Про затвердження Порядку видалення зелених насаджень на території міста Києва

Відповідно до законів України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про столицю України - місто-герой Київ", "Про благоустрій населених пунктів", "Про охорону навколишнього природного середовища", Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 N 1045 (зі змінами та доповненнями), з метою охорони навколишнього природного середовища, збереження та відновлення зелених насаджень та покращення рекреаційних умов життя та здоров'я мешканців міста Києва, спрощення дозвільних процедур Київська міська рада вирішила:

1. Затвердити:

1.1. Порядок видалення зелених насаджень на території міста Києва згідно з додатком 1.

1.2. Економічно обґрунтовані суми вартості створення та утримання зелених насаджень у місті Києві (кошториси 1 - 11) згідно з додатком 2.

2. Виконавчому органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у встановленому порядку:

2.1. Забезпечити ведення обліку зелених насаджень на території міста Києва та складання їх реєстру за видовим складом та віком.

2.2. Привести у відповідність до цього рішення свої нормативно-правові акти.

3. Взяти до відома, що це рішення діє в частині, що не суперечить Закону України "Про мораторій на видалення зелених насаджень на окремих об'єктах благоустрою зеленого господарства м. Києва".

4. Встановити, що:

4.1. Кошти відновної вартості зелених насаджень, що підлягають видаленню, перераховуються заявником до спеціального фонду бюджету міста Києва без урахування ПДВ.

4.2. Кошти відновної вартості зелених насаджень використовуються на створення та відновлення зелених насаджень, капітальний ремонт об'єктів благоустрою, захист зелених насаджень від шкідників та збудників хвороб, підживлення зелених насаджень, проведення наукових досліджень з визначення передумов погіршення стану зелених насаджень та здійснення комплексу заходів з його покращення, розвиток розсадницької справи, закупівлю садивного матеріалу декоративних дерев і кущів, квіткової розсади, насіння газонних трав і квітів, родючого ґрунту, на фінансування заходів з оновлення зеленої зони м. Києва.

4.3. Складені та погоджені в установленому порядку, до набуття чинності цим рішенням, акти обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню, висновки обстеження зелених насаджень підлягають приведенню у відповідність до цього рішення.

4.4. У випадку наявності на земельній ділянці, на якій передбачається знесення зелених насаджень (або яка передається у власність чи користування), дерев віком понад 30 років, пріоритетним передбачається їх збереження шляхом укладення охоронних договорів на зелені насадження відповідно до цього рішення та збереження їх при проектуванні та будівництві об'єктів містобудування.

5. З метою забезпечення гарантії стабільності суспільних відносин, непорушності прав і свобод громадян містобудівна документація (проекти забудови територій, розподілу територій, містобудівні обґрунтування з відповідними умовами та обмеженнями забудови земельних ділянок) та документація із землеустрою щодо земель, які потрапляють до Програми розвитку зеленої зони м. Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста, затвердженої рішенням Київської міської ради від 19.07.2005 N 806/3381 (зі змінами та доповненнями), яка розроблена та погоджена в установленому порядку до набуття чинності законами України "Про регулювання містобудівної діяльності", "Про мораторій на зміну цільового призначення окремих земельних ділянок рекреаційного призначення в містах та інших населених пунктах", "Про мораторій на видалення зелених насаджень на окремих об'єктах благоустрою зеленого господарства м. Києва", розглядається та затверджується Київською міською радою в установленому порядку.

6. Головному управлінню земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації):

6.1. Здійснювати реєстрацію державних актів на право власності чи постійного користування земельними ділянками, які відводяться юридичним та фізичним особам за проектами землеустрою, на яких знаходяться зелені насадження, за умови наявності документів, що підтверджують сплату відповідними суб'єктами відновної вартості зазначених зелених насаджень або укладених охоронних договорів на зелені насадження, що знаходяться на земельній ділянці (крім випадків, передбачених Порядком видалення зелених насаджень на території міста Києва, затвердженим цим рішенням).

6.2. При укладенні договорів оренди земельних ділянок для будівництва, реконструкції та капітального ремонту будівель, споруд та об'єктів благоустрою контролювати наявність укладених охоронних договорів на зелені насадження, що знаходяться на земельній ділянці, або, у разі їх відсутності, інформації Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд" про відсутність зелених насаджень на земельній ділянці.

7. Головному управлінню містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) забезпечити погодження генеральних планів будівництва (реконструкції тощо) об'єктів, планів прокладання інженерних мереж, дендропланів проектної документації з Головним управлінням екології та охорони природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), яке в свою чергу може залучати до розгляду фахівців Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд" в установленому порядку.

8. Київському комунальному об'єднанню зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд" при здійсненні обстеження зелених насаджень пріоритетним заходом їх збереження передбачати пересадку зелених насаджень, а не їх видалення.

9. Внести зміни до підпункту 9.1.4 пункту 9 Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 N 1051/1051 (із змінами та доповненнями), а саме: замінити слова та цифри "Порядком видалення зелених насаджень на території м. Києва, затвердженим розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.06.2007 N 811" новими словами "Порядком видалення зелених насаджень на території міста Києва, затвердженим рішенням Київської міської ради".

10. Визнати таким, що втратило чинність, розпорядження Київської міської державної адміністрації від 27.06.2007 N 811 "Про затвердження Порядку видалення зелених насаджень на території міста Києва" (із змінами та доповненнями).

11. Рішення підлягає офіційному оприлюдненню шляхом його опублікування в газеті "Хрещатик" та на офіційному веб-порталі Київської міської ради.

12. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Київради з питань екологічної політики.

http://kmr.ligazakon.ua/SITE2/l_docki2.nsf/alldoc

РОЗДІЛ 3 ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ВЕРТИКАЛЬНОГО ОЗЕЛЕНЕННЯ ДЛЯ МІСТА КИЄВА

РОЗДІЛ 4 ПЕРСПЕКТИВИ ВЕРИКАЛЬНОГО ОЗЕЛЕНЕННЯ ДЛЯ КИЄВА

У великих містах зелені насадження виконують важливі санітарно-гігієнічні та естетичні функції. При озелененні вже забудованих частин міста виникають різноманітні перешкоди для створення повноцінних зелених насаджень через високу щільність забудови та неможливість змінити архітектурний вигляд міста.

Щільність забудови в містах перешкоджає широкому розповсюдженню зелених насаджень, але разом з тим створює широкі можливості для використання ліан на вертикальних поверхнях будівель та споруд.

Вертикальне озеленення виконує різноманітні функції, але передусім велике його значення в оздоровленні міського середовища та в покращанні його мікрокліматичних умов. Виткі рослини мають різноманітні форми, багату палітру забарвлення листя, квітів та плодів, високу швидкість росту та здатність легко піддаватися формуванню. Декоративні якості та природні властивості ліан відкривають необмежені можливості використання вертикального озеленення, як засобу декоративного збагачення архітектури міста та його зелених насаджень.

На даний час асортимент дерев’янистих ліан, які використовується в озелененні м. Києва, дуже бідний і представлений в основному видами з родини Виноградові. Головною проблемою недостатнього використання дерев’янистих ліан в озелененні є обмежені дані про їхні біоекологічні особливості в умовах інтродукції в даному регіоні. Існує потреба покращання та розширення асортименту дерев’янистих ліан, які використовуються в озелененні м. Києва, за рахунок інтродукованих видів, апробованих у ботанічних садах і дендропарках.

Використання дерев’янистих ліан в озелененні урбанізованого середовища м. Києва сприятиме вирішенню проблеми нестачі площі для озеленення, покращанню мікрокліматичних умов міського середовища в зв’язку з максимальним наближенням рослин до житла та підвищенню рівня декоративного оформлення.

У ботанічних садах і дендропарках м. Києва інтродуковано 76 видів та 2 форми дерев’янистих ліан. Усі вони належать до відділу Покритонасінні – Magnoliophyta, класу Дводольні – Magnoliopsida, 6 підкласів, 13 порядків, 15 родин. Усі види інтродукованих дерев’янистих ліан походять із Голарктичного царства, при тому більшість із них – зі Східноазіатської області (50%).

2. За тривалістю періоду росту пагонів дерев’янисті ліани розподілені на: ліани з тривалим періодом росту (163–173 днів); рослини з середньою тривалістю приросту пагонів (131–162 дні); рослини з коротким періодом росту (98–130 днів). За інтенсивністю росту досліджені види розподілені на три групи: слабкорослі – ліани, у яких річний приріст становить до 200 см (3 види); середньорослі – приріст від 201 до 300 см (9 видів); сильнорослі – річний приріст більше 301 см (4 види).

3. Усі досліджувані види дерев’янистих ліан в умовах м. Києва цвітуть (бал 4–5) та плодоносять (крім ^ Akebia quinata Decne.). За тривалістю цвітіння досліджені види розподіляються на 3 групи: ліани, у яких тривалість цвітіння до десяти днів – Actinidia kolomikta (Rupr.) Maxim., Vitis riparia Michx.; ліани, у яких цвітіння триває від одного до двох тижнів (11 видів); ліани, що квітують протягом 29 та більше днів (3 види) – Menispermum dahuricum DC., Lonicera periclymenum L., Clematis ligusticifolia Torr.

4. Ліани Akebia quinata Decne., Actinidia arguta (Sieb. et Zucc.) Miq., Aristolochia manshuriensis Kom., Parthenocissus quinquefolia (L.) Planch., Vitis riparia Michx. та ін. є найбільш посухостійкими. За ступенем жаростійкості дерев’янисті ліани розподілені на жаростійкі, відносно жаростійкі та недостатньо жаростійкі.

5. Досліджувані види дерев’янистих ліан за зимостійкістю розподілені на 3 групи: зимостійкі – 6 видів – ^ Aristolochia macrophylla Lam., Lonicera caprifolium L., Vitis amurensis Rupr. та ін.; досить зимостійкі – 6 видів – Aristolochia manshuriensis Kom., Actinidia arguta (Sieb. et Zucc.) Miq., Celastrus orbiculata Thunb., Vitis riparia Michx. та ін.; задовільно зимостійкі – Akebia quinata Decne, Clematis ligusticifolia Torr., Menispermum da huricum DC., Parthenocissus quinquefolia (L.)Planch.

6. Більшість дерев’янистих ліан добре розмножується як насінним, так і вегетативним шляхом. Лише для видів роду Aristolochia L. найкращим є насінний метод, а для Akebia quinata Decne. найефективнішим є вегетативний спосіб за допомогою напівздерев’янілих живців. Для дерев’янистих ліан найбільш доцільним методом розмноження є вегетативний, у зв’язку з тим, що всі ліани потребують обрізування пагонів протягом вегетаційного періоду.

7. Виділені такі групи перспективності дерев’янистих ліан за комплексом біологічних та екологічних ознак: перспективні – ^ Actinidia arguta (Sieb. et Zucc.) Miq., Aristolochia manshuriensis Kom., Celastrus flagellaris Rupr. та ін; досить перспективні – Clematis ligusticifolia Torr., Lonicera periclymenum L., Vitis amurensis Rupr., та ін.; менш перспективні – Akebia quinata Decne., Lonicera tellmanniana Magyar., Menispermum dah uricum DC., Parthenocissus quinquefolia (L.) Planch.

8. За декоративними якостями ліани класифіковані на такі групи: декоративнолистяні ліани – ^ Actinidia arguta (Sieb. et Zucc.) Miq., Aristolochia manshuriensis Kom., Menispermum dahuricum DC., Parthenocissus quinquefolia (L.) Planch., Vitis amurensis Rupr. та ін.; гарноквітучі – Lonicera caprifolium L., Clematis ligusticifolia Torr. та ін.; ліани, декоративні і листям, і квітами – Akebia quinata Decne.; ліани, декоративні плодами – Celastrus orbiculata Thunb.

9. За сезонною декоративністю встановлені такі групи: ліани, декоративність яких найбільше проявляється в кінці весни – на початку літа – Akebia quinata Decne., Actinidia arguta (Sieb. et Zucc.) Miq., Aristolochia macrophylla Lam., Lonicera caprifolium L., Vitis vinifera L. та ін.; ліани, декоративні влітку – Clematis ligusticifolia Torr., Lonicera periclymenum L., Menispermum dahuricum DC.; ліани, декоративні восени – Celastrus orbiculata Thunb., Parthenocissus quinquefolia (L.) Planch., Vitis riparia Michx. та ін. Декоративність усіх 16 видів дерев’янистих ліан оцінено як достатню, що дорівнює балу 4.

10. Асортимент дерев’янистих ліан у м. Києві нараховує 6 видів та форм і представлений в основному видами з родини Виноградові. Запропоновано збагачення таксономічного складу ліан за рахунок 16 досліджених видів для використання в садово-парковому будівництві м. Києва в різних за функціональним призначенням насадженнях.

Для розширення асортименту дерев’янистих ліан в озелененні м. Києва запропоновано:

Використання перспективних видів дерев’янистих ліан в залежності від функціонального призначення території міста.

У насадженнях загального користування:

o
в парках, міських садах і скверах – всі 16 видів вивчених дерев’янистих ліан;

o
на бульварах – ^ Lonicera periclymenum L., Menispermum dahuricum DC.

У насадженнях обмеженого користування:

- житлових районів і мікрорайонів – Parthenocissus quinquefolia (L.) Planch., Aristolochia macrophylla Lam., Menispermum dahuricum DC., Celastrus flagellaris Rupr.;

- на території культурно-побутових, адміністративних, громадських установ, загальноосвітніх шкіл, на ділянках вищих навчальних закладів – Aristolochia macrophylla Lam., Menispermum dahuricum DC.;

- насадження при дитячих, шкільних установах і дитячих таборах – ^ Aristolochia macrophylla Lam., Aristolochia manshuriensis Kom., Akebia quinata Decne.;

- на території лікарень, санаторіїв та будинків відпочинку – Aristolochia macrophylla Lam., Menispermum dahuricum DC.;

- промислових територій – ^ Menispermum dahuricum DC., Celastrus orbiculata Thunb.;

- житлових будинків садибної забудови – Actinidia kolomikta (Rupr.) Maxim., Actinidia arguta (Sieb. et Zucc.) Miq., Vitis vinifera L.

У насадженнях спеціального призначення:

- вуличні насадження – ^ Parthenocissus quinquefolia (L.) Planch., Menispermum dahuricum DC.;

- захисні смуги – Parthenocissus quinquefolia ( L.) Planch., Menispermum dahuricum DC., Celastrus flagellaris Rupr., Akebia quinata Decne.;

- озеленення кладовищ – Lonicera tellmanniana Mаgyar., Menispermum dahuricum DC., Akebia quinata Decne., Clematis ligusticifolia Torr.

2. Усі рекомендовані види дерев’янистих ліан придатні для декорування будівель та споруд, споруд садово-паркової архітектури і малих архітектурних форм.
3. Для озеленення вертикальних опор (стовбури дерев та кущів; засоби та обладнання освітлення та зовнішньої реклами) рекомендуємо Akebia quinata Decne., Aristolochia manshuriensis Kom., Aristolochia macrophylla Lam., Celastrus orbiculata Thunb., Celastrus flagellaris Rupr., Clematis ligusticifolia Torr., Menispermum dahuricum DC., Parthenocissus quinquefolia (L.) Planch.

4. Такі види як, Akebia quinata Decne., Celastrus orbiculata Thunb., Celastrus flagellaris Rupr., Clematis ligusticifolia Torr., Menispermum dahuricum DC., Parthenocissus quinquefolia ( L.) Planch.також рекомендуємо застосовувати в якості грунтовкривних рослин та для озеленення схилів і пагорбів, підпірних стінок та сходів.

5. Не рекомендується висаджувати ^ Celastrus orbiculata Thunb.та Celastrus flagellaris Rupr. поблизу молодих дерев через те, що ці види, щільно обвиваючись навколо стовбурів, можуть заподіяти їм шкоду.

6. Не рекомендується використовувати дерев’янисті ліани з отруйними плодами, а саме Menispermum dahuricum DC., Lonicera caprifolium L., Lonicera tellmanniana Mаgyar., Lonicera periclymenum L.,при озелененні дитячих установ.

http://uadocs.exdat.com/download/docs-235872/235872.doc

РОЗДІЛ 6. ОХОРОНА ПРАЦІ В ГАЛУЗІ ВЕРТИКАЛЬНОГО ОЗЕЛЕНЕННЯ

Охорона праці – система законодавчих актів та відповідно їм соціально-економічних, технічних, гігієнічних та організаційних заходів, що забезпечують безпеку, зберігають здоров´я та працездатність людини в процесі праці.

Обов'язок по забезпеченню безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Виконання цього обов'язку вимагає від них точного дотримання вимог нормативних актів (інструкцій, правил, стандартів) з охорони праці, розроблених на державному міжгалузевому і галузевому рівнях.

Закон України про охорону праці встановив основні принципи державної політики в галузі охорони праці: пріоритет життя і здоров’я працівників по відношенню до результатів виробничої діяльності, повної відповідальності роботодавця за створення безпечних і здорових умов праці, комплексного розв’язання завдань охорони праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування збитків особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань, використання економічних методів управління, виконання нормативів охорони праці незалежно від форм власності і видів діяльності підприємства.

Організація робіт з охорони праці включає:

- забезпечення безпеки виробничого устаткування, виробничих процесів, будинків, споруд;

- нормалізацію санітарно-гігієнічних умов праці;

- інструктаж з техніки безпеки і навчання працюючих безпечним умовам праці;

- забезпечення працюючих засобами індивідуального захисту;

- забезпечення оптимальних режимів праці і відпочинку;

- організацію лікувально-профілактичних заходів, соціально-побутового обслуговування робітників, професійний відбір працюючих щодо окремих спеціальностей.