Проби на якість гіпсу

1. Гіпс і воду у співвідношенні 1:1 змішують і виготовляють кульку; через 7-10 хвилин вона повинна затвердіти і не розбиватися при падінні з висоти 1м.

2. Готується гіпсова кашка із суміші гіпсу з водою консистенції рідкої сметани, яку розмазують тонким шаром на блюдечку, при цьому доброякісний гіпс твердіє через 5-6 хвилин; при притисненні пальцем гіпс не повинен роздавлюватися і на його поверхні не повинна виступати волога.

3. Накладають на кисть чи передпліччя виготовлену з 2-3 шарів нагіпсованого і змоченого водою бинта лонгету: доброякісний гіпс твердіє через 5-7 хвилин, і при знятті з руки така шина не кришиться, зберігаючи надану їй форму.

4. Гіпс насипають у металевий посуд і підігрівають на електричній плитці. Над гіпсом тримають дзеркальце. Якщо дзеркальце запітніло – з гіпсу виділяється водяна пара. Такий гіпс для використання непридатний, бо містить вологу.

5. Невелику частину гіпсу змішати з водою і визначити запах гіпсу. Якщо гіпс має запах тухлих яєць – він виділяє сірководень і не придатний до використання.

6. При стисканні гіпсового порошку у кулаку він повинен вільно проходити між пальцями і при розтискуванні кулака на долоні повинна залишатися незначна кількість гіпсу. При такій пробі він вважається придатним для використання.

При намочуванні гарячою водою гіпс твердіє швидше, холодною – повільніше. Звичайно для змочування гіпсових бинтів використовують воду температури +30-35°С.

Устаткування та інструментарій

1. Гіпсовий порошок (або фабричний гіпсовий бинт).

2. Марлеві бинти.

3. Ємність для бинтів.

4. Ємність для води (миска).

5. Плоский лоток.

6. Вода.

7. Спеціальний стіл для накладання гіпсу.

8. Вата

9. Інструменти для роботи з гіпсом (ніж, ножиці, пила для розрізання гіпсових пов’язок, щипці для відгинання країв гіпсової пов’язки та ін.).

10. Захисний одяг (клейончасті фартухи і нарукавники, гумові рукавички).