2015-07-14
318
Тема: „ Розробка проекту розвитку народногосподарського комплексу регіону (республіки, економічного району, області, адміністративного району, громади, промислового вузла)”.
Навчальні цілі гри:
1. Закріпити матеріал навчального плану по економічних районах і
регіонах країни.
2. Розвити практичні навички аналізу вихідної ситуації для прийняття рішень на своєму рівні компетентності.
3. Перевірити рівень підготовленості студентів.
Вихідні дані:
1. Характеристика ЕГП регіону (макро-, мезо- і мікрорівні).
2. Умови комплексності проекту розвитку регіону:
а) максимізація частки взаємозалежних і взаємообумовлених підприємств у загальній їхній кількості в регіоні із синхронізацією термінів введення;
б) варіанти спільного розміщення декількох підприємств на одній території;
в) можливості використання спільної будівельної бази;
г) аналіз сучасного і перспективного балансу трудових ресурсів;
д) специфіка підбору кадрів за фахом, рівнем кваліфікації, освітою, статтю, віком;
є) синхронне з будівництвом економічних об'єктів створення підприємств невиробничої сфери, введення житла;
і) вирішення питань раціонального природокористування і максимально можливого збереження навколишнього середовища.
3. Характеристика соціально-економічного потенціалу регіону:
- природні умови і ресурси регіону;
- населення регіону;
- інженерна та комунально-побутова структура.
За основу в якості приклада можна взяти проект створення в Одеській області будь-якого кластеру, вільної економічної зони або технопарку.
Соціально-економічна ситуація регіону і динаміка її зміни. Необхідно уточнити елементи невизначеності та конфліктні ситуації. Невизначеність вносять природні катаклізми - повені, посухи, землетруси, зсуви, селі, лавини, виверження вулканів, град тощо. Конфліктні ситуації можливі між місцевими органами управління і центральними, між окремими підприємствами, між підприємствами і місцевими чи центральними органами управління, між територіальним розподілом населення і трудових колективів, між попитом та пропозицією, виробничими і соціальними програмами, виробничими і соціальними цілями та станом навколишнього середовища.
Основи загальної і приватної моделей гри включають:
1. Розрахунок кількісно-якісних характеристик ресурсів.
2. Вартість одиниці транспортної мережі.
3. Вартість будівельної бази.
4. Стан навколишнього середовища (у балах).
5. Перелік підприємств і параметри, що характеризують їхню спеціалізацію.
6. Нормативні показники "сервісного" обслуговування виробництва галузей, спеціалізації регіону і населення.
7. Розрахунок індексу успіху «Індус».
Склад учасників і розподіл ролей. Кількість учасників, які грають певні ролі, може змінюватися в залежності від чисельності групи - важливо тільки забезпечити умови конкурентоспроможності і можливість вибору.
У загальному вигляді може бути: від 5 до 10 директорів підприємств; від 2 до 5 представників адміністрації, включаючи керівника, голову планово-економічного управління і одного з народних депутатів; від 2 до 4 будівельників, що грають роль керівників відповідної будівельної організації; інспектор з охорони природи; представник банків, роль якого зазвичай бере на себе керівник гри (викладач).
У випадку, якщо чисельність групи перевищує 30 осіб, рекомендується розбити її на дві підгрупи, тому що надмірно велика кількість гравців сповільнює гру, збиває темп і різко знижує інтерес учасників.
Система стимулювання є важливим аспектом гри. Вона може містити в собі виведення поточних оцінок по етапах гри з наступним їхнім підсумовуванням і виставленням підсумкової оцінки як суми балів. У даній конкретній грі доцільною може бути диференційована оцінка, коли окремі оцінки виставляються за активність, правильність прийнятого рішення, точне формування і виконання поставленої задачі, вдалий пошук альтернативи чи вдале вирішення конфліктної ситуації, оригінальне нововведення в одній із сфер діяльності, що виходить за рамки навчальної програми тощо.
Сценарій ділової гри. Вивішується карта району, де розвертається ділова гра. На карті вказуються місця діяльності відповідних районних адміністрацій, декілька населених пунктів міського типу, основні транспортні магістралі (не тільки залізничні) і потенційні майданчики для будівництва, яких у кожного району може бути два-три.
У грі розглядаються такі ресурси: земельні (2 категорії); водні (2 категорії); трудові (2 категорії). Можливе збільшення числа категорій по землі з виділенням сільгоспугідь, у тому числі ріллі, лісових територій тощо. По кожній ділянці наводяться вартісні оцінки ресурсів, вартість будівництва транспортних магістралей, характеристика стану навколишнього середовища, потужність будівельної бази, характеристика місць відпочинку у залежності від підготовленості учасників. (У конкретному варіанті будуть наведені конкретні кількісні та якісні характеристики.)
Перелік підприємств, які треба побудувати:
ЕС - електростанція (гідро-, теплова, атомна, приливна, сонячна, геотермальна, вітрова);
МЗ - металургійний завод (комбінат повного циклу, електрометалургійний, кольорова металургія);
ХВ - хімічне виробництво (електрохімія, органічна хімія, виробництво мінеральних добрив, основна хімія);
МК - машинобудівний комплекс (транспортне, сільськогосподарське, електротехнічне, радіоелектронне, важке машинобудування);
ЛК - лісопереробка (лісова, деревообробна целюлозно-паперова промисловість). Моделюється 15- річний термін будівництва з 5- річними періодами. Кожне підприємство характеризується господарсько-економічними параметрами (потреба в землі, воді, трудових ресурсах, енергії) і якісними характеристиками, що відповідають майданчикам для будівництва об'єктів, але є цінними для самих підприємств. Ці дані містяться в таблиці. В табличній же формі наводяться дані про кошторисну вартість будівництва, устаткування, про розміри прибутку і можливих обсягів, а також про причини їхнього зниження.
На майданчику, де побудоване хоча б одне підприємство, треба будувати місто, параметри якого також наводяться в таблиці. У формі таблиці будуть представлені зведені дані про можливі значення виробничих функцій і індексу успіху.
Проведення ділової гри. Гравці одержують картки, що моделюють види і обсяги ресурсів та результати діяльності: "Гроші", "Земля", "Вода", "Праця", "ТЕЦ", "Залізниці", "Будинки", "Сервіс", "Устаткування", "Основні фонди". Кожна ділянка має певний колір, а картки "Земля", "Вода", "Залізниця" фарбуються в колір майданчика. У таблиці наводяться відповідні сполучення ресурсів по майданчиках.
Цінність карток "Будинки", "ТЕЦ", "Устаткування", "Сервіс", "Основні фонди" вибирається відповідно для зручності розрахунків. У початковий момент гри представники адміністрації одержують картки "Земля" і "Вода" для своїх майданчиків; будівельники - картки "Основні фонди" для своїх площадок; інспектор - картки "Штраф". Керівник гри концентрує у себе картки "ТЕЦ", "Праця", "Залізниця", "Будинки", "Устаткування", "Гроші". Директора карток не мають. Крім того, є картка – ННПЯ - несприятливі і небезпечні природні явища (вони розташовуються в довільній послідовності) і картки „Кон'юнктура”, "Ринки".
Гра починається із серії переговорів між директорами і адміністрацією, директорами і директорами, директорами і будівельниками, у ході яких вибираються площадки, комплекуються підприємством і набираються обсяги будівельних робіт.
Директори одержують кредити на будівництво під відсотки. Можливе введення в сценарій гри комерційних банків.
Вибравши майданчик і домовившись з адміністрацією, директор в обмін на картку "Земля" передає адміністрації "Гроші". Потім аналогічні розрахунки відбуваються з будівельниками, з адміністрацією - вже за "Ресурси". Підприємство вважається побудованим, якщо директор одержав у необхідній кількості всі картки. На основі всіх розрахунків визначається "Індус" директора як оцінка його діяльності. На отримані "Гроші" адміністрація одержує в банку картки ГІН, "Залізниця", а картки "Будинки", "Сервіс" він за "Гроші" здобуває у будівельників. Адміністрація може продавати "Землю" і "Ресурси" за договірними цінами. На основі цих операцій визначається "Індус" адміністрації. Аналогічна процедура з оцінкою "Індус" проводиться будівельниками.
Наочність гри досягається використанням реальної чи гіпотетичної карти (див.рисунок), до якої в міру розвитку ігрової ситуації приколюються картки відповідної ваги.
У процесі гри синхронно часу чи етапу (якщо гра багатоетапна) витягаються картки ННПЯ і "Кон'юнктура", що можуть різко змінювати умови гри, вносячи елемент невизначеності та раптовості в її хід, заохочуючи гравців до прийняття нестандартних рішень в умовах дефіциту часу і ресурсів (табл. 1). Екологічна спрямованість гри досягається за рахунок використання інспектором карток «ШТРАФ», що у залежності від поводження директорів, будівельників чи адміністрації можуть різко знижувати їхній „Індус”.
Таблиця 1
