ЦІНА позову: 331,50 ірн

ПОЗОВНА ЗАЯВА про захист прав споживача

28 серпня 2005 року я, Когут С. В., в касі на автовокзалі емт Залізний порт придбала три квитки, копії, яких додаю (додаток № 1) у суб'єкта підприємницької діяльності — фізичної особи Смирнова Вадима Геннадійовича (Відповідача-1). На квитках (на звороті) стоїть штамп ТОВ «Автодор» м. Миколаїв (Відповідача-2). При покупці даних квитків, я замовила автобус «Неоплан», на що касир, тобто Відповідач-1 повідомив, що на цей автобус залишилось лите чотири останні квитки, вартістю по 100,00 грн. кожний, на що я погодилась та сплатила за три квитка 300,00 грн. В порівнянні з проїз­дом в поїзді в цьому напрямку вартість квитка в плацкарті коштує 25,00 грн.

Касир уточнив, що відправлення має бути о 18°° 28,08.05 р. з автовокзалу. На моє запитання в якому саме місці в Києві буде здійснюватись висадка, касир повідомив, що біля центрального залізни­чного вокзалу «Київ-пас» в 3 години ночі. Мій чоловік попросив свого брата нас зустріти на залізнич­ному вокзалі на автомобілі.

У назначений час, я, мій чоловік Когут І. В., моя мати Коваль Л. М. та мій малолітній син (4 роки, свідоцтво про народження додаю) прийшли до автовокзалу на посадку. О 18⁰⁰ автобуса не було. Ціка­вим виявилось ще й те, що на нього І не було пасажирів, хоча, як мені повідомив касир квитки нам були продані останні, а автобус має приблизно 47 місць. Нервуючись, я постійно підходила до касира і запитувала де наш автобус, на що відповідь була; «чекайте, буде».

Згідно ст. 15 ч. 5 Закону України «Про захист прав споживача» якщо виконавець прострочує на­дання послуги згідно з договором, він за кожну годину, якщо тривалість виконання визначена у го­динах прострочення сплачує споживачеві пеню у розмірі трьох відсотків вартості послуги.

Розрахунок пені за затримку відправлення:

Затримка відправлення мікроавтобуса (замість обумовленого автобуса) становить півтора години (з 18⁰⁰ до 19³⁰). Вартість послуг — 300,00 грн.,

3% і 300,00 грн. - 9,00 грн.

Пеня за півтора години: 9 • 1,5 = 13,50 грн.

О 19^м до нас підійшов чоловік і запитав: «хто на Київ?» Ми пішли за ним і побачили, що нам пропонують сісти до мікроавтобуса, який не відповідає умовам проїзду на велику відстань (з смт Залі­зний порт до м. Києва понад 650 км), не кажучи, про те, що квитки я придбала на комфортабельний автобус «Неоплан» (двоповерховий з багажним відділенням, м'які сидіння, кондиціонер, відсомагні-тофон тощо). Ніяких пояснень не було, на наші запитання водій мікроавтобусу відповідав, що ніби-то автобус буде.

За час даного переїзду в цьому мікроавтобусі я зі своєю сім'єю відчули багато незручностей: весь наш багаж стояв поруч з нами, що завдавало певних незручностей; водій брав попутних пасажирів, яким штучно створював місця кладучи дощечку на наші сумки; протягом усієї дороги було відкрите вікно, в той час коли моя мати була простуджена та також, це могло призвести до застуди моєї дити­ни. Одна з пасажирок, а саме Воронцова Любов Іванівна, в розмові з нами повідомила, що вона вже не вперше чує про таке перевезення (кошти сплачуються як за автобус «Неоплан», а везе мікроавтобус без дотримання умов дальнього рейсу).

Приїхавши до Херсону нас висадили майже на дорозі. Тут нас чекав мікроавтобус «Мерседес», д. н. ВТ 0000 АА, який належить суб'єкту підприємницької діяльності — фізичній особі Бойко Борису Васильовичу. Пасажирів, які мали їхати на автобусі «Неоплан» було приблизно з нами 15 (де інші бу­ли так і не відомо). Тс, що нам знову запропонували, зовсім не відповідало умовам комфортабельного автобусу. На запитання пасажирів де ж обумовлений автобус відповіді ніхто не надав. На нічний рейс та довгий маршрут повинно бути два водія, але він був один, що не могло не викликати у мене триво­ги за себе та за мою дитину. Поміж ПервомаЙськом та автошляхом Київ-Одеса наш водій виїхав на зустрічну смугу, щоб обігнати вантажівку. Внаслідок його порушень правил дорожнього руху сталось ДТП з його вини, чим завдав шкоди вантажівці (правим заднім крилом зачепив вантажівку). Всупереч цьому водій не залишився на місці ДТП, а поїхав далі на обгін.

В Київ ми приїхали не в З⁰⁰, як нам повідомили, а ми в свою чергу — своїх рідних, а на поча­тку шостої години ранку і чомусь не на залізничний вокзал, а на Московську площу біля автовок­залу. Згідно ст. 42 ч. 5 Закону України «Про автомобільний транспорт» відправлення чи прибуття автобусів приміських та міжміських автобусних маршрутів загального користування здійснюєть­ся тільки з автовокзалу чи автостанції, а у разі їх відсутності —■ із зупинок, передбачених розкла­дом руху.

Згідно ст. 15 ч. 5 Закону України «Про захист прав споживача» якщо виконавець прострочус на­дання послуги згідно з договором, він за кожну годину, якщо тривалість виконання визначена у го­динах прострочення сплачує споживачеві пеню у розмірі трьох відсотків вартості послуги.

Розрахунок пені за запізнення у прибутті:

Запізнення у прибутті мікроавтобуса становить 2 години (з З⁰⁰ до 5^І0"^2П). Вартість послуг — 300,00 гри.,

3% з 300,00 гри. = 9,00 грн.

Пеня за 2 години: 9 2 = 18,00 грн.

Разом пеня за прострочення надання послуги перевезення становить: 13,5 +18 = 31,50 грн.

На мікроавтобусі було значне ушкодження від ставшогося ДТП, що свідчить про існуючу небез­пеку для мене, моєї дитини та інших членів моєї сім'ї.

ЗО серпня 2005 року я звернулась за захистом своїх нрав до Міністерства транспорту та зв'язку України. 29 вересня 2005 р. Державний департамент автомобільного транспорту {Укравтотранс) Міні­стерства транспорту та зв'язку України надав мені відповідь на моє звернення, що додається (додаток № 2). У відповіді зазначалось, що я скористалась нелегальними послугами перевізника, тому мені тільки порадили надалі здійснювати поїздки рейсами, що виконуються на законних підставах. Не зро­зуміло, як я надалі зможу здійснювати поїздки рейсами, що виконуються на законних підставах, якщо я купувала квитки у касі автовокзалу.

Згідно ст. 910 ЦК за договором перевезення пасажира одна сторона (перевізник) зобов'язується перевезти другу сторону (пасажира) до пункту призначення, а в разі здавання багажу — також до­ставити багаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання багажу, а пасажир зобов'язується сплатити встановлену плату за проїзд, а у разі здавання багажу — також за його провезення. Укладення договору перевезення пасажира та багажу підтверджується видачею відповідно квитка та багажної квитанції, форми яких встановлюються відповідно до транспортних кодексів (статутів).

Відповідно до ст. 12 ч. 1 Закону України «Про захист прав споживача» споживач має право вима­гати від продавця (виробника, виконавця), щоб якість придбаного ним товару (виконаної роботи, на-ланої послуги) відповідала вимогам нормативно-правових актів та нормативних документів, умовам договорів, а також Інформації про товар {роботу, послугу), яку надає продавець (виробник, викона­вець). Та відповідно до ч. З цієї статті відповідач зобов'язаний був здійснити перевезення відповідно іо тієї інформації, яку я отримала в касі при придбанні квитків.

Згідно ст. 15 Закону України «Про захист прав споживача» у разі виявлення недоліків у наданій послузі споживач має право вимагати відшкодування завданих йому збитків. Оскільки замість нашого автобуса перевезення здійснювалось зовсім іншим, то відповідач при цьому, відповідно до ст. 54 ч. 1 п. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», повинен був повернути мені кошти, сплачені за перевезення в розмірі 300,00 грн. та запропонувати інший рейс. Так як, з боку відповідача це виконане не було, то вважаю, що відповідач мені повинен відшкодувати повну вартість сплачених мною квит­ків у розмірі 300,00 грн., оскільки такі умови перевезення мене та мого родину з малолітньою дитиною не влаштовували.

Згідно ст. 24 Закону України «Про захист прав споживачів» захист прав споживачів, передбачених законодавством, здіиснюгться судом. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує пи­тання щодо відшкодування моральної шкоди.

Моральна шкода, яка завдана відповідачем мені та моїм рідним полягає у душевних стражданнях за усіма вищенаведеними обставинами. Грошове відшкодування моральної шкоди я визначаю у роз­мірі 5'000,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. З—5, 24 Закону України «Про захист прав спожива­чів», 23, 910 ЦК, ст. 42 ч. 5 Закону України «Про автомобільний транспорт», ст. ст. 84, 88 ЦПК,

Прошу:

1, Стягнути з відповідачів солідарно на мою користь вартість трьох квитків у розмірі 300,00 ірн.

2, Стягнути з відповідачів солідарно на мою користь пеню за прострочення надання послуг пере­
везення у розмірі 31,50 грн.

3. Стягнути з відповідачів солідарно на мою користь грошове відшкодування моральної шкоди у
розмірі 5'000,00 грн.

4. Стягнути з відповідачів солідарно на мою користь витрати на правову допомогу, згідно квита­
нцій.

Додаток:

1) Копії трьох квитків.

2) Копія відповіді Укравтотранса.

3) Копія відповіді Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої
політики Херсонського обласного управління у справах захисту прав споживачів.

4) Копія свідоцтва про народження сина.

5) Квитанція про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи {ЗО грн.).

6) Копії позовної заяви з додатками (2 прим.).