Р о з д і л V

ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА У СФЕРІ
НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Стаття 17. Державна підтримка науково-інформаційної
діяльності

1. Держава з метою створення та розвитку національної системи
науково-технічної інформації забезпечує: створення державних мереж первинного збирання, обробки та
зберігання усіх видів науково-технічної інформації; проведення заходів для поширення і підвищення якісного рівня
інформаційної продукції та послуг; фінансову, в тому числі валютну, підтримку надходження
науково-технічної інформації до державних органів і служб
науково-технічної інформації, наукових і науково-технічних
бібліотек, створення їх мереж і відповідного технічного
забезпечення; підготовку кадрів у сфері інформатики і науково-інформаційної
діяльності через систему навчальних закладів вищої та середньої
освіти, підвищення рівня інформаційної підготовки спеціалістів
народного господарства; вільну конкуренцію між органами науково-технічної інформації,
іншими підприємствами та організаціями усіх форм власності, які
здійснюють науково-інформаційну діяльність; захист суб'єктів відносин в галузі науково-технічної
інформації від прояву недобросовісної конкуренції та монополізму в
будь-яких сферах науково-інформаційної діяльності. (Абзац сьомий
частини першої статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 1294-IV (1294-15) від 20.11.2003) 2. Держава сприяє відкритості та загальнодоступності
науково-технічної інформації. Обмеження щодо доступу, поширення та використання інформації,
яка є державною або іншою таємницею, що охороняється законом,
визначаються законами України. 3. Держава підтримує міжнародне співробітництво у сфері
науково-технічної інформації, створює для цього правові і
економічні умови та сприяє здійсненню суб'єктами
науково-інформаційної діяльності вільних і рівноправних відносин з
міжнародними організаціями і установами, якщо це не суперечить
чинному законодавству України. 4. Держава сприяє формуванню, зберіганню і ефективному
використанню державних ресурсів науково-технічної інформації
шляхом: створення реєстраційно-облікового механізму, який забезпечує
збирання, обробку і поширення відомостей про виконані за рахунок
коштів державного бюджету наукові дослідження і розробки,
дисертації та інші види науково-технічних робіт, про нові види
продукції, бази і банки даних; проведення пільгової податкової та фінансово-кредитної
політики щодо послуг з надання науково-технічної інформації
споживачеві та передачі інформації про науково-технічні досягнення
державним органам і службам науково-технічної інформації; виділення коштів і матеріально-технічних засобів для роботи
над створенням і розвитком державних ресурсів науково-технічної
інформації та їх використанням, а також для міжгалузевого обміну
інформацією про науково-технічні досягнення; створення механізму зберігання інформаційних ресурсів, баз і
банків даних, сформованих в державних організаціях та органах
управління, їх відповідної передачі іншим установам в разі
ліквідації або реорганізації; впровадження економічних механізмів створення і підтримки
підприємств, заснованих на приватній чи колективній власності, які
здійснюють інформаційну діяльність, та їх інтеграції в національну
систему науково-технічної інформації.

Стаття 18. Державне управління у сфері науково-технічної
інформації

Кабінет Міністрів України визначає орган державного
управління, який забезпечує організацію діяльності у сфері
науково-технічної інформації, здійснює функціональне управління
національною системою науково-технічної інформації, формує і
реалізує політику в цій сфері.

Стаття 19. Відповідальність за порушення законодавства
України про науково-технічну інформацію

Порушення законодавства України про науково-технічну
інформацію тягне за собою відповідальність згідно з чинним
законодавством.

Р о з д і л VI

МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У СФЕРІ
НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Стаття 20. Міжнародна інформаційна діяльність

Міжнародне співробітництво у сфері науково-технічної
інформації та міжнародна інформаційна діяльність регулюються
згідно з чинним законодавством.

Стаття 21. Міждержавний обмін науково-технічною
інформацією

1. Міждержавний обмін науково-технічною інформацією
здійснюється відповідно до угод, підписаних Україною. 2. Держава забезпечує відкритий і рівноправний доступ своїх
громадян і громадян держав - партнерів за угодами до інформаційних
ресурсів спільного користування. 3. Уряд України визначає національний інформаційний центр,
який координує міждержавний обмін науково-технічною інформацією.

Стаття 22. Діяльність іноземних фізичних та юридичних осіб
в Україні у сфері науково-технічної інформації

Іноземні юридичні та фізичні особи, а також особи без
громадянства можуть інвестувати розвиток сфери науково-технічної
інформації України відповідно до чинного законодавства.

Стаття 23. Забезпечення суверенітету України у сфері
науково-технічної інформації

Суверенітет України у сфері науково-технічної інформації
забезпечується: організацією та державною підтримкою власних інформаційних
систем і наданням для них можливостей шукати, фіксувати,
отримувати, оброблювати і поширювати в інтересах суспільства
науково-технічну інформацію, вироблену в Україні або в інших
країнах світу; встановленням власності держави на ресурси науково-технічної
інформації, що формуються за рахунок коштів бюджету; створенням і розвитком національної системи науково-технічної
інформації; організацією доступу інших держав до інформаційних ресурсів
України на основі укладання угод та договорів про їх спільне
використання, ліцензуванням і квотуванням науково-технічної
інформації, яка може бути використана за межами України для
виготовлення зброї, військової техніки, наукоємної продукції; організацією належної системи охорони та зберігання
інформації.

Президент України Л.КРАВЧУК

м. Київ, 25 червня 1993 року
N 3322-XII 3.Закон України «Про інформацію «Стаття 1. Визначення термінів, Стаття 14. Інформація про товар (роботу, послугу) N 2658-XII (2658-12) від 02.10.92,; Стаття 285. Право на інформацію про стан свого здоров'я, Кодекс від 16.01.2003 № 435-IV.

Стаття 12. Здійснення цивільних прав

1. Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

2. Нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, встановлених законом.

3. Особа може відмовитися від свого майнового права.

Відмова від права власності на транспортні засоби, тварин, нерухомі речі здійснюється у порядку, встановленому актами цивільного законодавства.

4. Особа може за відплатним або безвідплатним договором передати своє майнове право іншій особі, крім випадків, встановлених законом.

5. Якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом.

. Здійснення цивільних прав ст. 12,Цивільний Кодекс України, Кодекс від 16.01.2003 № 435-IV; Стаття 6, Акти цивільного законодавства і договір. 4. 1.Встановлюю поля,