Розлади лактації. Прогнозування розвитку гіпогалактія, її профілактика та лікування

Найчастішим розладом лактації є гіпогалактія. Під гіпогалактією розуміють знижену секреторну можливість молочних залоз під час лактації.

Класифікація гіпогалактії:

1. В залежності від причин та факторів що сприяють розладам лактації виділяють первинну (або нейроендокринну) та вторинну (або набуту) гіпогалактію.

2. В залежності від терміну розвитку розрізняють ранню (виникає в перші 10 діб після пологів) та пізню (розвивається пізніше ніж 10 діб після пологів). Рання гіпогалактія, як правило буває і первинною.

3. В залежності від ступеню недостатності грудного молока по відношенню до добової потреби виділяють 4 ступені гіпогалактії:

І ступінь – добовий дефіцити грудного молока складає до 25%

ІІ ступінь – добовий дефіцити грудного молока складає до 50%

ІІІ ступінь – добовий дефіцити грудного молока складає до 75%

ІУ ступінь – добовий дефіцити грудного молока складає більше 75%

Профілактика гіпогалактії. Велике практичне значення має визначення ризику розвитку гіпогалактії у кожної конкретної матері. Найбільший позитивний вплив на лактаційні можливості жінки становлять в першу чергу:

раннє прикладання дитини до грудей (в перші хвилини після пологів);
позитивне емоційне відношення щодо природного вигодовування.

Мають значення також інші фактори, такі як висока активність смоктання дитини після пологів, початок лактації в першу добу після пологів, до пологова підготовка молочних залоз до годування, регулярне зціджування залишків грудного молока, відсутність патології молочних залоз, фізіологічний перебіг вагітності пологів та післяпологового періоду.

Профілактика гіпогалактії повинна проводитись в усі періоди розвитку плоду, дівчинки, дівчини, жінки і складається з трьох етапів

Перший етап. Профілактика гіпогалактії у дівчинки – майбутньої матері. Необхідно забезпечити здоровий образ життя та створити гармонійні умови для фізичного, психічного та статевого розвитку дівчинки. Забезпечити природне вигодовування на першому році життя, своєчасне виявлення і лікування гострих та хронічних захворювань (соматичних, інфекційних, алергічних, неврологічних), своєчасну санацію хронічних вогнищ інфекції. В період статевого дозрівання - контролювати розвиток молочних залоз, становлення менструальної функції. Відхилення в термінах статевого дозрівання від нормальних показників потребує обов’язкового консультування дівчинки у дитячого ендокринолога, гінеколога, та при необхідності проведення відповідної корекції та лікування.

В усі вікові періоди, але особливо в пубертатному періоді необхідно дуже зважено призначати препарати, що можуть вплинути на статевий розвиток та погіршити в подальшому лактаційну функцію жінки (такі як глюкокортикостероіди, анаболічні гормони, антиметаболіти, цитостатики).

В репродуктивному періоді велику увагу необхідно приділяти виявленню та лікуванню гінекологічних захворювань, проводити роз’яснювальну роботу щодо попередження паління, алкоголізму, наркоманії, токсикоманії.

Другий етап. Під час вагітності для профілактики гіпогалактії необхідною умовою є рання постанова на облік в жіночій консультації. Співробітники жіночої консультації проводить підготовку жінки до лактації:

· проводять бесіди щодо значення природного вигодовування для розвитку дитини;

· за необхідності, проводять сеанси психотерапії (щоб сформувати у майбутньої матері позитивну мотивацію до природного вигодовування своєї дитини).

· пояснюють необхідність раціонального харчування вагітної жінки, вказують добову потребу рідини (не повинна перевищувати 2.0 літрів);

· пояснюють необхідність раціонального рухового та гігієнічного режимів

· навчають методам підготовки молочних залоз до лактації (щоденний дворазовий масаж за 2 місяці до пологів), техніці зціджування залишків грудного молока, принципам догляду за молочними залозами під час лактації, для профілактики їх захворювань (тріщини сосків, мастити).

Третій етап профілактики - після народження дитини (в пологовому будинку). Найбільш інтенсивним стимулятором лактації на цьому етапі є раннє прикладання дитини до грудей матері. Протипоказаннями для цього є важкі порушенні мозкової геодинаміки, гемолітична хвороба новонароджених, глибока недоношеність дитини, важкі форми респіраторних розладів, серцево-судинна недостатність,, деякі вроджені вади (наприклад незрощення верхньої губи та щелепи), загальний важкий стан матері, пов’язаний з пологами або захворюваннями, ВІЛ-інфіковані матері, хворі на активну форму туберкульозу та сифіліс.

Сучасним є перебування дитини з матір’ю та годування дитини не за режимом по годинах, а за потребою немовляти (іноді до 12-20 разів за добу).

Четвертий етап профілактики гіпогалактії проводиться після виписки з пологового будинку. Він також включає виконання всіх рекомендацій щодо організації повноцінного харчування, здорового способу життя, дотримання раціонального режиму сну та відпочинку, підтримання доброзичливого відношення до природного вигодовування в сім’ї тощо.

Лікарські препарати, що можуть впливати на лактацію
Пригнічують лактацію	Стимулюють лактацію
Адреналін, норадреналін, атропін, камфора, певні гормональні препарати, сольові проносні засоби, діуретики, фенобарбітал.	Апілак, вітаміни А, Е, С, групи В, РР, нікотинова та глютамінова кислоти, метоклопрамід, пірроксан, препарати йоду, резерпін, теофілін, деякі гормональні препарати.

Гарна венозна сітка, збільшення молочної залози між годуваннями, кількість цівок молока при зціджування, підвищення температури тіла під залозою на 0.5-1.0ºС свідчать про гарну лактацію.

Лікування гіпогалактії починають проводити при умовах об’єктивних ознак зниження лактації (необхідно пам’ятати про фізіологічні лактаційні кризи).

Достовірні ознаки недостатнього отримання дитиною грудного молока.

- Прибавка в масі менше 500 г за місяць.

- Сечовідділення дитини менше 6 разів на добу, сеча жовта, концентрована з різким запахом.

Основним заходом в лікуванні гіпогалактії є регулярне прикладання дитини до обох грудей. Сучасним є призначення чаю НІРР для покращення лактації, гомеопатичних препаратів „Маммогран” (Український гомеопатичний союз), та „Лактація” (Російський гомеопатичний союз). Позитивний ефект отримують при використанні препаратів виготовлених на основі гідролізату сухих дрожей. В комплексному лікуванні використовують УФО молочної залози, електрофорез з нікотиновою кислотою, діатермію, рефлексотерапію.

Необхідно відмітити, що збільшення добової калорійності не сприяє покращенню лактації, а призводить до ожиріння жінки. З харчових продуктів лактацію стимулює твердий сир (по 50 г 2 рази на день), сметана (по 50 г 2 рази на день), мед (60 г/день), сік чорної смородини (100 мл/день), грецькі горіхи (5-6 штук/день), або сироп незрілих горіхів (1 ст/л 3 рази на день), пивні дріжджі (по 60.мл 2 рази на день).

Матеріали для самоконтролю:

А. Тести до заняття №1: