Порядок складання, розгляду і затвердження кошторисів

Міністерство фінансів України, Міністерство фінансів АРК та місцеві фінансові органи доводять до головних розпорядників відомості про граничні обсяги видатків загального фонду проекту відповідного бюджету на наступний рік, що є підставою для складання проектів кошторисів.

Головні розпорядники організовують роботу інших розпорядників коштів з метою правильного та своєчасного складання ними проектів кошторисів та забезпечують складання проектів кошторисів на бюд­жетні програми, що виконуються ними безпосередньо. Для розпорядників нижчого рівня встановлюються граничні обсяги видатків із загального фонду бюджету, терміни подання проектів кошторисів, вказівкищодо їх складання, а також розробляються і повідомляються інші показники, які необхідні, у тому числі, для правильного визна­чення видатків у проектах кошторисів.

Головні розпорядники контролюють законність та правильність розрахунківпоказників проектів кошторисів розпорядників нижчого рівня, доцільність запланованих видатків, правильність їх розподілу за економічною класифікацією, повноту надходження доходів, додер­жання діючих ставок (посадових окладів), норм, цін, лімітів, а також іншіпоказники та складають проекти зведених кошторисів.

На основі проектів зведених кошторисів формуються бюджетні запити, які подаються Мінфіну, Мінфіну АРК, місцевим фінансовим органамдля включення до проектів відповідних бюджетів. Термін розгляду проектів кошторисів розпорядників нижчого рівня встанов­люється так, щоб забезпечити своєчасне оформлення проектів зведених кошторисів як бюджетних запитів. Для установ, що функціонували до початку року, на який плануються видатки, проекти кошторисів складаються на повний наступний бюджетний рік. Якщо ж установи утворені не з початку року, кошториси складаються і затверджу­ються для кожної з них від часу її утворення і до кінця бюджетного року.

У доходній частині проектів кошторисів зазначаються планові обсяги надходжень, які передбачається спрямувати на покриття ви­датків установи із загального та спеціального фондів відповідних бюд­жетів. При складанні та затвердженні проектів кошторисів залишки коштів за спеціальним фондом кошторисів не плануються.

Формування доходної частини спеціального фонду проекту кошто­рису здійснюється на підставі розрахунків доходів, які визначаються і підсумовуються за усіма джерелами доходів, що плануються на наступний рік. В основі цих розрахунків лежать такі показники:

- обсяг надання тих чи інших платних послуг, а також інші розра­хункові показники (площа приміщень і вартість обладнання та іншого майна, що здаються в оренду, кількість місць у гурто­житках, кількість відвідувань музеїв, виставок тощо) та розмір плати в розрахунку на одиницю показника, який повинен вста­новлюватися відповідно до законодавства;

- прогнозне надходження зборів (обов'язкових платежів) до спе­ціального фонду бюджету.

На підставі цих показників визначається сума доходів на наступний рік за кожним джерелом їх надходження з урахуванням конкретних умов роботи установи. При цьому обов'язково враховується рівень їх фактичного виконання за останній звітний рік, а також очікуваного виконання у поточному періоді, що передує плановому. Показники повинні наводитися в обсязі, зазначеному в розрахунку, і повністю відповідати показникам бухгалтерської звітності за відповідні періоди.

Під час визначення обсягів видатків розпорядників коштів ниж­чого рівня головні розпорядники повинні враховувати об'єктивну по­требу в коштах кожної установи, виходячи з її основних виробничих показників і контингентів, які встановлюються для установ (кількість класів, учнів у школах, ліжок у лікарнях, дітей у дошкільних закладах тощо), обсягу виконуваної роботи, штатної чисельності, необхідності реалізації окремих програм і заходів щодо скорочення витрат у пла­новому періоді.

Обов'язковим є першочергове забезпечення бюджетними коштами видатків на оплату праці з нарахуваннями, а також на господарське утримання установ. Планування кошторисів установи повинно виходитиіз необхідності забезпечення суворого режиму економії коштів і матеріальних цінностей у майбутньому бюджетному періоді. До кошторисів можуть включатися тільки видатки, передбачені за­конодавством, які зумовлені характером діяльності установи. Ви­датки на придбання обладнання, капітальний ремонт приміщень тощо, які не є першочерговими, можуть передбачатися лише за умови забезпечення коштами невідкладних витрат та відсутності заборгованості. При цьому видатки на заробітну плату з коштів спеціального фонду обчислюються залежно від обсягу діяльності, що провадиться за рахунок цих коштів, із застосуванням встановлених законодавством норм, які використовуються установами аналогічного профілю.

Після затвердження державного та місцевих бюджетів проекти зведених кошторисів приводяться у відповідність з показниками цих бюджетів. У тижневий термін після опублікування закону про Дер­жавний бюджет України, відповідного рішення Верховної Ради АРК та місцевих рад Мінфін України та АРК, місцеві фінансові органи доводятьдо головних розпорядників лімітні довідки про бюджетні асигнування.

Лімітна довідка про бюджетні асигнування - це документ, який містить затверджені бюджетні призначення та їх помісячний розподіл, а такожінші показники, що, згідно із законодавством повинні бути визначені на основі нормативів. Показники лімітної довідки доводяться до відома головних розпорядників, розпорядників нижчого рівня для уточнення проектів кошторисів і складання проектів планів асигнувань.

Форма лімітної довідки затверджується Мінфіном України.

Розпорядники нижчого рівня уточнюють проекти кошторисів, скла­дають проекти планів асигнувань і подають ці документи головним розпорядникам для уточнення показників проектів зведених кошто­рисів і складання проектів зведених планів асигнувань. На підставі доведених лімітних довідок розпорядники приводять свої витрати у відповідність з бюджетними асигнуваннями та іншими показниками, і цією метою, чисельність працівників установи, що пропонується до затвердження за штатним розписом, повинна бути приведена у відповідність з визначеним фондом оплати праці, а інші витрати – у відповідність з іншими встановленими асигнуваннями і притому таким чином, щоб забезпечити виконання установою своїх функці­ональних завдань.

Проекти кошторисів і планів асигнувань установ розглядаються головними розпорядниками коштів, які у цьому випадку зобов'язані забезпечити:

- суворе виконання вимог законодавства, а також вказівок щодо складання кошторисів на наступний рік;

- дотримання режиму економії, недопущення включення до кош­торисів асигнувань, не зумовлених виробничою необхідністю;

- додержання доведених у лімітних довідках річних обсягів асиг­нувань та їх помісячного розподілу з урахуванням термінів про­ведення окремих заходів і можливості здійснення відповідних видатків протягом року;

- недопущення в кошторисах економічно необгрунтованих та не підтверджених розрахунками показників.

Головні розпорядники у двотижневий термін після одержання лімітних довідок подають фінансовим органам уточнені проекти зве­дених кошторисів та проекти зведених планів асигнувань для скла­дання і затвердження річного розпису асигнувань відповідних бюджетів. При цьому розпис асигнувань, згідно з бюджетними призначеннями, затвердженими у відповідному бюджеті для загального і спеціального фонду в розрізі головних розпорядників і за повною економічною кла­сифікацією, повинен відповідати зведенню усіх кошторисів. Помісячний розпис асигнувань загального фонду відповідних бюджетів - розпис асигнувань, згідно з бюджетними призначеннями, затвердженими у відповідному бюджеті для загального фонду у розрізі головних розпорядників, за скороченою економічною класифікацією, повинен відповідати зведенню усіх планів асигнувань.

Уточнені проекти кошторисів, як і складені проекти планів асигну­вань, повинні відповідати певним лімітним довідкам.

Міністерство фінансів надсилає Державному казначейству для реєстрації, обліку та виконання затверджений річний розпис асигну­вань та помісячний розпис асигнувань загального фонду державного бюджету. Казначейство протягом трьох робочих днів доводить до головних розпорядників витяги із цих документів, які є підставою для затвердження кошторисів, планів асигнувань усіма розпорядниками та планів використання бюджетних коштів одержувачами. Такимже чином Мінфін АРК та місцеві фінансові органи доводять до головних розпорядників витяги із затвердженого річного розпису асигнувань та помісячного розпису асигнувань загального фонду від­повідних бюджетів, на підставі яких затверджуються кошториси, плани асигнувань та плани використання бюджетних коштів.

Кошториси, плани асигнувань та плани використання бюджетних коштів затверджуються протягом 30 календарних днів з дня затвер­дження розпису бюджету. При цьому кошториси, плани асигнувань і штатнірозписи затверджуються керівником відповідної вищестоящої установи, а плани використання бюджетних коштів одержувачами - їх керівниками за погодженням з розпорядниками, через яких вони одержують бюджетні кошти.