Розділ 1. Небезпека зсувів у місті Києві та боротьба зними

ВСТУП

З найдавніших часів люди використовували вертикальне озеленення для прикраси своїх будівель, для створення прохолоди, затишку, приваблення птахів, метеликів і т.д.

Актуальність теми антропогенна діяльність і зміни клімату призводить до руйніції земної поверхні що в межах поселень може призвести до катастрофічних наслідків і вигляді зсувів.

Мета роботи показати роль рослинної складової у оптимізації міського середовища і запобігання.

Завдання роботи

Об’єкт дослідження

Предмет дослідження

РОЗДІЛ 1. НЕБЕЗПЕКА ЗСУВІВ У МІСТІ КИЄВІ ТА БОРОТЬБА ЗНИМИ

Зсув — це ковзаюче переміщення мас гірських порід униз по схилу під дією влас­ної ваги.

Зсуви найчастіше виникають на берегах річок і водойм, на гірських схилах. Зсуви мають місце на схилах із крутизною 20° і більше в будь-яку пору року. Основна при­чина зсувів — надлишкове насичення глиняних порід підземними водами. До інших причин виникнення зсувів належать: ослаблення порід унаслідок вивітрювання, пере-зволоження ґрунту опадами, нерозумна господарська діяльність людини. Зсуви вини­кають також під час землетрусів і вивержень вулканів.

Зсуви відбуваються з різними швидкостями (повільні, середні, швидкі). Швид­кість повільних переміщень порід складає декілька десятків сантиметрів за рік, серед­ніх — декілька метрів за годину або добу, швидких — десятки кілометрів за годину і більше. До швидких переміщень належать зсуви-потоки, коли твердий матеріал змішується з водою.

Зсуви можуть руйнувати населені пункти, знищувати сільськогосподарські угід­дя, створювати небезпеку для трубопроводів, ліній зв'язку, електропередач тощо. Крім того, вони можуть перегородити долину, створити завальне озеро і сприяти утворенню паводків. Наприклад, зсув 1961 р. у житловому масиві Києва (Куренівка) призвів до значної кількості людських жертв. Радянська влада замовчувала цей факт.

Для боротьби зі зсувами створюються берегоукріплювальні і дренажні споруди, схили гір закріплюються забитими палями, насадженням рослинності.

При загрозі зсуву населення евакуюється з небезпечних районів. У випадку опо­віщення про початок зсуву або при перших ознаках його появи потрібно негайно залишити житло і швидко вийти в безпечне місце.

http://ua.textreferat.com/referat-2091-1.html

Основний вплив людини на земну поверхню полягає в будівництві та добуванні корисних копалин. Так вона утворює штучні (техногенні) форми рельєфу: вирівняні поверхні, заглибини, рови, насипи, дамби, кар'єри, відвали.
Київ є прикладом зміненого краєвиду, внаслідок забудови колишніх лісових і присадибних ділянок багатоповерховими будинками. Багато заглибин і знижень у місті були засипані й вирівняні (наприклад, Хрещатицький, Кловський яри, яри в районі вулиць Тургенєвської, Гоголівської та ін.). Будівельники вирівнюють і підвищують прибережні смуги майбутньої забудови, щоб захистити низовинні ділянки від затоплення водою під час Дніпрової повені. Значні намивні масиви були утворені в районі Телички, на Оболоні та Лівобережжі.

Під час будівництва автомобільних шляхів і залізниць створюють насипи або заглибини. Розміри таких насипів досить значні: висота до 12 м, ширина - до 30 м, а протяжність - до кількох кілометрів. Дорожні заглибини в Києві розташовані по проспекту Перемоги, бульвару Дружби народів та в інших місцях. Залізнична колія на ділянці від станції Пост-Волинський до Караваєвих Дач розташована в заглибині довжиною більше 6 км.

Будівництво каналу, Київського водосховища, ставків, відведення річок і струмків у каналізаційні труби, засипання озер, боліт - усе це прямий вплив людини на поверхню міста. Так, колись широка і повноводна річка Либідь сьогодні зникає, тому що знаходиться в районі інтенсивної забудови. Річка замурована в бетонований канал, її заплава засипана і забудована.

Найпоширенішими формами штучного рельєфу, що виникають під час добування корисних копалин, є кар'єри. Найглибшими (більше 50 м) є кар'єри, де добувають пісок, мергель і глини (Пирогів). Більшість вироблених кар'єрів використовується під звалища побутового і будівельного сміття, в деяких утворюються водоймища.

Своїми будівлями місто тисне на земну поверхню, і тому під ним утворюється величезна чаша осідання. Осідання ноді досягає 50-100 см.

Зсуви. Крутий високий правий берег Дніпра, наявність пластів глини під землею, нахил їх у бік річки, а також господарська діяльність людини призводять до утворення зсувів.

Зсуви - це відривання і зсування мас гірських порід під дією сили тяжіння.

У Києві зсуви характерні для схилів правого берега Дніпра. У Києві зсувонебезпечні території займають більше третини старої історичної частини міста. Зараз у межах міста зареєстровано понад 100 зсувів, з яких 40 відзначені як активні. Зсув може статися біля Маріїнського палацу. Поблизу нього на асфальтових доріжках вже давно спостерігаються зсувні тріщини. В останні роки почалось розкриття цих тріщин. Чому ж "повзе" тверда земля? Причина закладена у властивостях порід, якими складена місцевість. Глина в пересушеному стані нагадує камінь, але вода легко перетворює її в тісто.

Утворення зсувів у Києві дещо припинилося завдяки побудованій бетонній набережній від Поштової площі до моста
Є. О. Патона, створенню на килі водостоків поверхневих вод та дренажів (спеціальних знав і підземних труб для дведення підземних вод), кріпленню схилів інженерними спорудами (підпорними гннами, палями) та обмежено будівництва на схилах.

У 1997 році зсув трохи не поглинув будинок на вулиці Кудрявській. Земля біля його підніжжя "попливла", тягнучи за собою дерева, обладнаний майданчик, тротуар, і навіть розірвала підпорну стіну будинку. Потім обвалився величезний земляний шмат. Урвище підійшло майже впритул до будинку. 87-квартирний будинок буквально висів на сваях фундаменту і міг обвалитися. Терміново було проведено заходи щодо укріплення території.

Штучні форми рельєфу в Києві: вирівняні й підвищені ділянки поверхні, насипи, дамби, кар'єри, заглибини, рови, канали, водосховища, відвали.

Бєлкіна Е.В., Бойко В.М., Васильєв О.О., Глазунова Л.М., Іванюк О.Л., Левітас Ф.Л., Паламарчук Л.Б., Тараненко М.Г., Труханов М.Г., Трухан О.Ф., Чанцев Н.І., Мій Київ: Історія.Культура.Георгафія

Постійна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Київської міської державної адміністрації визначила шість ділянок з підвищеною небезпекою виникнення зсувів, присвоївши обставинам, що склалися, статус надзвичайної ситуації місцевого рівня.

Про це йдеться в повідомленні прес-служби Київміськадміністрації.

Зокрема такий статус отримали: ділянка поблизу вул. Адмірала Ушакова та вул. Квітки-Основ'яненка, а також ділянки по вул. Академіка Кащенка та пров. Навчальний (Голосіївський район), ділянка на схилах озера Глинка поблизу пров. Філатова та бульвару Дружби Народів (Печерський район), а також дві ділянки неподалік Батиєвої гори (роги вулиць Локомотивної і Краснодонської, а також Провідницької і Радісної, Солом'янський район).

Зі слів в. о. першого заступника голови Київміськадміністрації Анатолія Голубченка, на цих ділянках негайно буде здійснено протизсувні заходи, крім того, у разі необхідності буде вирішено питання про відселення людей з будинків, яким загрожує небезпека руйнування.

Як повідомляли Ukranews, КМДА звернулася до Кабінету Міністрів з проханням виділити додатково місту 200-300 млн гривень на протизсувні роботи. Раніше зсув зійшов на Замковій горі, у зв'язку з чим мешканців кількох будинків по вулиці Воздвиженській було тимчасово відселено в готельний комплекс Київміськбуду. Всього ж після потепління сталося 18 обвалів у різних районах міста.

Джерела: Українські новини