Здійснення управління системою державного земельного кадастру

11. Система контролю за функціонуванням державного земельного кадастру.

Державний земельний кадастр повинен забезпечити вивчення земельного фонду держави в цілому, в межах АТО а також окремих підприємств. В зв'язку з цим система державного земельного кадастру має ієрархічну схему, тобто багаторівневу:

I рівень - базовий (район і нижче)

II рівень - регіональний (АРК та області)

III рівень - національний (загальнодержавний)

На кожному рівні формується база даних про земельні ділянки, яка входить в базу даних вищого рівня.

На базовому рівні - форми і зберігання:

· відомості про земельні ділянки розміщені на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць (від району і нижче) межі земельної ділянки;

· розподіл земельної ділянки серед власників і землекористувачів;

· правовий режим;

· оцінку.

У регіональному рівні містяться відомості про межі АТО та статистичні дані про земельні ділянки в їх межах. Крім того тут передбачено ведення регіональних, централізованих баз даних до яких входять бази даних 1-го рівня.

Національний рівень - містяться відомості про державний кордон, межі АР Крим, областей та міст державного значення, статистичні дані про землі. На цьому рівні передбачено ведення централізованої бази даних ДЗК.

Функціонально технологічна схема передбачає такі етапи:

1) Проведення кадастрових робіт (зонування, бонітування).

2) Формування кадастрової справи, в цю справу входять три групи документів:

а) технічні;

б) правові (копії всіх правовстановлюючих доку­ментів, акти, договори, рішення відповідних органів про надання, звернення до відповідних органів, листи та ін.);

в) економічні;

3) Формування бази даних базового рівня.

Ведення ДЗК на державному рівні не можливе без єдиного стандарту правових, правовстановлюючих та нормативних документів для регіонального та місцевого

Земельно-кадастрова документація - це затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, які містять відомості про межі адміністративно-територіальних утворень, територій з особливими природоохоронними, рекреаційними і заповідними режимами, земельних ділянок, власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, правовий режим земель, їх кількість, якість, економічна цінність та вартість, розподіл земель по власниках землі і землекористувачах, населених пунктах та інших адміністративно-територіальних утвореннях.

Усім документам, які забезпечують створення системи та ведення державного земельного кадастру і включені до єдиної системи нормативно-правових актів, присвоюються децимальні номери, які будуються за класифікаційною ознакою. Для позначення класифікаційної ознаки призначення документу у сфері державного земельного кадастру використовуються такі позначення:

0 - розповсюдження документа для всіх рівнів;

1 - розповсюдження документа на національному рівні;

2 - розповсюдження документа на регіональному рівні;

3 - розповсюдження документа на місцевому рівні.

Для позначення класифікаційної ознаки змісту документів у сфері державного земельного кадастру використовуються такі позначення:

"З" - документ загального змісту;

"С" - документ, що регламентує склад і зміст земельно-кадастрової документації та інформації;

" Т" - технологічний документ, що регламентує порядок ведення державного земельного кадастру;

"П" - документ, що регламентує порядок надання земельно-кадастрової інформації.

Для класифікації ознаки документа, що вказує на обов'язковість їх застосування, використовується позначення "О" і для документа, що має рекомендований характер, - "Р", які позначаються після класифікаційної ознаки групи документів через крапку (наприклад "П.О" або "Т.Р").

Повне позначення документів єдиної системи нормативно-правових актів у сфері державного земельного кадастру (децимальний номер) включає:

- букви "ДЗК ", що вказують на приналежність документа до комплексу документів ЄСНПА ДЗК;

- класифікаційної ознаки призначення документа ДЗК (цифри "0", "1", "2" чи "3");

- класифікаційної ознаки змісту документа ДЗК ("З", "С", "П", "Т"); ознак, які вказують на обов'язковість виконання документа "О" чи "Р"; порядковий номер документа в класифікаційній групі за змістом; ознака версії документа; рік затвердження документа.