Пояснювальна записка

Міністерство освіти і науки України

Маріупольський державний гуманітарний університет

РИМСЬКЕ ПРАВО

робоча навчальна програма та навчально-методичний план

для підготовки бакалаврів спеціальності „Правознавство”

Маріуполь – 2009

Міністерство освіти і науки України

Маріупольський державний гуманітарний університет

Кафедра правознавства

Затверджую:

Проректор з навчальної роботи

­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­_____________Ю.О.Волошин

“___” __________ 2009.

РИМСЬКЕ ПРАВО

робоча навчальна програма та навчально-методичний план

для підготовки бакалаврів спеціальності „Правознавство”

Маріуполь - 2009

Римське право. Робоча навчальна програма та навчально-методичний план для підготовки бакалаврів спеціальності “Правознавство”. – Маріуполь: МДГУ, 2009. -

Укладач: ст. викладач кафедри правознавства Черних Є.М.

Рецензенти:

Робоча навчальна програма та навчально-методичний план вивчення дисципліни “Римське право” розглянуті та затверджені на засіданні кафедри правознавства МДГУ (протокол № ___ від _____________).

ОПИС ПРЕДМЕТА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Курс	Напрям, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчальної дисципліни
Кількість кредитів, відповідних ECTS: 2,5 Модулів: 4 Змістових модулів: Загальна кількість годин: Тижневих годин:	Шифр та назва напряму: 0601 Право Шифр та назва спеціальності: “Правознавство” Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр	Обов`язкова фахово-орієнтована дисципліна Рік підготовки: 1 Семестр: 2 Лекції: 36 годин Семінари: 16 годин Самостійна робота: 38 годин Індивідуальна робота: 9 годин Вид контролю: екзамен

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Майбутнє України як демократичної і правової держави вбачається в економіці, побудованій на засадах ринкової. Вільне підприємництво, свобода договору, консенсус у цивільно-правових відносинах, рівноправність усіх суб'єктів права перед законом та інші демокра­тичні інститути мають визначати засади громадянського суспільства. Для побудови такої держави необхідні висококваліфіковані фахівці-юристи, які мають бути добре обізнані з принципами та основ­ними положеннями сучасного цивільного права, яке веде свій родовід із часів Стародавнього Риму. Без таких знань і таких фахівців розбудо­ва демократичної і правової держави на засадах ринкової економіки неможлива. Тому, оскільки без доброго опанування надбанням мину­лого не можна успішно будувати майбутнє, цивілістичну підготовку сучасних юристів треба починати з ґрунтовного ознайомлення із здо­бутками правової культури Стародавнього Риму, яка найбільш яскраво проявилася в римському цивільному праві. Загальною метою вивчення дисципліни є оволодіння студентами необхідним мінімумом знань з основ правової культури Стародавнього Риму, яка заклала основи сучасної цивілістики і в ряді своїх інститутів залишається до цього часу неперевершеною. Під цими основами правової культури розуміється комплекс загальних принципів, які загалом об’єднанні, хоча і поверхово, антипозитивістською спрямованістю. Основними завданнями вивчення дисципліни “Римське пра­во” є:

1) ознайомити з основними інститутами римського цивільного права (право особи, судовий захист прав особи, сімейно-правові відносини, речові та зобов'язальні права, спадкове право);

2) навчити засадам юридичного стилю мислення на підставі класичних юридичних принципів, понять, інститутів та конструкцій;

3) в міру можливого перекинути місток між інститутами римського цивільного права та інститутами сучасного цивільного права, розкрити їх виникнення та розвиток, обумовлений умовами свого часу, тим са­мим наблизити викладання курсу “Римське право” до потреб сучасності та практичної діяльності фахівців-юристів.

Запропонована програма з дисципліни “Римське право” призначається для сту­дентів-правників першого або другого року навчання. Навчальним планом на вивчення римського цивільного права відводиться 90 годин, з яких 36 годин лекційні, 16 семінарські, 38 години для самостійної роботи. Основними формами вивчення навчальної дисципліни є лекційні, семінарські заняття та самостійна робота. Самостійна робота студентів з вивчення дисципліни передбачає індивідуальне засвоєння матеріалу за темами програми дисципліни та самоперевірку знань шляхом відповідей на запропоновані запитання. Формою підсумкового контролю знань студентів денної та заочної форми навчання з дисципліни “Римське право” є екзамен. Контрольні запитання для самостійної роботи та підготовки до іспиту містяться у цьому методичному посібнику та в підручнику “Основи римського приватного права” проф. Підопригори О.А., 1997.

Навчальна дисципліна “Римське право” включає загальну час­тину, в якій викладаються поняття та джерела римського приватного права, кодифікація Юстініана, захист цивільних прав, суб’єкти цивільних правовідносин та сімейні правовідносини. Другу частину складають речові права та зобов’язальне право, а також спадкове пра­во. Зазначена навчальна дисципліна має дати студентам знання витоків сучасної цивілістики та ознайомити з основними поняттями, термінологією та принципами цивілістики. Вона є ніби вступом, пев­ною сходинкою з підготовки до вивчення сучасного цивільного права, без ґрунтовного вивчення якого не може статися сучасного юриста. Це дає можливість сприймати юридичний спадок римських юристів як свого роду загальну теорію цивільного права сьогодення. Навчальна дисципліна “Римське право” вимагає від студента чітко знати:

- поняття римського цивільного (а, отже, сучасного цивільного) права та вміти відмежовувати цивільні майнові відносини від інших майнових відносин;

- джерела римського права і, головним чином, кодифікацію Юстініана, її ролі та значення для формування сучасного юриста-цивіліста;

- рецепцію римського приватного права в Європі та в усьому світі;

- вплив римського приватного права на розвиток сучасного цивільного права;

- процес виникнення, становлення та розвитку окремих цивільно-правових інститутів;

- основні принципи римського приватного права;

- відмінності речових прав від зобов’язальних;

- речові права (володіння, право власності, права на чужі речі, заставне право);

- основні види зобов'язань (договори, ніби договори, деліктні зо­бов'язання та ніби деліктні зобов'язання);

- спадкове право та його основні інститути;

До програми курсу додається список необхідної навчальної літератури, яку студент має вивчати за своїм вибором.

Засвоєння студентами змісту програми навчального курсу „Римське право” здійснюється шляхом модульного навчання та рейтингової системи оцінювання знань. Програма вивчення курсу „Римське право” складається з 4 модулів-розділів:

Модуль І – Загальна частина

Модуль ІІ – Речове право

Модуль ІІІ – Зобов’язальне право

Модуль ІV- Спадкове право

Основні засади модульного вивчення навчальної дисципліни:

модуль – це завершена частина освітньо-професійної програми навчальної дисципліни, що реалізується відповідними формами організації навчального процесу. Таким модулем є розділ програми навчальної дисципліни. Кожен розділ-модуль складається з п’яти функціональних модулів. А саме: модуль І-ІІ (змістовний теоретичний і практичний) – аудиторна робота (лекції, практичні та семінарські заняття); модуль ІІІ – самостійна робота студентів; модуль ІV – індивідуальна робота студентів з викладачем; модуль V – контрольно-оцінювальний (підсумковий контроль – залік). При вивченні даного курсу за модульною системою використовуються такі форми організації навчання як лекції, семінарські заняття, самостійні та індивідуальні заняття з викладачем.

Індивідуальні заняття проводяться у таких формах:

Консультації (тематичні та методичні) проводяться з метою отримання студентом відповіді на окремі питання щодо теоретичного матеріалу змісту модуля-розділу, який вивчається, та надання методичних вказівок щодо організації роботи з вивчення розділу та виконання поставлених завдань.

Індивідуальне завдання – самостійна робота студента, яка спрямована на поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які він здобуває в процесі навчання.

Запровадження модульного навчання та рейтингової системи оцінювання знань при вивченні навчальної дисципліни має за мету підвищення якості навчання, посилення мотивації студентів при вивченні теорії держави і права, стимулювання їх повсякденної самостійної роботи, створення умов для прояву кожним студентом потенційних можливостей при засвоєнні змісту матеріалу, а також підвищення об’єктивності оцінювання усіх видів навчальної роботи студента.