Приймаємо наступний розподіл населення міста за рівнем добробуту:
- кількість люди з високим рівнем добробуту складають 5% населення;
- кількість людей з середнім рівнем добробуту складає 70% населення;
- кількість людей з низьким рівнем добробуту складає 25% населення.
Розраховуємо чисельність кожної групи населення.
Чисельність населення з високим рівнем добробуту, яка складає 5% від загальної чисельності населення міста:

Чисельність населення з середнім рівнем добробуту:


Рис. 1. Зонінг мікрорайонів для людей з низьким рівнем добробуту

Рис. 2. Зонінг території мікрорайонів для людей з середнім рівнем добробуту

Рис. 3. Зонінг мікрорайонів для людей з високим рівнем добробуту
Відповідно, чисельність населення міста з низьким рівнем добробуту:


Робимо припущення, що населення міста з низьким рівнем добробуту буде забезпечено муніципальним житлом міською владою. За норматив приймаємо санітарно-гігієнічні норми проживання – 24м2 на одного мешканця.
Визначення необхідної площі земельних ділянок для розселення людей з різним рівнем добробуту та розподіл території мікрорайонів і кварталів за різними типами забудови .
Рівень благоустрою житлової забудови, а отже, й ціна житла, відповідає містобудівній цінності території, де воно має бути збудовано.
Відповідно вимогам різних груп населення до якості житла запропоновано чотири типи житлової забудови різного рівня благоустрою, а саме:
котеджна (найвищий рівень благоустрою), малоповерхова блокована (високий рівень благоустрою), середньоповерхова та багатоповерхова забудова (середній та нижчий за середній рівень благоустрою житла).






