.

Виконання домашнього завдання необхідно розпочати з ознайомлення з матеріалами до обраної теми, вказаними у списку літератури. Тому перш за все треба скласти бібліографію проблеми та список (джерел) літератури за темою роботи. Після того починається новий етап — робота над джерелами (літературою). Починати слід із вивчення спеціальної наукової літератури. Це дає можливість студенту ознайомитися з рівнем розробки в архівознавчій літературі обраної ним теми. До того ж починати вивчення літератури треба з останніх видань, а потім поступово знайомитися з працями, які вийшли друком раніше.

Виключне значення для написання домашнього завдання мають джерела. Тому чим ширше залучена документальна база, тим переконливіше виглядатимуть висновки і якість самої роботи.

На наступному етапі необхідно розробити план домашнього завдання (простий чи складний за бажанням автора). План домашнього завдання складається залежно від тих питань, які досліджуються, але, як правило, він включає такі структурні елементи:
1) вступ; 2) розділи або глави, де висвітлюється основний зміст обраної теми; 3) висновки; 4) список використаних джерел (літератури); 5) інколи ілюстративний додаток документів, таблиць, схем, карт, фотографій та ін.

Однією з найскладніших і найважливіших частин домашнього завдання є вступ, у якому визначається актуальність теми. Формулюється мета та завдання роботи, подається стислий історіографічний огляд літератури з означеної теми. При цьому недостатньо обмежуватися лише переліком авторів чи назвами книг, а слід стисло охарактеризувати значення тієї чи іншої праці, яка згадується для розробки проблеми. Домашнє завдання складається з глав або розділів, які в свою чергу, можуть поділятися на параграфи, де викладається основний матеріал теми згідно з планом. Виклад матеріалу має бути логічним, послідовним та лаконічним. Слід уникати повторювань, нечітких формулювань. Цитуючи джерела (літературу) під час викладення матеріалу, слід робити на них посилання із зазначенням номерів сторінок.

Висновки мають відповідати основному змісту роботи, бути конкретними і підсумовувати відповіді на питання плану.

Список літератури оформлюється відповідно до вимог вищої школи: в алфавітному порядку, з наведенням усіх вихідних даних джерел (див. список літератури).

Обсяг домашнього завдання 10-15 друкованих аркушів формату А-4 (шрифт – 14, інтервал – 1,5).

Зразок оформлення титульної сторінки наведений у дод.1.